Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 серпня 2018 р. справа № 2040/5854/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46,Харків,61057) до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (вул. Горького, б. 82, м. Красноград, Харківська область,63304) про стягнення суми податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (вул. Горького, б. 82,м. Красноград, Харківська область,63304) кошти у розмірі 967914,85 грн. в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що за Красноградським ЖРЕП рахується податковий борг у розмірі 967914,85 грн. який складається із самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань по податковим деклараціям. Отже, наразі підприємством не сплачено грошові зобов'язання у самостійному порядку, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов (вх. № 01-26/39909/18 від 08.08.2018 року), в якому вказав, що підприємство позбавлено фінансової можливості сплатити заборгованість, враховуючи також те, що судовими рішенням накладено арешт на розрахункові рахунки платника податків, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 14.08.2018 року сторони підтримали свої правові позиції по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Красноградське житлового ремонтно-експлуатаційне підприємство зареєстроване в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків, у Південній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Харківській області.
Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг у розмірі 967914,85 грн., який складається із сплати самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань, з них: згідно податкової декларації №9070273737 від 20.04.2017 року, термін сплати 30.04.2017 року (зобов'язання 79696 грн., заборгованість 79696 грн.); податкової декларації №909165918 від 17.05.2017 року, термін сплати 30.05.2017 року (зобов'язання 54229 грн., заборгованість 54229 грн.); податкової декларації №9115995621 від 19.06.2017року, термін сплати 30.06.2017 року (зобов'язання 39469 грн., заборгованість 39469 грн.); податкової декларації №9139605617 від 19.07.2017 року, термін сплати 30.07.2017 року (зобов'язання 105669 грн., заборгованість 105669 грн.); податкової декларації №9168510855 від 21.08.2017 року, термін сплати 30.08.2017 року (зобов'язання 74780 грн., заборгованість 74780 грн.); податкової декларації №9189707789 від 18.09.2017року, термін сплати 30.09.2017 року (зобов'язання 51695 грн., заборгованість 51695 грн.); податкової декларації №9215750244 від 18.10.2017 року, термін сплати 30.10.2017 року (зобов'язання 94961 гри., заборгованість 94961 грн.); податкової декларації №9241989015 від 16.11.2017 року, термін сплати до 30.11.2017 року, зобов'язання 37375 грн., заборгованість 37375 грн.); податкової декларації №9271073057 від 19.12.2017 року, термін сплати 30.12.2017 року (зобов'язання 65605 грн., заборгованість 65605 грн.); податкової декларації №90232260808 від 16.02.2018 року, термін сплати 02.03.2018 року (зобов'язання 9788 грн., заборгованість 9788 грн.); податкової декларації №9045972714 від 16.03.2018 року, термін сплати 30.03.2018 року (зобов'язання 142442 грн., заборгованість 142442 грн.); податкової декларації №9069317726 від 16.04.2018 року, термін сплати 30.04.2018 року (зобов'язання 37434 грн., заборгованість 37434 грн.); податкової декларації №9094699865 від 16.05.2018року, термін сплати 30.05.2018 року (зобов'язання 85525 грн., заборгованість 85525 грн.); податкової декларації №9122465637 від 19.06.2018 року, термін сплати 30.06.2018 року (зобов'язання 89235 грн., заборгованість 89235 грн.). Також, контролюючим органом нараховано пеню згідно п.п. 129.1.1 ст. 129 ПК України в загальній сумі 11.85 грн.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 967914,85 грн., що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.
У судовому засіданні 14.08.2018 року представник відповідача підтвердив наявну суму податкового боргу у загальному розмірі 967914,85 грн. за вищезазначеними податковими деклараціями, однак звернув увагу суду на відсутність грошових коштів для сплати заборгованості.
Суд приймає до уваги вказану позиція відповідача, однак звертає увагу, що вказані обставини не звільняють платника податків від вчинення дій з метою погашення своїх податкових зобов'язань та не нівелюють факт наявності узгодженого податкового боргу, який не сплачено.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Контролюючим органом направлено відповідачу першу та другу податкову вимогу № 1/46 від 04.08.2005 року та № 2/52 від 08.09.2005 року, які були отримані уповноваженим представником підприємства (а.с. 34-35).
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано.
Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.
Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.
Вказана позиція викладена у постановах Верховного суду України від 13 березня 2018 року по справі №804/7630/13-а та від 27 квітня 2018 року по справі № 814/12/17.
Таким чином, посилання відповідача на судову практику, згідно з якою позови щодо стягнення заборгованості з комунальних підприємств не піддягають задоволенню суд вважає необґрунтованими.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДФС у Харківській області, у зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (вул. Горького, б. 82, м. Красноград, Харківська область, 63304, код 22714272) кошти у розмірі 967914 (дев'ятсот шістдесят сім дев'ятсот чотирнадцять) грн. 85 коп. в рахунок погашення податкового боргу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.