Справа № 127/15272/18
Провадження № 22-ц/772/1714/2018
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
15 серпня 2018 рокуСправа № 127/15272/18м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів Кучевського П.В., Медвецького С.К.,
за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., Богатчук Н.А. та її представників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ТОВ “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2018 року постановлену в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О., про забезпечення позову подану до його пред'явлення,
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову.
З метою забезпечення позову заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з внесенням будь-якої інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нежилого приміщення магазину нежилого приміщення, що складається з: торгового залу 59-1, санвузла 59-2, коридору 59-3, кімнати персоналу 59-4, загальною площею 48,6 кв.м, яке розташоване по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 4, приміщення 59 у м. Вінниці.
З метою забезпечення позову заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з внесенням будь-якої інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо магазину нежитлового приміщення № 59, об'єкт житлової нерухомості: “ні”, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів (вулиця Артоболевського), 4.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду директор товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову до його пред'явлення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову до його пред'явлення з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. п. 3, 4, 7 ч. 1ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З роз'яснень наданих у пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_7 має звернутись з позовом до КП «Центр державної реєстрації» в особі Вінницької обласної філії «Центр державної реєстрації», ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з внесенням будь-якої інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нежилого приміщення магазину нежилого приміщення, що складається з: торгового залу 59-1, санвузла 59-2, коридору 59-3, кімнати персоналу 59-4, загальною площею 48,6 кв.м, яке розташоване по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 4, приміщення 59 у м. Вінниці, може вплинути на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Посилання скаржникана те, що на даний час власником магазину - нежитлового приміщення є ТОВ “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп”, тому внаслідок забезпечення позову будуть порушені їхні права як власника, а саме право користування та розпорядження майном, а також вказані заходи перешкоджають здійсненню господарської діяльності, оскільки ТОВ “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” не може реалізувати майно та за рахунок отриманих коштів відшкодувати нанесені витрати, не заслуговують на увагу, так як правомірність набуття майна ТОВ “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” заперечується попереднім власником, вважаючи вибуття даного майна з її володіння незаконним, крім того як пояснює представник ТОВ “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” вони мають намір реалізувати спірне майно, тобто існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду.
Отже вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, встановив реальність спірних правовідносин сторін, співмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття вказаного виду забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не містять жодних належних правових обґрунтувань підстав для скасування ухвали суду, а тому не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що ухала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а відтак є незаконною.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
В задоволенні апеляційної скарги директора товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія” “Укрфінанс груп” ОСОБА_6 відмовити.
УхвалуВінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Судді: П.В. Кучевський
ОСОБА_8