Справа № 127/4772/18
Провадження № 1-кп/127/238/18
09.08.2018 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 16 січня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020010000175 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мізяківські Хутори, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мізяківські Хутори, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого різноробочим в ФОП ОСОБА_10 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , 15.01.2018 року, близько 22:10 год. перебували біля буд. АДРЕСА_3 , де помітили раніше невідомого їм ОСОБА_11 , який спілкувався по мобільному телефону.
Після цього, ОСОБА_5 вступивши у попередню змову із ОСОБА_4 , маючи умисел на відрите викрадення мобільного телефону, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи узгоджено, підійшли до ОСОБА_11 та з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилося в тому, що ОСОБА_5 наніс два удари кулаком в область обличчя ОСОБА_11 , а ОСОБА_4 наніс два удари рукою та коліном в область обличчя потерпілого, спричинивши останньому відповідно до висновку експерта № 58 від 17.01.2018 року легкі тілесні ушкодження, та заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_11 . Вартість мобільного телефону марки «Nokia А 215», чорного кольору згідно висновку експерта товарознавчої експертизи № 801/18-21 від 08.02.2017 року становить 130,00 грн.
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми умисними діями завдали ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 130.00 грн.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, суду пояснив, що 15.01.2018 року, близько 22 год., він спільно з ОСОБА_4 , перебували біля буд. №10/23 по просп. Юності в м. Вінниця, оскільки не встигли на автобус щоб доїхати додому. В цей час, вони помітили раніше невідомого їм ОСОБА_11 , який спілкувався по мобільному телефону. Після цього, в них спільно виник умисел на відрите викрадення мобільного телефону в останнього. В подальшому, він спільно з ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_11 , після чого кожен по декілька раз нанесли потерпілому удари в область голови та забрали мобільний телефон потерпілого, після чого покинули місце вчинення злочину, а викраденим телефоном розпорядились на власний розсуд, залишивши його у користуванні ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та надав суду пояснення аналогічні наданим обвинуваченим ОСОБА_5 . Обвинувачений ОСОБА_4 додатково суду повідомив, що на даний час він працює різноробочим у ФОП ОСОБА_10 , будує позитивні плани на майбутнє та пообіцяв, що в майбутньому такого більше не повториться.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 являється її пасинком. Вони спільно проживають однією сім'єю. ОСОБА_5 виховується в повній сім'ї та проживає в належних умовах. Останній, врівноважений, спокійний, постійно допомагає сім'ї по господарству. З ОСОБА_5 , після вчинення злочину, було проведено бесіду виховного характеру щодо недопущення подібних вчинків у подальшому. ОСОБА_5 дійсно розкаюється у вчиненому та пообіцяв, що в майбутньому такого більше не повториться.
Потерпілий ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву згідно якої просив суд провести судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , без його участі. Оскільки претензій матеріального характеру до обвинувачених не має, викрадене майно повернуто. Щодо призначення покарання обвинуваченим, потерпілий поклався на розсуд суду.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 15.01.2018 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_11 , що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.01.2018 року. Згідно вказаної заяви він просить прийняти міри до двох невідомих осіб, які 15.01.2018 року, близько 22:10 год., перебуваючи біля будинку №10/23 по просп. Юності в м. Вінниці, із застосуванням фізичної сили, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Нокіа», чорного кольору.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 16.01.2018 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку експерта товарознавчої експертизи №801/18-21 від 08.02.2018 року ринкова вартість наданого на експертизу мобільного телефону марки «Нокіа» моделі «А-215» станом на момент вчинення кримінального правопорушення, при умові незмінності товарного стану, робочого стану та виконання всіх функцій, які відповідні даній моделі, становлять 130,00 грн.
Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 26.02.2018 року оглянутий 26.02.2018 року мобільний телефон марки «Нокіа 215» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018020010000175 та передано до камери зберігання при ВВП ГУНП у Вінницькій області, що підтверджується квитанцією №1171 від 26.02.2018 року.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2018 року (№127/2103/18) накладено арешт на майно, яке вилучене 26.01.2018 року, під час огляду, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 215» вилучений у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_4 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 та його законного представника ОСОБА_6 , дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачені визнали свою винуватість у вчинені злочину, повідомили, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ними не оспорюються, надали показання та повідомили про обставини вчинення ними злочину.
Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.
Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинувачених, які в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнали та надали добровільні показання щодо обставин вчинення ними злочину, а саме дату, часу, місця та способу вчинення злочину. Обставини вчинення грабежу повідомлені обвинуваченими повністю узгоджуються з їх показаннями в судовому засіданні.
Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні грабежу за попередньою змовою групою осіб є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність спільного умислу та попередньої змови між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на відкрите заволодіння чужим майном поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, корисливий мотив їх дій та об'єктивні дії, вчинені ними для досягнення їх мети.
Суд приймає до уваги, що згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під грабежем за статтею 186 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Грабіж вважається закінченим з моменту коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатись чи користуватись ним. Злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.
Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить, що обвинуваченням доведено винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , надані докази є достатніми для висновків суду та надання правової кваліфікації дії обвинувачених.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі, прийнявши до уваги зазначені положення та надавши юридичну оцінку діям обвинувачених, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 103 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
По місцю роботи та проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, вих. №20/621 від 09.02.2018 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки Вінницької ЦРЛ від 16.02.2018 року ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно досудової доповіді Вінницького МРВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань пробації виконання кримінальних покарань та пробації МЮ, за вих. №5040 від 18.05.2018 року, вбачається, що ОСОБА_4 відповідно до соціально-психологічних потреб, які обумовлюють ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення виявленні наступні криміногенні фактори - раптова втрата контролю над власними емоціями та поведінкою. ОСОБА_4 зацікавлений у змінах, має позитивні плани на майбутнє, готовий брати участь у програмах та заходах із втручанням. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
З вимоги про судимість від 15.02.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, по місцю проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, вину у вчиненні злочину визнав, активно сприяв у розкриттю злочину, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв у розкриттю злочину та вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Суд, відповідно до вимог ст. 485 та ст. 487 КПК України враховує дані про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , який має нормальний стан загального розвитку, проживає у задовільних житлово-побутових умовах, за місцем навчання та проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку в службі у справах дітей райдержадміністрації, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах, не перебуває.
Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, вих. №20/610 від 09.02.2018 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.11.2014 року по 12.12.2014 року з діагнозом: «Енурез неорганічний, нічний, первинний», що також підтверджується довідкою Вінницької ЦРЛ від 15.02.2018 року.
Згідно довідки Вінницької ЦРЛ від 16.02.2018 року ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Згідно довідки за підписом лікаря ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_5 знаходиться на обліку з діагнозом: остеохондроз поперечного відділу хребта.
Згідно досудової доповіді Вінницького МРВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань пробації виконання кримінальних покарань та пробації МЮ, за вих. №5039 від 18.05.2018 року, вбачається, що неповнолітній ОСОБА_5 відповідно до соціально-психологічних потреб, які обумовлюють ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення виявленні наступні криміногенні фактори: брак навичок, управління власними емоціями тощо. Неповнолітній ОСОБА_5 зацікавлений у змінах, має позитивні плани на майбутнє, готовий брати участь у програмах та заходах із втручанням. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
З вимоги про судимість від 15.02.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 , раніше не судимий, вчинив умисний корисливий тяжкий злочин будучи неповнолітнім, по місцю проживання та навчання характеризується з позитивної сторони, вину у вчиненні злочину визнав, активно сприяв у розкриттю злочину, щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів, у відповідності до п.3 ч.3 ст.102 КК України, буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Разом з тим, наявність пом'якшуючих покарання обставини у виді щирого каяття, вчинення злочину неповнолітнім та активного сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення неповнолітнього ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 104 КК України із застосуванням положень ст. 76 КК України.
Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_6 слід стягнути в рівних долях судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні №801/18-21 від 08.02.2018 року становлять 429,00 грн. та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.
Керуючись ст. 65-67, 103, 186 КК України, ст.ст. 174, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
На підставі п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
На підставі п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути в рівних долях з обвинуваченого ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні в сумі 429,00 грн.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2018 року (№127/2103/18) про накладення арешту - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: - мобільний телефон марки «Нокіа 215», який передано до камери зберігання при ВВП ГУНП у Вінницькій області, повернути законному власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: