Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 серпня 2018 р. справа № 2040/5318/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 2040/5318/18 за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), ідентифікаційний код НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ 08166355, Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168), код ЄДРПОУ 00034022 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії-,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 59 протоколу від 05.01.2018 № 3 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати висновок за формою (додаток 13 затверджений наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року).
- зобов'язати Міністерство оборони вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.201З № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року), з урахуванням раніше виплаченої суми.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;
- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в частині пункту 59 протоколу № 3 від 05.11.2018 прийнято з порушенням вимог підпункту б) пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (в редакції Закону України № 2004-VIII від 06.04.2017) та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014, що свідчить про порушення принципів викладених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
13.07.2018 року (вх. № 01-26/35099/18) від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи те, що законодавець чітко зазначає, що день встановлення групи інвалідності, є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, а отже, треба застосовувати той порядок, який діяв на дату встановлення інвалідності.
Представник відповідача - Міністерства оборони України, 23.07.2018 року (вх. № 01-26/36612/18) надав до суду письмовий відзив на позов, в якому заперечував проти позову, зазначив, що, у даних спірних правовідносинах, в частині суми одноразової грошової допомоги, треба застосовувати той порядок, який діяв на дату виникнення відповідного права. Позивач отримав таку допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідна грошова сума уже була сплачена позивачу, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан.
Як вбачається з витягу протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 05.01.2018 року № 3, 15.03.2011 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання (довідка МСЕК серія 10 ААА №596796 від 15.03.2011), 05.02.2013 під час повторного огляду органами МСЕК - інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААБ №204152 від 05.02.2013), а 20.02.2017 під час повторного огляду - інвалідом ІІ групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 12 ААА №131877 від 20.02.2017) (а.с. 13).
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.07.2017 по справі № 642/2888/17, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги …» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014. Зобов'язано ОСОБА_2 подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги…» та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних витрат прийнято протокол від 17.11.2017 року № 119, на підставі якого ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 320000 грн.
Поряд з цим, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги прийняла рішення, оформлене протоколом від 05.01.2018 № 3, пунктом 59 якого всупереч, постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 по справі № 642/2888/17, внесено зміни у попереднє рішення (п. 2 протоколу № 119 від 17.11.2017 року) в частині зміни розміру грошового забезпечення з 200-кратного до 90-кратного прожиткового мінімуму.
Таким чином, відповідач, приймаючи п. 59 протоколу від 05.01.2018 № 3 фактично, в односторонньому порядку, виконує рішення суду по справі № 642/2888/17, яке набрало законної сили, на власний розсуд шляхом самостійного визначення розміру одноразової грошової допомоги, яку слід виплатити позивачу.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного протоколу від 05.01.2018 № 3, субєкт владних повноважень зазначає, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 26.07.2017 за справою № 642/2888/17 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 ОСОБА_1 потрібно було призначити в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року.
Тобто, суб'єктом владних повноважень, після набрання рішенням суду законної сили, висловлюється своя незгода з висновками суду та зазначається який розмір грошової допомоги повинен був призначити суд.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем 2 всупереч вимог ст. 370 КАС України щодо дотримання обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили, всупереч, постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 по справі № 642/2888/17 прийнято п. 59 протоколу від 05.01.2018 року № 3, а відтак задля відновлення порушених прав позивача та його законних інтересів суд приходить до висновку про скасування п. 59 протоколу від 05.01.2018 № 3 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати висновок за формою (додаток 13 затверджений наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) та зобов'язання Міністерства оборони вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої пп.1 п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.201З № 975 та ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року), з урахуванням раніше виплаченої суми, суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, а також в подальших поясненнях позивач посилається на те, що Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей”, були внесені зміни до статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, відповідно до яких було збільшено розміри одноразової грошової допомоги. Тому, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач повинен був керуватися Законом № 2004- VII в редакції від 06.04.2017.
Так, щодо доводів представника позивача стосовно того, що суб'єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваного рішення мав керуватись положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції від 06.04.2017, відповідно до норм статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, збільшено розміри одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців” від 04.07.2012 №5040-VI, який набрав чинності з 01.01.2014, ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” викладено в новій редакції, відповідно до підпункту п.4 п.2 якої встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії: травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, чи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
За результатами прийнятих змін до положень ст.16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, прийнято постанову Кабінетом Міністрів України від 25.12.13 №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), яка набрала законної сили 01.01.2014.
У абзаці 3 пункту 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до абз.3 п.3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, законодавством України з питань призначення, виплати, перерахунку чи доплати, одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та звільненим з військової служби особам встановлено, що день встановлення групи інвалідності є днем виникнення права на отримання одноразової допомоги, тому застосовуванню підлягає порядок, який діяв на дату встановлення первинної відповідної групи інвалідності, в тому числі при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей” від 06.04.2017 №2004-VII, були внесені зміни до статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, відповідно до яких було збільшено розмір одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п.2 ст.16-2 в редакції цього Закону визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону, встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень цього Закону, Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Таким чином, з огляду на викладене, на позивача розповсюджується вимога про те, що допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (в редакції від 24.05.2017) встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до абз.3 п.3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико - соціальної експертної комісії.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення нової редакції Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, законодавцем передбачено керуватися нормами законодавства, які діяли на момент встановлення позивачу інвалідності.
З аналізу наведених норм передбачається, що п.2 Перехідних положень Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” врегульовано коло осіб, що до яких розповсюджується дія Закону, а не розмір одноразової грошової допомоги, що потребує відшкодування.
З огляду на викладене, розмір одноразової грошової допомоги визначений Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку № 975 не застосовується до позивача, через те, що нормативно-правовими актами встановлені бланкетні норми щодо застосування тих редакцій Закону та постанови, які діяли на момент встановлення особі інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018 по справі №806/638/16.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та п.2 Прикінцевих положень цього Закону, в даному випадку відсутні правові підстави вважати, що у позивача виникло право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги на підсткаві редакції закону № 2004-VIII від 06.04.2017 року.
Згідно ч. ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог.
Щодо заявлених позивачем клопотань про встановлення судового контролю за невиконання рішення суду шляхом зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, а також зобов'язання Міністерства оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то у суду відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п. 59 протоколу від 05.01.2018 № 3 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині розміру нарахування одноразової грошової допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Горшкова О.О.