Справа № 127/12851/18
Провадження № 3/127/4814/18
14.08.2018 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 17.05.2018 року о 23 год. 10 хв. в м.Вінниці по вул. М.Шимка 4, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом марки «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, зіниці ока не реагують на світло). Водій від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
В судове засідання, призначене на 14.08.2018 року правопорушник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1
Відповідно до положень ст.ст. 128, 131 ЦПК України днем вручення сувої повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, п. 2.5.Правил дорожнього руху, вказує на те, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. зазначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З матеріалів справи вбачається, щовина правопорушника доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №045783 від 17.05.2018 року, поясненнями свідків, рапортом поліцейського, карткою обліку адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 та довідкою поліції.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, легковажно дозволив собі керувати транспортом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Враховую вищевикладене, керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, 280 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн. на користь держави.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти діб з моменту її винесення.
Суддя