Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 серпня 2018 р. справа № 820/4591/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Вокзальна, буд. 14,смт. Золочів, Харківська область,62203) до Головного Управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002) про визнання протиправними та скасування постанов, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД від 31 травня 2018 року начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 670140 гривень (шістсот сімдесят тисяч сто сорок грн.);
- визнати протиправною та скасувати постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 3723 гривень (три тисячі сімсот двадцять три грн.).
Представник позивача, обґрунтовуючи свою правову позицію по справі вказав, що між ФОП ОСОБА_1 оформлено саме цивільно - правові договори на виконання робіт, що, в свою чергу, усуває необхідність оформлення відносин між роботодавцем та працівниками у формі трудових відносин. Вказані договори були надані позивачем перевіряючим під час проведення інспекційного відвідування, а відтак підстави для прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафів за неоформлення трудових договорів відсутні. Також, представник позивача в судовому засіданні звернув увагу суду, що постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.07.2018 року по справі № 622/565/18 (набрала законної сили 16.07.2018 року) надано оцінку вказаним договорам, в результаті чого суд прийшов до висновку про оформлення ОСОБА_1 саме цивільно - правових договорів. З огляду на зазначене, представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 вчинено на виконання та у рамках чинного законодавства, з дотриманням визначеної законодавцем процедури за наявності службової записки керівництва. Наказ на проведення перевірки та направлення були сформовані у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку № 295. Також, представник відповідачів зазначив, що позивачем порушено вимори ст. 24 КЗпП щодо оформлення трудових відносин з працівниками у вигляді трудового письмового договору. На підставі вищезазначеного, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повновму обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, та, зокрема, пояснення ГУ Держправці у Харківській області від 03.08.2018 року № 10112/09.-19/9217 (а.с. 161), вирішальним чинником для прийняття рішення щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет встановлення наявності або відсутності неофіційного працевлаштованих працівників стала службова записка заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області (а.с. 162).
Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877 від 05.07.2007 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядку), постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року № 1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 а № 1500/31368, Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017начальником Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4 прийнято наказ від 03.05.2018 року № 01.01.-07 (а.с. 114)
Вищезазначеним наказом інспектору праці - заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5, інспектору праці - заступнику начальника відділу з питань еспертизи умов праці Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_6 доручено здійснити захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю об'єктом відвідування фізична особа підприємець ОСОБА_1 юридична адреса: 62203, Харківська обл., Золочівський район, селище міського типу Золочів, вул. Вокзальна, будинок 14, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) місце здійснення діяльності: Харківська обл., Золочівський район, с. Довжик вул. Петровського, буд. 34-А.
Вирішено зозпочати захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційної відвідування з 03.05.2018 року з дотриманням п. 10 Порядку.
03.05.2018 року сформовано направлення за № 01.01-94/02.03/773 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування об'єкту відвідування ФОП ОСОБА_1 (юридична адреса 62203, Харківська обл., Золочівський район, селище міського типу Золочів, вул. Вокзальна, будинок 14; місце здійснення діяльності: Харківська обл., Золочівський район, с. Довжик вул. Петровського, буд. 34-А) (а.с. 115-116).
Вказане направлення було отримано позивачем 04.05.2018 року, що було підвтерджено позивачем в судовому засіданні.
Також, зазначене направлення було паралельно надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу ФОП ОСОБА_1 та отримано адресатом 11.05.2018 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на корінці вказаного рекомендованого поштового відправлення (а.с. 116)
За результатом проведеної перевірки, співробітниками ГУ Державці у Харківській області сформовано акт перевірки № ХКО325/290/286/НП/АВ від 14.05.2018 року, який зафіксовано порушення ч.1 ст. 21 КЗпПУ, ч.1 ст. 24 КЗПП, ч.3 ст. 24 КЗПП, ПКМУ № 413, ч. 11 ст. 96 КЗпП, ч. 11 ст. 6 Закону України № 108, ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч.1 ст. 15 Закону України № 108 (а.с. 29-38).
Позивач, не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки на адресу ГУ Держапраці у Харківській області надав свої заперечення (вх. № 5508 від 17.05.2018 року) (а.с. 39).
На підставі висновків вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД від 31 травня 2018 року про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 670140 гривень та постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 3723 гривень.
Позивач, не погодившись із діями контролюючого органу щодо проведення спірної перевірки та рішеннями, які прийняті за її результатами, звернувся до суду із даним позовном.
Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).
Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
Відповідно до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та їх територіальних органів (далі - Порядок №390, який був чинним на момент проведення перевірки).
Відповідно до п. 2 та п. 3 цього Порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон №877-V).
Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Так, статтею 259 КЗпП України, унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).
У відповідності до приписів п.п 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Отже, з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правова конструкція Закон України не містить імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати субєкт владних повноважень, а відтак ініспектори у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержанння субєктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що унормовано приписами 259 КЗпП України та нормами Порядку № 295.
В силу п. 3 Порядку № 295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що інспектори з праці, які є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, наділені контрольними повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань, що підтверджується наявними службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Водночас, за вимогами п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Як вбачається з пояснення ГУ Держправці у Харківській області від 03.08.2018 року № 10112/09.-19/9217 (а.с. 161) вирішальним чинником для прийняття рішення щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет встановлення наявності або відсутності неофіційного працевлаштованих працівників стала службова записка заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області (а.с. 162).
Тобто, в судовому засіданні з пояснень представника відповідача встановлено, що саме вказана службова записка була фактичною підставою для формування наказу на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03.05.2018 року № 01.01-07/404 щодо діяльності ФОП ОСОБА_1 та проведення інспекційного відвідування у період з 03.05.2018 року по 14.05.2018 року, що зафіксовано в акті перевірки (а.с. 29).
Між тим, суд зазначає, що вказана службова записка взагалі була сформована з метою проведення інспекційного відвідування ТОВ «Довжинський цигельний завод» та ФОП ОСОБА_7, який з 02.08.2010 року був головою комісії з припинення або ліквідатором вказаного підприємства.
В процесі здійснення уже інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_7, який був відсутній за місцем здійснення діяльності, було допитано ОСОБА_1 - співзасновника ТОВ «Довжинський цигельний завод», який фактично здійснював діяльність за адресою: вул. Петровського 34 А, с. Довжик, Золочівський район, Харківська область, в результаті чого зафіксовано факт роботи 11 найманих працівників, а відтак контролюючим органом зроблено висновок про доцільність інспекційного відвідування саме ОСОБА_1 на предмет встановлення наявності або відсутності неофіційно працевлаштованих працівників.
Таким чином, 03.05.2018 року перевіряючими було розпочато інспекційне відвідування ТОВ «Довжинський цигельний завод» та ФОП ОСОБА_7, однак в результаті таких заходів було зроблено висновок про доцільність інспекційного відвідування саме ОСОБА_1
Тобто, 03.05.2018 року фактично контролюючим органом були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування саме ФОП ОСОБА_1 згідно мети формування вказаної службової записки, на яку , як на підставу прийняття наказу від 03.05.2018 року № 01.01.-07 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 посилається відповідач.
Також, суд звертає увагу, що вказана службова записка не містить дати її формування, а містить лише резолюцію «до наказу 24.05.2018 року», а в судовому засіданні встановлено, що зазначений документ було сформовано одночасно з наказом від 03.05.2018 року № 01.01-07/404.
Таким чином, дослідивши зміст вказаної службової записки, суд дійшов висновку, що її було складено уже після винесення наказу на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03.05.2018 року № 01.01-07/404, оскільки з її змісту вбачаються, що під час інспекційного відвідування ОСОБА_8 було зафіксовано факт роботи 11 найманих працівників.
Інших підстав для проведення інспекційного відвідування та формування відповідного наказу у контексті розуміння п. 5 Порядку № 295 матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що суб'єктом владних повноважень порушено процедуру проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині відсутності фактичної підстави такого заходу саме щодо ОСОБА_1 за відсутності на те законодавчо визначених підстав.
