про відмову у забезпеченні позову
15 серпня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2701/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 2540/2701/18 за її позовом до Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання протиправними та скасування пунктів рішення і запису,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ освіти Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати пункт 8, підпункт 9.1 пункту 9 рішення Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 24.05.2018 «Про відміну рішення 20-ї сесії Деснянської селищної ради 7-го скликання від 12.04.2018 «Про створення Деснянського освітнього округу, опорного закладу та його філій» та затвердження рішення в іншій редакції»; скасувати запис від 05.06.2018, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про перебування Косачівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області в стані припинення та про голову комісії з припинення або ліквідатора - Левосюк Раїсу Василівну.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пункту 8, підпункту 9.1. пункту 9 рішення Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 24.05.2018 «Про відміну рішення 20-ї сесії Деснянської селищної ради 7-го скликання від 12.04.2018 «Про створення Деснянського освітнього округу, опорного закладу та його філій» та затвердження рішення в іншій редакції» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
В обґрунтування заяви зазначила, що, у відповідності до пункту 8 рішення Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 24.05.2018 «Про відміну рішення 20-ї сесії Деснянської селищної ради 7-го скликання від 12.04.2018 «Про створення Деснянського освітнього округу, опорного закладу та його філій», розпочато процес припинення Косачівської загальноосвітньої школи І-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області та Тужарської загальноосвітньої школи I-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області шляхом злиття у Тужарську загальноосвітню школу І-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області з внесенням відповідних даних про перебування навчальних закладів в процесі припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинення подальших дій щодо передачі майна та складання відповідних передавальних актів, та в подальшому виключення школи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, процес припинення Косачівської загальноосвітньої школи І-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області, як юридичної особи згідно з чинним законодавством України, що був розпочатий Деснянською селищною радою Козелецького району Чернігівської області 05.06.2018 може ускладнити виконання судового рішення у разі його задоволення судом, адже після завершення процесу припинення даної юридичної особи та внесення відповідного запису до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Косачівська загальноосвітня школа І-III ступенів Деснянської селищної ради Чернігівської області буде фактично ліквідована, що унеможливить в майбутньому процедуру її відновлення, якщо суд задовольнить позовні вимоги заявника. Отже, вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлюється тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник та представник заявника у судовому засіданні заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даній справі підтримали повністю та просили її задовольнити з підстав, викладених у вищевказаній заяві та додаткових поясненнях.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Виходячи з меж поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову, пояснень заявника та його представника, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У свою чергу, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, зазначені у вищевказаній статті Кодексу адміністративного судочинства України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
У свою чергу, одним із видів забезпечення позову, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, є зупиненням дії індивідуального акта.
Згідно з частиною першою та третьою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Аналіз вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування фактів та обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій суб'єктом, крім того, суд повинен встановити також ознаки очевидності протиправності рішень чи дій суб'єкта, що прийняв таке рішення чи вчинив ці дії з урахуванням доказів наданих заявником на підтвердження своїх вимог.
Разом з тим, суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову виключно у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
У свою чергу, заявник, як на підставу для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, посилається на той факт, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії пункту 8, підпункту 9.1. пункту 9 рішення Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 24.05.2018 «Про відміну рішення 20-ї сесії Деснянської селищної ради 7-го скликання від 12.04.2018 «Про створення Деснянського освітнього округу, опорного закладу та його філій» та затвердження рішення в іншій редакції» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Разом з тим, розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваного рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших учасників судового провадження, суспільства, територіальної громади в цілому, з дотриманням критеріїв пропорційності.
При цьому, необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову, протягом 15 днів з дня її проголошення, у порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій