№ 201/278/18
провадження 2/201/1431/2018
25 липня 2018 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Федоріщева С.С.,
за участю секретаря судового засідання Кияшко Н.В.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль» до ОСОБА_4, Малого приватного підприємства «Оріль», Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Личківської сільської ради Магдалинівського районну Дніпропетровської області, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, прокуратура Дніпропетровської області, Дніпропетровська обласна державна адміністрація про визнання порушеного права, визнання недійсним і скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 16 березня 2018 року надійшла позовна заява Громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль» до ОСОБА_4, судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Тетяни Анатоліївни, судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Живоглядова Андрія Миколайовича, судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Дмитра Івановича, Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, Малого приватного підприємства «Оріль» в особі директора ОСОБА_5, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, прокуратура Дніпропетровської області, Магдалинівська районна державна адміністрація про визнання порушення права в частині невиконання усного договору-доручення, визнання порушення права визначеного Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Законом України «Про інформацію», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельні ділянки.
Наявність в переліку відповідачів усіх суддів Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, унеможливлювало розгляд позову цим судом, незважаючи на те, що предметом спору в даній справі є спір навколо земельної ділянки, розгляд якого, відповідно до вимог ст.30 ЦПК України, відноситься саме до його компетенції через виключну підсудність. Натомість, в переліку відповідачів також було зазначено фізичну особу ОСОБА_4 та прокуратуру Дніпропетровської області, місцем реєстрації яких є територія Соборного району м. Дніпра, що територіально відноситься до юрисдикції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. За таких умов, позовна заява була прийнята до провадження Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, оскільки із змісту позовних вимог випливало, що вона віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції цього суду.
25.07.2018 представники позивача заявили клопотання про часткову зміну своїх позовних вимог, серед яких, зокрема, було зазначено й те, що з переліку відповідачів, позивач виключив суддів Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
За змістом зміненої позовної заяви, позивач пред'являє позовні вимоги до ОСОБА_4, Малого приватного підприємства «Оріль», Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Личківської сільської ради Магдалинівського районну Дніпропетровської області, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, прокуратура Дніпропетровської області, Дніпропетровська обласна державна адміністрація про визнання порушеного права, визнання недійсним і скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
За таких умов, представником відповідача - малого приватного підприємства «Оріль» адвокатом ОСОБА_3 було заявлене клопотання про передачу справи за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на виконання вимог ч.2 ст.31 ЦПК України, оскільки відпали підстави, що унеможливлювали розгляд даної справи у цьому суді, до юрисдикції якої вона належить в порядку виключної підсудності.
Представники позивача проти передачі справи до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області заперечували, посилались, зокрема, й на те, що позивач є громадським формуванням, зареєстрованим у м. Дніпрі, існує на кошти його членів, що унеможливлює відшкодування витрат на проїзд до місця розгляду справи у с. Магдалинівка Дніпропетровської області з інших джерел.
Вислухавши сторони, суд виходить з наступного.
Положеннями ч.1ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
У відповідності до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ч.2 ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними, зокрема, є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність передання справи за підсудністю, а саме до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області. Доводи представників позивача проти передачі справи за підсудністю суд прийняти до уваги не може, оскільки вони не гуртуються на вимогах чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 259-260 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу за позовом Громадського формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль» до ОСОБА_4, Малого приватного підприємства «Оріль», Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Личківської сільської ради Магдалинівського районну Дніпропетровської області, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, прокуратура Дніпропетровської області, Дніпропетровська обласна державна адміністрація про визнання порушеного права, визнання недійсним і скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - передати за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: