16 серпня 2018 року м. Рівне №1740/1884/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо одноразової виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2016 року по 31 грудня 2017 року в сумі 72400,17грн., згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268”; 2) зобов'язати відповідача здійснити одноразово виплату позивачу заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2016 року по 31 грудня 2017 року в сумі 72400,17грн., згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, постанови Кабінету Міністрів України №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопаду 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268”. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018, у справі №569/12378/17 було, зокрема зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №5/84 від 12 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року» та допущено постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць. На виконання вказаної постанови відповідач перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 2764,63грн. як різницю між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої мною пенсії за січень 2016 року. 17.05.2018 позивач звернувся до відповідача із про виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у адміністративній справі №569/12378/17. 29.05.2018 відповідач своїм листом повідомив позивачу, що на виконання вказаного судового рішення ним проведений перерахунок пенсії позивача. При цьому, розрахунок доплати пенсії за пенсійною справою позивача проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, згідно з яким сума перерахованої пенсії позивача за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 становить 72400,71грн. Доплата за 2016-2017 роки, з врахуванням раніше виплаченої пенсії, виплачуватиметься протягом 2019-2021 років у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №103, після виділення коштів на її фінансування з державного бюджету. Таку бездіяльність відповідача щодо виплати йому перерахованої пенсії позивач вважає протиправною, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для її не здійснення. З наведених підстав, просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17, яка набрала законної сили 08.05.2018, дійсно було зобов'язано відповідач здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2016. Проте, до набрання чинності вказаним судовим рішенням Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб», якою чітко встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії, як це «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету окремими сумами щомісяця протягом 2019 - 2020 років. Одночасно відповідач зазначає, що позивачем подано позовну заяву в загальному порядку з вимогою про зобов'язання відповідача виплатити йому заборгованість перерахованої суми пенсії за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017, яке набрало законної сили 08.05.2018. При цьому, публічно-правовий спір в частині вказаної позовної вимоги вже вирішений судом в межах адміністративної справи №569/12378/17. Таким чином, відповідач вказує, що він не може бути зобов'язаний виконати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Так, позивач звернувся із виконавчим листом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та 06.06.2018 головним державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №56549654 з примусового виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17. На даний час виконавче провадження №56549654 не закінчене. З огляду на вказане просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
13.08.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак при розгляді справи суд не враховує викладені у ній доводи, оскільки відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17 було, зокрема зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №5/84 від 12 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року» та допущено постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
18.12.2017 відповідач перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 2764,63грн. як різницю між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої мною пенсії за січень 2016 року. Вказане не заперечується сторонами згідно із змістом позовної заяви та відзиву.
08.05.2018 постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у адміністративній справі №569/12378/17 залишена без змін.
Таким чином, вказана вище постанова Рівненського міського суду Рівненської області набрала законної сили 08.05.2018.
17.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17.
Листом від 29.05.2018 за №ШЕ-8129523 (Ш-743/07.1-59) відповідач повідомив позивачу, що на виконання вказаного судового рішення ним проведений перерахунок пенсії позивача. При цьому, розрахунок доплати пенсії за пенсійною справою позивача проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, згідно з яким сума перерахованої пенсії позивача за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 становить 72400,71грн. Доплата за 2016-2017 роки, з врахуванням раніше виплаченої пенсії, виплачуватиметься протягом 2019-2020 років у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №103, після виділення коштів на її фінансування з державного бюджету.
05.06.2018 позивачу був виданий виконавчий лист у адміністративній справі №569/12378/17.
06.06.2018 на підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №56549654 з примусового виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17.
25.06.2018 постановою головного державного виконавця у виконавчому провадженні №56549654 винесена постанова про накладення штрафу на відповідача за невиконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/12378/17.
07.06.2018 позивач в порядку статті 383 КАС України звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення у адміністративній справі №569/12378/17.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.06.2018 в задоволенні заяви позивача про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №569/12378/17 відмовлено.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо виплати йому перерахованої пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Як слідує із змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо одноразової виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2016 року по 31 грудня 2017 року в сумі 72400,17грн., згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, №947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268” та зобов'язати останнього здійснити таку виплату.
Разом з тим, на обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17, яка набрала законної сили 08.05.2018, було, зокрема зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №5/84 від 12 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року».
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідач частково виконав вказану вище постанову Рівненського міського суду в Рівненській області, оскільки перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 2764,63грн. як різницю між місячним розміром перерахованої пенсії та місячним розміром фактично отриманої ним пенсії за січень 2016 року.
Вказане відповідає змісту позовних вимог, зазначеному позивачем в позовній заяві у даній справі, згідно з яким позивач просить зобов'язати відповідача виплатити йому одноразово заборгованість з пенсії за період з 01.02.2016 по 31.12.2017, яка виникла після перерахунку.
Тобто, фактично предметом даної адміністративної справи є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання постанови Рівненського міського суду в Рівненській області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17 та зобов'язання відповідача виконати вказане судове рішення в повному обсязі.
З огляду на вказане, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами другою, третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення закріплені в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вказаних норм права дозволяє прийти до висновку, що набрання рішенням суду законної сили породжує відповідні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов'язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Відповідно до статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Разом з тим, статтею 382 КАС України визначений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, прийнятих за правилами адміністративного судочинства. Зокрема, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Суд наголошує, що позивачем подано позовну заяву в загальному порядку з вимогою про зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсії після її перерахунку, який був здійснений на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17, а не в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, хоча зміст вказаної вище позовної вимоги зводиться до оскарження бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення, винесеного в іншій адміністративній справі.
При цьому, публічно-правовий спір в частині вказаної позовної вимоги вже вирішений судом у межах адміністративної справи №569/12378/17, оскільки ухваленим у ній рішенням відповідач був зобов'язаний не лише здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, а й виплатити йому перераховану пенсію.
Одночасно суд зауважує, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17 суми, належні позивачу до виплати, не нараховувалися, питання стягнення конкретно визначених сум не вирішувалися, натомість зобов'язання провести таке нарахування та подальшу виплату було покладено на відповідача у справі.
З наведеного слідує, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права, оскільки в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, що виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (33024, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).
Суддя Комшелюк Т.О.