За вимогами п. 8 Порядку № 295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Однак, матеріали справи не містять доказів дотримання суб'єктом владних повноважень вищезазначених норм права.
У відповідності до вимог ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
У відповідності до ч.5 ст. 7 Закону № 877, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Отже, у контексті розуміння вищезазначених норм права, наявність належним чином оформлених наказу, направлення та посвідчення на проведення перевірки та одночасного повідомлення/пред'явлення їх об'єкту перевірки перед початком такої перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2018 року ГУ Держпраці у Харківській області сформовано наказ № 01-01-07/404, який доручено інспекторам праці здійснити захід державного нагляду у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1
Направлення на перевірку від 03.03.2018 року № 01.01-94/02.03/773 було отримано позивачем 04.05.2018 року, що не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.
Також, відповідачем паралельно направлено зазначене направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням 03.05.2018 року згідно фіскального чеку (а.с. 116) та яке було отримано адресатом 11.05.2018 року, що підтверджується підписом останнього на корінці поштового відправлення (а.с. 116).
За вимогами п. 14 Порядку № 295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 допущено до інспекційного відвідування фахівців контролюючого органу і вказана перевірка була проведена з відома та у присутності ФОП ОСОБА_1
У відповідності до п.п. 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно ч. 6 ст.7 Закону № 877, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Відповідно до п.п. 27-28 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД від 31 травня 2018 року про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 670140 гривень та постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 3723 гривень.
Так, в постанові № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД від 31 травня 2018 субєктом владних повноважень встановлено, порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. ч.1 ст. 21 КЗпПУ, ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, а саме: працівників ФОП ОСОБА_1 фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби України, а працівники виконували обов'язки різноробочих без належного укладення трудового договору.
Суд зазначає, що постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.07.2018 року по справі № 622/565/18 (набрала законної сили 16.07.2018 року) надано оцінку вищезазначеним порушенням ОСОБА_1 та встановлені факти, які не потребують доказування.
Так, судом встановлено, що 03.05.2018 року під час інспекційного відвідування було зафіксовано відеотехнікою 11 осіб, які з їх слів знаходилися на обідній перерві. З них 6 осіб надали пояснення, в яких зазначили, що працюють на ФОП з 26.04.2018 року, а інші 5 осіб відмовилися надати пояснення та покинули територію.
14.05.2018року навиконання вимог про надання документів до заходу державногонагляду (контролю) ФОП були надані договори про надання послуг:від 26.04.2018року №26\04\18-4,укладеного між ФОП та ОСОБА_9; від 26.04.2018 року №26/04/18-6, укладеного між ФОП та ОСОБА_10; від 26.04.2018 року №26/04/18-1, укладеного між ФОП та ОСОБА_11; від 26.04.2018 року №26/04/18-2, укладеного між ФОП та ОСОБА_12; від 26.04.2018року №26/04/18-5,укладеного між ФОП та ОСОБА_13; від 26.04.2018 року №26/04/18-3, укладеного між ФОП та ОСОБА_14 (а.с. 65-99).
Судом в рамках справи № 622/565/18 надано оцінку вказаним договорам та встановлено факт, що між ФОП ОСОБА_1 та вказаними працівниками укладено саме цивільно - правові договори, а не трудові.
Таким чином, приймаючи до уваги, що рішенням суду по справі № 622/565/18, яке набрало законної сили, підтверджено факт укладення ФОП ОСОБА_1 з найманими працівниками саме цивільно - правових договорів, що, в свою чергу спростовує наявність зі сторони позивача порушень вимог трудового законодавства в частині не оформлення з такими найманими працівниками трудових договорів у відповідності та в порядку ст. 21,24 КЗпП України, то суд приходить до висновку про скасування постанови про накладення штрафу № ХК0325/209/286/НП/АВ/ТД від 31.05.2018 року.
