06.08.2018 Єдиний унікальний номер 205/3809/18
Єдиний унікальний номер № 205/3809/18
Провадження № 2/205/2243/18
06 серпня 2018 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Сахончик Я.О., розглянувши у в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач 04.06.2018 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від сумісного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, тому позивач змушена звертатись до суду.
Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 06.06.2018 року відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач фактично вищезазначену ухвалу з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримав, проте за змістом ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вищевказані документи вважаються врученими відповідачу, оскільки надсилались за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Однак у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив до суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.08.2011 року по 03.05.2013 року (а.с. 4, 7).
Від сумісного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
На теперішній час позивач проживає разом зі своїм малолітнім сином, займається його вихованням та утриманням (а.с. 9). Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ці ж самі положення закріплено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Син сторін ОСОБА_4 малолітній, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини з дня подання позову, тобто з 04.06.2018 року.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180-184, 191 СК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-82, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 635) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2018 року.
Суддя Н.В. Басова