м. Черкаси
08 серпня 2018 року справа № 823/1661/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаращенка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,
позивача: ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення не посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування періоду з 31.03.2017 по 09.04.2017 до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обчислити страхові внески та подати уточнюючу звітність з метою зарахування періоду з 31.03.2017 по 09.04.2017 до страхового стажу;
- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 10.04.2017 №9-ос «Про внесення змін до наказу управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області від 30.03.2017 №19-ос «Про звільнення ОСОБА_1»
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму 4025 грн. незаконно утриманої вихідної допомоги без урахування обов'язкових податків та зборів;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.02.2018 №121-о «Про звільнення ОСОБА_1»;
- поновити позивача на посаді провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій №3 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та допустити зазначене рішення суду до негайного виконання;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування обов'язкових податків та зборів починаючи з 22.02.2018 по день поновлення включно. Суму до стягнення починаючи з 22.08.2018 по дату постановлення судового рішення зазначити в судовому рішенні;
- звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області середньомісячного заробітку в сумі 14699 грн. 08 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за весь період вимушеного прогулу обчислити страхові внески та подати уточнюючу звітність з метою зарахування вищезазначеного періоду до стажу позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що наказом Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 10.04.2017 №9-ос внесено зміни до наказу УПФУ в Шполянському районі від 30.03.2017 №19-ос, яким її звільнено з УПФУ в Шполянському районі в порядку переведення до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП та п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу». Проте, за даними довідки ф. ОК-5 за період з 31.04.2017 по 09.04.2017 заробітна плата не нарахована, також даний період не зарахований до страхового стажу.
Позивач стверджує, що у зв'язку із звільненням отримала вихідну допомогу, яку повернула після внесення змін до наказу від 30.03.2017 №19-ос. Позивач вважає, що вихідна допомога підлягає поверненню тільки у разі встановлення в діях працівника порушення трудових обов'язків, але такого порушення не вчиняла, тому п. 2 наказу Городищенського об'єднаного УПФУ Черкаської області від 10.04.2017 №9-ос підлягає скасуванню, а вихідна допомога - стягненню з відповідача.
Щодо підстав свого звільнення зазначила, що воно відбулось у зв'язку з виходом державного службовця, що раніше обіймав дану посаду.
Позивач вважає таке звільнення незаконним, оскільки воно відбулось у період тимчасової непрацездатності. Крім того запис в трудовій книжці про прийняття позивача по строковому трудовому договору відсутній, тому має місце укладення трудового договору на невизначений строк.
На підставі наведеного позивач вважає, що звільнена із займаної посади незаконно та підлягає поновленню на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві, зазначивши, що у поданій заяві від 19.12.2017 позивач просила призначити її на посаду провідного спеціаліста відділу з питань виплати пенсій №3 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за переведенням з Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ОСОБА_4
Підставою для звільнення позивача стала заява ОСОБА_4 від 05.02.2018 про переривання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тобто у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби відповідно до п.2 ч.1 ст. 83, ст. 85 Закону України «Про державну службу».
У відповіді на відзив позивач, не погодившись із доводами відповідача, наполягала на задоволенні позовних вимог.
У запереченні на відповідь відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про їх безпідставність та просив позов задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що з 01.07.2015 ОСОБА_1 перебувала на посаді головного спеціаліста відділу платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійоного фонду України в Шполянському районні Черкаської області.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.12.2016 №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та постанови правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2016 року №29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в Шполянському районні реорганізовано шляхом злиття в Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України.
Наказом управління Пенсійоного фонду України в Шполянському районні Черкаської області від 30.03.2017 №19-ос припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено її 30.03.2017 із займаної посади у зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності і штату працівників.
Пунктом 2 наведеного наказу передбачено виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.
Наказом №9-ОС від 10.04.2017 Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області внесено зміни до наказу управління Пенсійоного фонду України в Шполянському районні Черкаської області від 30.03.2017 №19-ос, виклавши пункт 1 наказу в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади 10.04.2017 за переведенням до Городищенського об'єднаного УПФУ Черкаської області відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України та п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу».
Пунктом 2 наказу №9-ОС від 10.04.2017 передбачено обов'язок фінансово-економічного відділу провести зарахування на рахунок Городищенського об'єднаного УПФУ Черкаської області виплаченої управлінням ПФУ в Шполянському районні Черкаської області вихідної допомоги.
Позивач згідно квитанції №14 від 04.05.2017 повернула суму отриманої вихідної допомоги в сумі 4025 грн. на рахунок Городищенського об'єднаного УПФУ Черкаської області.
На підставі поданої позивачем заяви наказом №10-ОС від 10.04.2017 Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області позивача призначено на посаду головного спеціаліста Шполянського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Городищинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, тимчасово, на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_4 за переведенням з управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Наказом №114-ОС від 28.12.2017 Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за переведенням до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до п.5 ст. 36 КЗпП України та п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу».
Пунктом 33 наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №266-о від 27.12.2017 на підставі поданої позивачем заяви, її призначено 29.12.2017 на посаду провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій №3 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за строковим трудовим договором на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ОСОБА_4
7 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переривання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку та повідомила, що приступає до виконання посадових обов'язків.
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.02.2018 за №121-о припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено з 21.02.2018 з посади провідного спеціаліста відділу з питань виплати пенсій №3 управління з питань виплати пенсій у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 83, ст. 85 Закону України «Про державну службу».
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 Закону №889 державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону).
Статтею 85 Закону №889 визначено, що у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.
Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов'язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу.
З перелічених норм Закону України «Про державну службу» вбачається, що вихід на роботу тимчасово відсутнього працівника є підставою для звільнення державного службовця, який тимчасового обіймав цю посаду.
Суд відхиляє посилання позивача щодо укладення з нею трудового договору на невизначений строк, оскільки у своїй заяві від 19.12.2017 позивач просила призначити її на посаду провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій №3 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ОСОБА_4
На заяву роботодавець відреагував, видавши наказ №266-о від 27.12.2017 про призначення позивача по строковому трудовому договору на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ОСОБА_4
Отже, в даному випадку має місце укладення з державним службовцем строкового трудового договору за взаємною домовленістю працівника та роботодавця. Посилання позивача на необхідність запису в трудовій книжці про строковість трудового договору як доказ укладення трудового договору на невизначений строк, суд вважає непереконливими, оскільки вони спростовуються вищенаведеними обставинами.
Щодо твердження позивача про незаконність її звільнення внаслідок тимчасової непрацездатності, суд зазначає, що згідно з частиною 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Аналіз наведених норм Кодексу законів про працю України вказує, що звільнення працівника не допускається в день його тимчасової непрацездатності, якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця. Однак, ці положення не містять заборони звільнення працівника, якщо таке звільнення відбувається внаслідок закінчення строку призначення на посаду державної служби.
Враховуючи, що ініціатива роботодавця щодо звільнення позивача відсутня, а позивач не звільнялась з підстав, визначених ст. 87 Закону №889 (припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення), тому доводи позивача в цій частині також підлягають відхиленню.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування наказу відповідача від 21.02.2018 №121-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновлення її на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи питання про наявність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування періоду з 31.03.2017 по 09.04.2017 до страхового стажу, суд враховує, що відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
З наведених законодавчих норм вбачається, що на роботодавця покладається обов'язок щодо нарахування страхових внесків, їх сплати та подання звітності з метою врахування періоду роботи в установі до страхового стажу.
В той же час, як вбачається з довідки за формою ОК-5 період з 31.03.2017 по 09.04.2017 не врахований до страхового стажу позивача внаслідок вчиненого звільнення за наказом від 30.03.2017 №19-ос та подальшого внесення змін наказом №9-ОС від 10.04.2017, яким звільнення замінено звільненням з переведенням.
На переконання суду, на працівника не можуть покладатись негативні наслідки допущених роботодавцем помилок внаслідок неналежного оформлення трудових відносин з працівником, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість коригування звітності у зв'язку із реорганізацією управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області шляхом злиття в Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як правонаступник наведених управлінь має достатній обсяг повноважень для такого коригування.
Щодо необхідності скасування п. 2 наказу №9-ОС від 10.04.2017 та виплати вихідної допомоги, суд зазначає, що позивач добровільно повернула суму вихідної допомоги, оскільки її звільнення 30.03.2017 не відбулось.
В свою чергу, право на отримання вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати отримують державні службовці відповідно до ч. 4 ст. 88 Закону №889 у разі припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, ліквідацією державного органу, реорганізацією державного органу.
Однак, позивач не звільнена за ініціативою суб'єкта призначення у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією державного органу, тому виплата вихідної допомоги їй не передбачена.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Оскільки судом задоволено дві вимоги немайнового характеру, за які позивачем сплачено судовий збір, тому відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування періоду з 31.03.2017 по 09.04.2017 до страхового стажу ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обчислити страхові внески та подати уточнюючу звітність з метою зарахування періоду з 31.03.2017 по 09.04.2017 до страхового стажу ОСОБА_1.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 16 серпня 2018 року.
Суддя В.В. Гаращенко