17 серпня 2018 року м. Рівне №817/997/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКорецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним рішення Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №547/08 від 06.03.2018 в розрахунку загального трудового стажу та зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до загального стажу період з 10.05.1974 по 31.12.1980 та за 1984 рік згідно записів трудової книжки УКР №1988986.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.02.2018 звернувся до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про визначення розрахунку наявного стажу. Вказує про те, що листом від 06.03.2018 відповідачем було повідомлено, що його загальний стаж становить 13 років 11 місяців 22 дні. Вказує на те, що відповідно до записів трудової книжки УКР №1988986 в період з 10.05.1974 по 27.12.1999 працював в КСП "Полісся" (колгосп ім. Котовського). Також зазначає, що в період з 05.05.1976 по 22.05.1978 проходив військову строкову службу в радянській армії, що підтверджується військовим квитком НК №388948. Враховуючи викладене просив суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 08.05.2018 на 09:30 год.
У встановленні судом строки відповідачем - Корецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що відповідно до п.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років у випадку звернення за призначенням пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018. Вказує про те, що за період роботи в КСП "Полісся" згідно довідки №885 від 01.12.2017 про кількість відпрацьованих днів за 1974-1999 позивачу до стажу зараховано період з 01.01.1981 по 31.12.1983, з 01.01.1985 по 27.12.1999, що становить 11 років 11 місяців та 9 днів. Вказує про те, що підстав для зарахування в загальний стаж кількості відпрацьованих днів з 10.05.1974 по 31.12.1980 та 1984 рік по записах трудової книжки немає, оскільки дата видачі трудової книжки 14.09.1990. Також вказує про те, що у трудовій книжці позивача в розділах "Трудова участь в суспільному господарстві" за період з 1974 по 1999 роки є 26 записів і лише 6 відбитків печатки та 4 підписи особи без вказівки посади особи та її прізвища, ім'я та по-батькові. Зазначає про те, що в трудовій книжці позивача здійснено записи за 1974, 1975, 1976, 1978 роки про прийняття трудової участі в суспільному господарстві сільгосппідприємства, згідно яких вбачається не виконання позивачем встановленого мінімуму трудоднів, що є підставою для відмови в зарахуванні цілого року трудової діяльності в колгоспі. Також зазначає, що при розрахунку стажу позивача період з 05.05.1976 по 22.05.1978 зараховано як військову службу та зараховано 2 роки 13 днів. Просить суд розгляд справи провести за відсутності уповноваженого представника управління та в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 17-24).
Ухвалою суду від 08.05.2018 розгляд справи було відкладено на 29.05.2018 на 10:30 год., у зв'язку з першою неявкою позивача, належним чином повідомленого про місце, дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 29.05.2018 розгляд справи було відкладено на 12.06.2018 на 12:30год., у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
12.06.2018 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалою суду від 13.06.2018 розгляд справи було відкладено на 17.07.2018 на 12:30 год..
Ухвалою суду від 17.07.2018 ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
16.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про надання розрахунку наявного стажу та надання інформації щодо права виходу на пенсію. Вказує про те, що період роботи в колгоспі з 1974 по1980 документально підтвердити немає змоги. До заяви додано документи на 14 аркушах (а.с. 23).
Листом № 547/08 від 06.03.2018 Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило, що враховуючи надані позивачем документи (копія трудової книжки, військовий квиток, уточнюючі довідки №885 від 01.12.2017, №883 від 01.12.2017, №226/04-01 від 29.11.2017, №884 від 01.12.2017) загальний стаж становить 13 років 11 місяців 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії. Вказано на те, що підстав для зарахування в загальний стаж кількості відпрацьованих днів з 10.05.1974 по 31.12.1980 та за 1984 рік по записах трудової книжки серії УКР №1988986 є неможливим, оскільки дата видачі трудової книги - 14.09.1990, тому дані періоди необхідно підтверджувати уточнюючими довідками.
Не погоджуючись з діями Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та вважаючи їх незаконними позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
В силу ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Згідно з п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Основні положення), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Згідно абз.2 п. 2 Основних положень трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).
За таких підстав, суд приходить до висновку, що виникнення розбіжностей в даті заповнення трудової книжки з датою першого запису про прийняття на роботу, не може бути підставою для відмови в зарахуванні періоду з 10.05.1974 по 27.12.1999 до стажу роботи, оскільки відповідальність за повноту, своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе саме підприємство, а не працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Наданою копією трудової книжки позивача УКР №1988986 підтверджується, що оскаржуваний період, а саме з 10.05.1974 по 04.05.1976 та з 18.05.1978 по 31.12.1980 та 1984 рік ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Котовського (а.с.6) .
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розрахунку загального стажу.
Суд також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Щодо зарахування до загального стажу військової строкової служби в радянській армії, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, період з 05.05.1976 по 17.05.1978 - військова служба в радянській армії, зараховано до загального стажу ОСОБА_1 (а.с. 20).
Тому в задоволенні позовної вимоги щодо зарахування до загального стажу військової строкової служби в радянській армії необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як визначено ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Посилання відповідача на відсутність відповідно фінансування на сплату судового збору є безпідставним, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для не покладення судових витрат на суб'єкта владних повноважень.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір у розмірі 352, 40 грн.
Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.Першотравнева, 42, с.Велика Клецька, Корецький район, Рівненська область, 34711, РНОКПП НОМЕР_1) до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Старомонастирська, 8, м.Корець, Рівненська область, 34700, ЄДРПОУ 40375260) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнання протиправним рішення Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №547/08 від 06.03.2018 в розрахунку загального трудового стажу.
Зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до загального стажу період з 10.05.1974 по 04.05.1976, з 18.05.1978 по 31.12.1980 та за 1984 рік згідно записів трудової книжки УКР №1988986.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір у розмірі 352, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 17 серпня 2018 року.
Суддя Жуковська Л.А.