ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 серпня 2018 року № 826/14832/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДФС у м. Києві
до Фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Головне управління ДФС у м. Києві (далі-позивач/ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі- відповідач/ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в розмірі 3 218 629, 95 грн., з яких по податку на доходи фізичних осіб - 2 994 086, 23 грн. та військового збору 224 543, 72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 3 218 629, 95 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу та інтегрованою карткою платника податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
У призначені судові засідання з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судові засідання не прибув, явку своїх представників не забезпечив, з огляду на що судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого відношення до позовних вимог не висловив. Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі, повістки про виклик у судові засіданні направлялись на адресу відповідача зазначену в позові, а також за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у м. Києві, проте була повернута до суду із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки СГД - фізичної особи ОСОБА_1 було складено акт від 23.11.2016р. №301-26-54-13-06-17-3263314090. У вказаному акті встановлені порушення п.п 49.18.5, п 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: декларацію про майновий стан і доходи ОСОБА_1 до ДПІ не подав, та не задекларував дохід від підприємницької діяльності за 2015 рік на суму 9 992 460,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, податковою інспекцією 14 грудня 2016 року на підставі акту перевірки від 23 листопада 2016 року №301-26-54-13-06-17-3263314090 було прийнято наступні податкові повідомлення рішення:
- форми "Р" № НОМЕР_2, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2 498 285, 00 грн., з яких 1 998 492, 00грн. - за основним платежем та 499 793,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
- форми "Р" № НОМЕР_3, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 187 358, 63 грн., з яких 149 886,90 грн. - за основним платежем та 37 471, 73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись ОСОБА_1, проте були повернуті із позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
З урахуванням зазначених норм Порядку, податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2016 року №0005771306 та №0005761306 вважається врученими відповідачу.
Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань ОСОБА_1 була нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 495 801,23 грн. та військового збору 37 185, 09 грн.
ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві приймалась податкова вимога форми "Ф" від 31 січня 2017 року № 952-17, якою сума заборгованості відповідача визначена на рівні 3 218 629, 95 грн.
Відповідач повідомив суд, що вказана вимога відповідачем не оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Вказана вище податкова вимога направлялась на адресу відповідача, проте була повернута податковому органу із позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Так, згідно п. 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1840/24372, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи зазначені норми Порядку, податкова вимога від 31 січня 2017 року № 952/17 вважається врученою відповідачу.
Згідно даних податкового органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 994 086, 23 грн. та з військового збору у розмірі 224 543,72 грн., що у загальному розмірі складає 3 218 629, 95 грн.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3 218 629, 95 грн.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі статті 59 ПК України позивачем 31.01.2017р. винесено податкову вимогу №952-17 на суму 3 218 629, 95 грн.
Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі. 3 218 629, 95 сторонами суду не надано.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.
Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 994 086, 23 грн. та військовий збір - 224 543, 72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України)
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 04201, АДРЕСА_1) на користь Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) податкову заборгованість у розмірі 3 218 629, 95 грн. (три мільйони двісті вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко