справа № 208/3339/18
№ провадження 1-кп/208/468/18
Іменем України
16 серпня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040160000567 від 03.04.2018 року за ч. 2 ст. 190 КК України та угоду про примирення відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинев, Молдова, громадянина України, українця, працючого в ПАТ «ЮЖКОКС», не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 01.06.2010 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187 КК України, засуджено до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією частини майна, вирок набрав законної сили 01.09.2010 року, звільнився 01.10.2014 року умовно-достроково, -
встановив:
Згідно матеріалів обвинувального акту, повторно, 02.04.2018 року, приблизно о 13:00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи на другому поверсі КЗ «УКОБО» КМР, а саме в кімнаті для відпочинку, за адресою: вул. Біломорська 1 А, в м. Кам'янське, попросив раніше знайомого йому ОСОБА_5 надати йому свій мобільний телефон для здійснення телефонних дзвінків. В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме мобільним телефоном «XIAOMI Redmi 4 A», який належить потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 , 02.04.2018 року, приблизно о 13:00 год., перебуваючи на другому поверсі КЗ «УКОБО» КМР, а саме в кімнаті для відпочинку, за адресою: вул. Біломорська 1А, в м. Кам'янське, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому їх суспільну небезпечність, розуміючи, що ОСОБА_5 сприймає його як свого знайомого та довіряє йому, запевнив останнього, що йому потрібен мобільний телефон для того, щоб здійснити декілька телефонних дзвінків. ОСОБА_5 довіряючи ОСОБА_4 , та очікуючи, що останній поверне майно по минуванню потреби, а саме після здійснення телефонних дзвінків, добровільно надав дозвіл ОСОБА_4 тимчасово скористатися своїм мобільним телефоном «XIAOMI Redmi 4 A» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2335-18 від 08.05.2018 року становить 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 00 копійок. Після чого, ОСОБА_4 , незаконно, шляхом зловживання довірою, заволодів вищевказаним мобільним телефоном, та тримаючи його при собі і не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику, місце вчинення злочину залишив, отримавши, таким чином, можливість розпоряджатись цим майном.
У подальшому, ОСОБА_4 , заволодівши майном ОСОБА_5 , а саме мобільним телефоном «XIAOMI Redmi 4 A» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , яким заволодів шляхом зловживання довірою, розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 3073 гривні 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
31.05.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12018040160000567 від 03.04.2018 року була укладена угода про примирення, яка містить наступні положення.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у скоєному розкаявся, та зобов'язується беззастережно визнати винуватість в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Відповідно до ст. 471 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язується відшкодувати потерпілому ОСОБА_5 завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 3 073 (три тисячі сімдесят три) гривні, частинами, на протязі трьох місяців, в свою чергу, потерпілий ОСОБА_5 погоджується на відшкодування завданої майнової шкоди, у розмірі 3 073 (три тисячі сімдесят три) гривні, частинами, встановивши наступний строк відшкодування завданої майнової шкоди, а саме:
- до 31.06.2018 - у сумі 1025 (Одна тисяча двадцять п'ять ) грн.;
- до 30.07.2018 - у сумі 1024 (Одна тисяча двадцять чотири) грн.;
- до 31.08.2018 - у сумі 1024 (Одна тисяча двадцять чотири)грн.
Сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.
Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 визнають та підтверджують, що обставини події кримінального правопорушення досудовим розслідуванням встановлено правильно.
Відповідно до ст. 471 КПК України, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язується публічно вибачитись перед потерпілим ОСОБА_5 , відшкодувати завдану майнову шкоду та не вчиняти інших злочинів в подальшому, а потерпілий ОСОБА_5 , в свою чергу, вважає за можливе при вирішенні питання щодо міри покарання за ч. 2 ст. 190 КК України призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнити з випробувальним терміном 3 роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до ст. 473 КПК України, наслідком укладання та затвердження угоди про примирення для сторін є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Потерпілому роз'яснено, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди про примирення для сторін є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, надання суду своїх доказів ОСОБА_4 роз'яснено і є зрозумілими.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону з будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення. Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, вказав, що кримінальне правопорушення ним було вчинено при обставинах, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється, зобов'язується більше не вчиняти кримінальні правопорушення, погоджується з вказаним в угоді покаранням.
Потерпілий ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення та просить затвердити зазначену угоду, події відбувалися так, як було встановлено в ході досудового слідства і як розповідає обвинувачений.
За таких обставин суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, прийшов до висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, які, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Реєстр матеріалів досудового розслідування містить достатньо доказів для обгрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тому укладення останнім угоди про примирення є цілком виправданим.
Судом встановлено, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Потерпілому роз'яснено наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення в підготовчому судовому засіданні згідно ст. 314 КПК України між потерпілим та обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами міри покарання.
По справі наявні процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням судової експертизи, витрати на проведення якої відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 469, 471, 474 - 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 31.05.2018 року у кримінальному провадженні № 12018040160000567 від 03.04.2018 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Згідно затвердженої угоди, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він впродовж іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 572 гривні витрат, пов'язаних з проведенням судової товарознавчої експертизи № 2335-18 від 08.05.2018 року.
Речові докази, а саме договір про надання фінансового кредиту під заставу № 7.4609/0 від 05.04.2018 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1