ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 серпня 2018 року місто Київ №826/12877/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомКомишанської сільської ради Охтирського району Сумської області
до третя особаОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби публічне акціонерне товариство «Укрнафта»
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», в якому просить суд:
- визнати протиправним включення в Акт опису майна від 10.09.2015 №19, складеного податковим керуючим Омельчуком В.В., відомості про гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1;
- виключити з Акту опису майна від 10.09.2015 №19, складеного податковим керуючим Омельчуком В.В., відомості про гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо зняття обтяжень (податкової застави) на гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частин першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 1 Господарського Кодексу України, предметом регулювання Кодексу є господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Частиною шостою статті 3 Господарського Кодексу України передбачено, що під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &?в;…&?л; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?е;…&?й;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи, як правило, майнового інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового, однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, аналіз змісту статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - встановлення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач звернувся до суду з метою усунення перешкод щодо права користування майном, а саме - виключення майна з акту опису майна та зняття відповідних обтяжень.
Так, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого приватно-правового інтересу, що полягає у безперешкодному користуванні майном, то цей спір підвідомчий судам господарської юрисдикції.
Аналогічної позиції щодо розмежування компетенції судів дійшов і Верховний Суд в постанові від 30.05.2018 №640/7794/16-ц.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На виконання вимоги, зазначеної у частині шостій статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз'яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, що належить до компетенції суду господарської юрисдикції.
Керуючись вимогами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити Комишанській сільській раді Охтирського району Сумської області у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.