про залишення позову без розгляду
17 серпня 2018 року м. Рівне №1740/1994/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рожко З.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №б/н від 22.11.2017 (ВП 53699708), винесену старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кондратюком І.М. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 97333,22грн.
В позовній заяві міститься заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Вказану заяву останній обґрунтовує тим, що 16.02.2018 він звернувся до відповідача із письмовою заявою про скасування, зокрема, спірної постанови, оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого її було прийнято, рішенням Рівненського міського суду від 09.01.2018 у справі №569/18595/17 був визнаний таким, що не підлягає виконанню. 03.04.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив закрити виконавче провадження з примусового виконання спірної постанови з аналогічних підстав, зазначених в заяві від 16.02.2018. Позивач вказує, що відповіді відповідача на вказані заяви не отримував, а тому 19.06.2018 звернувся безпосередньо до державного виконавця Полюховича Р.М за місцем його роботи, у якого під підпис отримав відповіді відповідача на свої заяви від 20.02.2018 за №15175 та від 13.04.2018 за №34518. Позивач вказує, що із змісту вказаних відповідей слідує, що заяви позивача про скасування, зокрема, спірної постанови відповідачем по суті не розглянуті, а самі відповіді містять інформаційний характер. В подальшому, 11.07.2018, представник позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії спірної постанови та ознайомлення із матеріалами зведеного виконавчого провадження, в межах якого її було прийнято. Спірна постанова була видана представнику позивача 16.07.2018. З огляду на вказане, позивач стверджує, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущений ним з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
Розглянувши вказану заяву про поновлення строку, суд в ухвалі від 24.07.2018 у справі №1740/1994/18 зазначив, що як вказує позивач у позовній заяві, відповіді відповідача на свої заяви від 16.02.2018 та 03.04.2018 він отримав 19.06.2018 під підпис після звернення безпосередньо до державного виконавця Полюховича Р.М за місцем його роботи. Тобто, про порушення відповідачем його прав та інтересів у вигляді бездіяльності щодо скасування спірної постанови позивач дізнався 19.06.2018, тому перебіг строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вказаної постанови розпочався саме з 19.06.2018. Посилання позивача на ту обставину, що його представник лише 16.07.2018 отримав копію спірної постанови, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, є не прийнятними оскільки, як зазначено вище по тексту ухвали, перебіг строку звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вказаної постанови розпочався з 19.06.2018. У зв'язку з чим, позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин його пропуску, а ніж у позовній заяві, та доказів на підтвердження їх поважності.
На виконання ухвали суду від 24.07.2018 позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №б/н від 22.11.2017. В обґрунтування клопотання зазначає, що оскаржувана постанова отримана представником ОСОБА_1 16.07.2018 під підпис, до цього часу позивачка ні в який спосіб не отримувала дану постанову, на її адресу така постанова не надсилалася, безпосередньо у відділу ДВС не видавалася. Із відповідей від 20.02.2018 №15175 та від 03.04.2018 №34518 за наслідками розгляду заяв позивача, які отримані 19.06.2018 встановлено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження до складу якого входить, зокрема, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №б/н від 22.11.2017 про стягнення із ОСОБА_2 в дохід держави виконавчого збору в розмірі 97333,22грн. Відтак про існування спірної постанови вже було відомо в день отримання відповіді, однак сама постанова надана не була. Спірна постанова була отримана лише 16.07.2018. У зв'язку з чим, позивач вважає, що нею з поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №б/н від 22.11.2017 та просить поновити його.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін 17.08.2018.
Одночасно, суд у вказаній ухвалі постановив розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в судовому засіданні, призначеному на 17.08.2018.
16.08.2018, після надходження до суду від відповідача матеріалів зведеного виконавчого провадження, судом винесено ухвалу про витребування із власної ініціативи всіх судових рішень із відміткою про набрання законної сили по справі №817/1435/18.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримав та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що позивач вже у 2017 році знав про наявність виконавчого провадження, однак наголосив, що постанову про стягнення виконавчого збору від 22.11.2017 отримано представником лише 16.07.2018.
Представник відповідача в судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Через відділ документального забезпечення суду 17.08.2018 подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання відзиву на позов.
Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати 17.08.2018, в задоволенні клопотання відповідача відмовлено, оскільки для розгляду даної категорії справ відповідно до частини 4 статті 287 КАС України встановлені спеціальні скорочені строки розгляду справ - протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Крім того, 15.08.2018 відповідачем подані до суду належним чином завірені копії матеріалів зведеного виконавчого провадження, отже відповідачу нічого не заважало одночасно подати відзив на позов.
Зважаючи на норми частини 3 статті 268 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, суд здійснив розгляд справи за відсутності відповідача.
Заслухавши представника позивача, розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, докази на його обґрунтування та матеріали виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
10.04.2017 старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кондратюком І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53699708 за виконавчим написом №810 від 22.03.2017 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про звернення стягнення на нерухоме майно зі всіма його приналежностями, а саме: нежиле приміщення, приміщення магазину по продажу квітів в АДРЕСА_1; загальна площа 31,2кв.м (тридцять одна ціла дві десяті), яке належить Боржнику, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків - НОМЕР_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Рівному, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, місце праці - невідоме, на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 26.12.2006 року Квасиловець Г.О., державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області, за реєстр. НОМЕР_2, реєстраційний номер нерухомого майна: 831168156101.
Пунктом 3 вказаної постанови, із ОСОБА_2 стягнутий виконавчий збір в розмірі 97333,22грн.
22.11.2017 старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кондратюком І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із надходженням заяви від стягувача ПАТ «ВіЕс Банк» про повернення виконавчого документа без виконання.
Того ж дня, 22.11.2017, старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Кондратюком І.М., винесено постанову ВП №53699708 про стягнення виконавчого збору, якою у зв'язку з відкриттям 10.04.2017 виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №810 від 22.03.2017 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про звернення стягнення на нерухоме майно зі всіма його приналежностями, постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір в розмірі 97333,22грн.
23.11.2017, старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області Полюховичем Р.М., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55238775 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави виконавчого збору в розмірі 97333,22грн.
Крім того, 23.11.2017, старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області Полюховичем Р.М., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55240180 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави витрат виконавчого провадження в сумі 85грн. та постанову про арешт майна боржника №55238775 про накладення арешту на все майно.
Постановою старшого державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області Полюховича Р.М. від 23.11.2017, виконавчі провадження №55238775 та №55240180 об'єднані у зведене виконавче провадження №55243157.
29.11.2018 старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області Полюховичем Р.М. винесено постанову про арешт коштів боржника №55238775, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення 97333,22грн.
Незгода позивача з постановою про стягнення виконавчого збору у розмірі 97333,22грн. обумовила його на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з відмітки відділу документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду, позивач звернувся до суду із даним позовом 19.07.2018.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач в заяві зазначив, що про існування спірної постанови їй було відомо в день отримання відповідей на її заяви, а саме 19.06.2018, однак сама спірна постанова отримана лише 16.07.2018.
Саме з 16.07.2018, позивач вважає, що починається його строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 22.11.2017, оскільки до вказаного часу у нього не було законних підстав на звернення до суду.
Враховуючи викладене вище, суд при вирішенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із вимогами ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст.74 Закону №1404-VIII).
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Як встановлено судом, 22.11.2017, старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кондратюком І.М., прийнято постанову про стягнення виконавчого збору по ВП №53699708.
З копії матеріалів зведеного виконавчого провадження №55243157 встановлено, що копію вищевказаної постанови було надіслано на адресу позивача 22.11.2017.
23.11.2017 старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області Полюховичем Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55238775 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави виконавчого збору в розмірі 97333,22грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження №55240180 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави витрат виконавчого провадження в сумі 85грн. Під час виконання зведеного виконавчого провадження на все майно та кошти боржника накладено арешти.
Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень було надіслано на адресу позивача 23.11.2017. Вказане відправлення повернулось на адресу відповідача із відміткою «за закінченням терміну зберігання» 28.12.2017.
29.11.2017 відповідачем на адресу позивача була направлена постанова про арешт коштів боржника від 29.11.2017, винесена при примусовому виконанні постанов від 22.11.2017, що видав Рівненський міський відділ ДВС ГТУЮ в Рівненській області. Вказане відправлення повернулось на адресу відповідача із відміткою «адресат не розшуканий» 11.12.2017.
Також, судом з наданої копії матеріалів зведеного виконавчого провадження №55243157 встановлено, що 16.02.2018 ОСОБА_2 подала заяву до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області про видачу копії постанов про відкриття провадження та накладення арештів на майно та кошти. Копії вказаних постанов отримані позивачем 16.02.2018.
З копії матеріалів зведеного виконавчого провадження №55243157 також встановлено, що 03.04.2018 позивач зверталася до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області із заявою про закриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та про зняття арештів з майна та коштів.
В заяві від 19.06.2018 до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального Рівненській області позивачка зазначає, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дії є протиправними.
Крім того в судовому засіданні представник позивача вказав, що 25.05.2018 його довіритель зверталась до суду із позовом до відповідача про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження у ВП №55238775 від 23.11.2017.
Судом встановлено, 29.05.2018 ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/1435/18 позовну заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов залишено без руху.
27.06.2018 ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/1435/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (старший державний виконавець Полюхович Руслан Михайлович), в якій крім іншого позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55238775 від 23.11.2017, винесену старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховичем Русланом Михайловичем про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави виконавчого збору в розмірі 97333,22грн.
Як вже зазначалось судом, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55238775 від 23.11.2017, винесено відповідачем на виконання оскаржуваної в даній справі постанови від 22.11.2017 про стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави виконавчого збору в розмірі 97333,22грн.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, провадження у справі №817/1435/18 закрито у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що про наявність оскаржуваної постанови та про порушення своїх прав, позивач була обізнана ще до 16.07.2018.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з позовною заявою не з моментом отримання оскаржуваного рішення, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що умови реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, у даному випадку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, за правилами ч.1 ст.19 цього Закону, сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Вимогами частини 8 статті 19 цього ж Закону встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Отже, права позивача щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження встановлені на законодавчому рівні. Позивач самостійно вирішує використовувати надані йому права чи ні, однак він має розуміти і те, що неналежне використання своїх прав може мати негативні для нього наслідки.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У той же час, як встановлено судом вище, позивач звернувся до суду 19.07.2018, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії суду.
Водночас, суд також нагадує, що про стягнення виконавчого збору у розмірі 97333,22грн. було зазначено та відомо позивачеві з постанови про відкриття виконавчого провадження №53699708 від 10.04.2017 (п. 3 постанови), а взагалі про виконавче провадження позивач знав ще у 2017 році, що не заперечувалось його представником у судовому засіданні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при звернення до суду пропущений 10-денний строк, встановлений ч.5 ст.74 Закону №1404-VIII та ч.2 ст.287 КАС України.
Посилання позивача у клопотанні про поновлення строків звернення до суду на практику Європейського суду у справах «Ільхан проти Туречиини» (2000р.), «Белле проти Франції» (1995 рік) є безпідставними з огляду на наступне.
У справі «Ільхан проти Туречиини» (2000р.), Суд звертає увагу на те, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Натомість, у даних спірних правовідносинах, судом, саме у судовому засіданні, за участю представника позивача, з'ясовані всі обставини поданого ним клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Вказані обставини викладені вище по тексту ухвали, тому зазначене рішення Європейського суду у даному спорі не є актуальним.
У справі «Белле проти Франції» (1995 рік) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Разом з тим, суд уважає за необхідне роз'яснити, що чинним законодавством встановлені наслідки пропуску строків звернення до суду, якими у відповідності до статті 123 КАС, 240 КАС України, є, зокрема, залишення позовної заяви без розгляду.
Так, в силу частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що чинним процесуальним законодавством, в разі пропуску строків звернення до суду, передбачений достатній рівень для забезпечення права особи на суд, який відповідає Верховенству права та є ефективним у реалізації цього права.
Зокрема, приписами частини 4 статті 240 КАС України встановлено, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Отже, національним законодавством, в даному випадку Кодексом адміністративного судочинства України, право доступу до суду особі, позов якої залишений без розгляду, не обмежено, навпаки, визначено, що особа вправі звернутися до суду з позовом в загальному порядку, якщо нею буде усунуто підстави, з яких він залишений без розгляду.
Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, судом не встановлено обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та підстав для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.
Керуючись ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст.243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати підстави пропуску строків звернення до суду, викладені у заяві ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення від 06.08.2018 неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №б/н від 22.11.2017 (ВП 53699708), винесену старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кондратюком І.М.про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 97333,22грн. - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Замкова, 22а, код ЄДРПОУ 35007146).
Суддя Комшелюк Т.О.