З приводу позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу від 31.05.2017 року № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП, то суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги трудового законодавства, а саме:
- ч. 11 статті 96 КЗпП України, ч. 11 статті 6 ЗУ №108 ЗУ №108 : інші системи оплати праці встановлені наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданий без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників. Наказом від 03.05.2018 року №1 про затвердження положення про оплату праці працівників, яким затверджено положення про оплату праці працівників, положення про преміювання за виконання виробничих завдань і функцій. Зазначені документи не погоджені з уповноваженим представником працівників;
- ч. 2 статті 97 КЗпП України, ч. 1 статті 15 ЗУ №108: питання оплати праці не погоджені з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Наказом від 03.05.2018 року №1 про затвердження положення про оплату праці працівників, яким затверджено положення про оплату праці працівників, положення про преміювання за виконання виробничих завдань та функцій. Зазначені документи не погоджені з уповноваженим представником працівників. Наданий штатний розпис, введений в дію з 03.05.2018 року не погоджені з уповноваженим представником працівників.
У відповідності до ч.2 ст. 97 Кодексу законів про працю України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
За приписами ч. 11 ст. 96 Кодексу законів про працю України, Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що вимоги законодавця щодо питання оплати праці та вибору системи оплати праці з одночасним погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації та/ бо з уповноваженим представником працівників регулюють виключно трудові відносини між роботодавцем та працівником, які склались саме на підставі трудових договорів.
Окрім того, суд звертає увагу, що за змістом укладених ФОП ОСОБА_1 зі своїми найманими працівниками договорів про надання послуг виконавець не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві (установі, організації).
Таким чином, оскільки Дергачівським районним судом Харківської області від 03.07.2018 року по справі № 622/565/18 встановлено факт того, що ФОП ОСОБА_1 з найманими працівниками не було укладено трудових договорів, а відтак взаємовідносини будувались на оформлених цивільно - правових договорах, на які, відповідно, не поширюються вимоги ст. 96, 97 КЗпП України та які, водночас, підпадають під регулювання Цивільного кодексу України, то суд приходить до висновку про відсутність у позивача порушень трудового законодавства під час виконання цивільно - правових договорів з найманими працівниками, а тому постанова про накладення штрафу від 31.05.2017 року № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП підлягає скасуванню.
Щодо зафіксованих в акті перевірки № ХКО325/290/286/НП/АВ від 14.05.2018 року порушень позивачем ПКМУ №413, то вказане порушення не було відображено суб'єктом владних повноважень у спірних постановах, а відтак не підлягає оцінці та розгляду у межах даної справи.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження наявності підстави для проведення перевірки позивача та прийняття наказу про здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, а надана службова записка направлена на перевірку інших суб'єктів господарювання, що вказує на недотримання суб'єктом владних повноважень процедури проведення перевірки у відповідності чинного законодавства, а також з огляду на те, що рішенням суду встановлено факт оформлення позивачем з найманими працівниками саме цивільно - правових договорів, що, в свою чергу вказує на відсутність порушень позивачем вимог трудового законодавства, то суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень прийнято без врахування всіх обставин по справі.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанов № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД та № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року.
З приводу частини позовних вимог про визнання вказаних рішень суб'єкта владних повноважень протиправними, то суд звертає увагу, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
З огляду на зазначене, достатнім способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача є саме скасування постанов № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД та № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року, а тому у задоволенні частини позовних вимог про визнання їх протиправними слід відмовити.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління Держпраці у Харківській області про скасування постанов - задовольнити частково.
Скасувати постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ТД від 31 травня 2018 року начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 670140 гривень (шістсот сімдесят тисяч сто сорок грн.).
Скасувати постанову № ХК0325/290/286/НП/АВ/ІП від 31 травня 2018 року начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, про накладення штрафу в відношенні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в розмірі 3723 гривень (три тисячі сімсот двадцять три грн.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Вокзальна, буд. 14,смт. Золочів, Харківська область, 62203, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17 серпня 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.