16 серпня 2018 року справа № 2340/2762/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Руденко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сачинської В.О.,
представника позивача адвоката ОСОБА_1 (за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Центрального відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо не прийняття рішення про зняття арешту з усього її майна у постанові від 25.12.2012 про закінчення виконавчого провадження № 29473751
- зняти арешт з усього її майна та заборону на його відчуження, який був накладений постановою старшого державного виконавця від 18.11.2011 у виконавчому провадженні № 29473751.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що відповідач в постанові від 25.12.2012 про закінчення виконавчого провадження № 29473751, в порушення вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, не вирішив питання про зняття арешту з майна ОСОБА_2, що був накладений постановою державного виконавця від 18.10.2011, чим допустив бездіяльність. Оскільки станом на теперішній час матеріали вказаного виконавчого провадження знищені, позивач звернулась з позовом для захисту своїх прав та інтересів в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з вказаних підстав.
Відповідач 10.08.2018 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 205 КАС України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1.
Згідно з листом Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси від 14.06.2018 №6625/7601/15/22495 головний державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Черкаси Павленко І.А. на виконання виконавчого листа №2а/2370/5210/11, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 06.10.2011 про стягнення з позивача на користь управління Пенсійного фонду України боргу у сумі 656 грн. 34 коп., постановою від 18.10.2011 відкрив виконавче провадження №29473751.
Також головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Черкаси Павленком І.А. винесено постанову від 18.10.2011 про арешт майна боржника (позивача у справі) та оголошення заборони на його відчуження.
У Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 20.07.2018 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис за реєстраційним номером обтяження 11877253, згідно з яким 23.11.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2011 №29473751, винесеної Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, головним державним виконавцем Павленком А.Г., зареєстровано обтяження - арешт невизначеного майна, всього майна ОСОБА_2.
Згідно з листом Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси від 14.06.2018 №6625/7601/15/22495 виконавче провадження №29473751 було закінчено 25.12.2012 на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У вказаному листі також зазначено, що станом на теперішній час матеріали вказаного виконавчого провадження знищені, що унеможливлює Центральний відділ ДВС вчинити відповідні дії по зняттю арешту з майна та рекомендовано позивачу звернутись з позовом до суду.
Оскільки, в порушення вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV не було вирішено питання про зняття арешту з майна ОСОБА_2, що був накладений постановою державного виконавця від 18.10.2011, а також беручи до уваги факт знищення матеріалів виконавчого провадження, що унеможливлює відповідача самостійно зняти арешт, позивач звернулась до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ст.1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст.6 Закону № 606-XIV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Одночасно державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону № 606-XIV).
Згідно ч.1 ст.32 Закону № 606-XIV, заходом примусового виконання рішень є зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника регламентований ст.52 Закону № 606-XIV.
У відповідності до вимог вищевказаної статті, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
У відповідності до ст.57 цього Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Пунктом 8 ч.1 ст.49 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За приписами ст.50 Закону № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
З листа Центрального відділу ДВС від 14.06.2018 № 6625/7601/15.1/22495 вбачається, що ВП № 29473751 закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, а саме: фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, однак згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна все майно позивача ОСОБА_2 станом на даний час перебуває під арештом згідно постанови державного виконавця від 18.10.2011 ВП №29473751.
Таким чином, державний виконавець при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.12.2012 №29473751 всупереч вимогам ст. 50 Закону № 606-XIV допустив бездіяльність та не зняв арешт з майна позивача, накладений постановою від 18.10.2011.
З огляду на зазначене позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який діє на час розгляду справи, визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 затверджено "Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби".
Так, у відповідності до п.9.9 вказаного Порядку, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.
Судом встановлено, що виконавче провадження №29473751 знищено відповідачем як таке, що завершене до 2014 року.
Як зазначив відповідач у листі від 14.06.2018 № 6625/7601/15.1/22495, внаслідок знищення виконавчого провадження постанова про зняття арешту не може бути прийнята.
Беручи до уваги вказану обставину, суд прийшов до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права є зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою головного державного виконавця Павленка А.Г. від 18.10.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704 грн. 80 коп. суд покладає на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. повертаються позивачу за його заявою.
Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо зняття арешту з майна ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1), у постанові від 25.12.2012 про закінчення виконавчого провадження № 29473751.
Зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та заборону на його відчуження, який був накладений постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Павленка А.Г. від 18.10.2011 у виконавчому провадженні № 29473751.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (ідентифікаційний код - 36157425) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя А.В. Руденко