Справа №127/13440/18
Провадження №1-кп/127/554/18
17 серпня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 1201802002001007 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
25.01.2018, близько 14.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій місцевості на території Залізничного вокзалу, що розташований за адресою: м. Вінниця, пл. Привокзальна, 1, спільно зі своїм знайомим, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, узгодили злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном. В подальшому ОСОБА_4 та особа, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, підбурювані жагою до легкого збагачення, почали вимагати в ОСОБА_6 , з яким познайомилися в кафе «Їжа в дорогу», грошові кошти. Після відмови ОСОБА_7 надати грошові кошти, особа відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи відкрито, шляхом ривка дістав з кишені куртки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Nokia», моделі «XL Dual SIM RM- 1030», вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 852/18-21 від 01.03.2018 становила 1193,93 гривень (одна тисяча сто дев'яносто три гривні 93 копійки) та, дотримуючись узгодженого плану, одразу передав ОСОБА_4 , який в свою чергу заховав мобільний телефон до власної кишені. В подальшому особа відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом ривка дістав з задньої кишені штанів ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 110 (сто десять) гривень та поклав їх до власної кишені.
Враховуючи зухвалість та відкритість дій ОСОБА_4 та особи відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, їх дії були викриті потерпілим ОСОБА_8 , який в подальшому почав вимагати повернення належного йому майна, але незважаючи на те, що дії ОСОБА_4 та особи відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, викриті потерпілим ОСОБА_8 , з метою збереження викраденого майна та продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 умисно застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме - наніс декілька ударів кулаками рук в область обличчя та тулуба потерпілого, тим самим спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синця в ділянці перенісся, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 113 від 26.01.2018 належать до легких тілесних ушкоджень.
Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно з особою відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, отримавши реальну можливість розпоряджатися вищевказаними мобільним телефоном та грошовими коштами, з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 1303,93 гривень (одна тисяча триста три гривні 93 копійки).
Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням, суд, вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілого щодо міри покарання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 25.01.2018, перебуваючи на території Залізничного вокзалу, що розташований за адресою: м. Вінниця, пл. Привокзальна, 1, зі своїм знайомим ОСОБА_10 познайомилися з потерпілим. В кафе «Їжа в дорогу» вони разом посиділи та в подальшому вони почали вимагати у потерпілого грошові кошти. Після відмови ОСОБА_7 надати грошові кошти, ОСОБА_10 , шляхом ривка дістав з кишені куртки потерпілого мобільний телефон та передав йому, а він заховав мобільний телефон до власної кишені. В подальшому ОСОБА_10 , шляхом ривка дістав з задньої кишені штанів ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 110 грн. та поклав їх до власної кишені. Після цього потерпілий почав вимагати повернення належного йому майна та він наніс потерпілому декілька ударів кулаками рук в область обличчя та тулуба, з метою доведення злочинного умислу до кінця. Після цього вони пішли. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, просив суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просив суд суворо обвинуваченого не карати.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні судом були досліджені докази, що характеризують ОСОБА_4 , а саме:
- характеристика видана ТОВ «ЖЕО», відповідно до якої ОСОБА_4 характеризується позитивно;
- довідки з ГО «Територія добра Поділля» та Вінницького обласного благодійного фонду «Оазис», відповідно до яких ОСОБА_4 добровільно поступив для проходження курсу реабілітації в реабілітаційному центрі «Віфеза». За час проходження реабілітації характеризується позитивно;
- довідка з КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка», відповідно до якої ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація на стаціонарному обстеженні з 08.06.2015 по 18.06.2015 з діагнозом: «змішаний розлад поведінки та емоцій». Перебуває під консультативним спостереженням;
- довідка з КП ВОНД «Соціотерапія», відповідно до якої ОСОБА_4 на диспансерному обліку в даній установі не перебуває;
- висновок судово-психіатричної експертизи № 42 від 24.05.2018, відповідно до якої в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. У нього виявлена акцентуація рис характеру по демонстративно-нестійкому типу, що є варіантом психічної норми. В теперішній час ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_4 належать: збереженість пізнавальної функції психічної діяльності (пам'ять, увага, мислення), інтелект відповідає показникам інтелектуальної норми. В сфері особистості - емоційна лабільність, нестійка самооцінка, з тенденцією до завищення, легковажність, поверховість та нестійкість інтересів, егоцентризм, прямолінійність, безвідповідальність, демонстративність;
- копія вироку Липовецького районного суду Вінницької області від 30.12.2013 відносно ОСОБА_4 ;
- копія вироку Апеляційного суду Вінницької області від 19.11.2015 відносно ОСОБА_4 .
Обставинами,що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, засуджувався за вчинення умисних, корисливих злочинів, до нього застосовували звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, однак ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, приймає до уваги його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, оскільки тільки таке покарання, що полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчої експертизи № 852/18-21 від 01.03.2018 - покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.
Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 50, 65, 186 КК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення ВВ КНДІСЕ судово-товарознавчої експертизи № 852/18-21 від 01.03.2018 в сумі 286 (двісті вісімдесять шість) грн. 00 коп.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: відеозаписи які розміщенні на ком пакт диску з камер відео спостереження, що наявні на території Залізничного вокзалу в м. Вінниці, що розташований за адресою м. Вінниця пл. Привокзальна 1 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: