справа № 813/1760/18
17 серпня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» до Головного управління ДФС у Львівській області. Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн. в інтегрованій картці ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток, а саме: виключити з інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток дані (запис, операцію) щодо нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн.
Позивні вимоги обґрунтовано тим, що грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 899644,50 грн., визначені контролюючим органом на підставі висновків акта перевірки від 12.01.2018 шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення від 24.01.2018 ТОВ «Транс-Сервіс-1» сплатило 30.01.2018, - тобто в межах встановленого частиною першою пункту 57.3 статті 57 ПК України десятиденного строку сплати. З огляду на це позивач стверджує, що у контролюючого органу не було правових підстав для нарахування пені, оскільки чинні положення Податкового кодексу України передбачають нарахування пені у разі прострочення сплати грошового зобов'язання та не передбачають нарахування пені за весь період заниження такого податкового зобов'язання.
Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.32), просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Транс-Сервіс-1» в повному обсязі. Представник відповідач вважає, що нарахування пені здійснено правомірно у відповідності до норм пунктів 129.1.1, 129.3.1 статті 129 ПК України, просить у задоволенні позову відмовити. Крім цього зазначає, що оскільки нарахування пені відбулось за результатами документальної перевірки, яка проводилась Львівським управління Офісу великих платників податків ДФС України, вважає, що ГУ ДФС у Львівській області є неналежним відповідачем.
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив (а.с. 44). Пояснив, що ТОВ «Транс-Сервіс-1» на 2018 рік не було включене до реєстру великих платників податків, тому з 01.01.2018 відповідно до вимог пункту 5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування Реєстру великих платників податків» від 21.10.2015 № 911 позивача переведено на облік до територіального органу ДФС України за його місцезнаходженням - Пустомитівське відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. З набранням чинності Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змінено функції контролюючих органів. Тому з 01.01.2018 відповідно до статті 191 ПК України контролюючим органом щодо позивача по адмініструванню податків, зборів, платежів є ГУ ДФС у Львівській області. Також позивач звернув увагу суду, що відповідно до наданої відповідачем інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» як платника податку на прибуток, контролюючий орган фактично здійснив нарахування пені на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України в редакції, що була чинною до 01.01.2017. При цьому слід враховувати, що починаючи з 01.01.2017 нарахування пені за результатами податкових перевірок здійснюється відповідно до положень пп. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України, а до 01.01.2017 здійснювалося згідно із положеннями пп. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України. Відмінність цих редакцій полягала в тому, що чинна норма не передбачає нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання, що було виявлено контролюючим органом в процесі проведення перевірки, на суму такого заниження, на відміну від попередньої редакції пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України.
Після додаткового з'ясування обставин справи на стадії підготовчого провадження представник відповідача повідомив суд, що питання щодо належності відповідача знімається, оскільки оскаржувані дії щодо нарахування пені та відображення цієї дії в інтегрований картці «Транс-Сервіс-1» як платника податку на прибуток дійсно вчинені ГУ ДФС у Львівській області.
В судовому засіданні 14.08.2018 оголошувалася перерва для надання відповідачем розрахунку пені та додаткових пояснень щодо періоду нарахування такої, а також щодо правових підстав нарахування пені з огляду на зміст наданої контролюючим органом інтегрованої картки платника податку (а.с.35). В продовженому 17.08.2018 судовому засіданні представник відповідача пояснив, що пеня нарахована за період з 12.01.2018 по 24.01.2018, а посилання на правову підставу нарахування пені та алгоритм нарахування ІС «Податковий блок» визначає в автоматичному режимі.
На запитання суду представники сторін повідомили, що надали всі наявні докази, інших доказів чи заяв про витребування доказів не мають.
Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
Офіс великих платників податків ДФС (контролюючий орган, в якому ТОВ «Транс-Сервіс-1» перебувало на обліку до 01.01.2018) провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Транс-Сервіс-1» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.09.2017. За результатами цієї перевірки складено акт № 5/28-10-48-14/32602104 від 12.01.2018 (а.с. 49-51), відповідно до висновків якого встановлено заниження платником податків податку на прибуток всього на суму 599763 грн. На підставі висновків цього акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 № НОМЕР_1, яким ТОВ «Транс-Сервіс-1» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 899644,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 599763,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 299881,50 грн. (а.с. 9).
Визначені фіскальним органом податкові зобов'язання ТОВ «Транс-Сервіс-1» сплатило, що підтверджується платіжним дорученням № 240 від 30.01.2018 на суму 899644,50 грн. (а.с. 10).
На підставі даних електронного кабінету платника податків ТОВ «Транс-Сервіс-1» , з'ясувало, що 03.02.2018 в нього виникла заборгованість по пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн. (а.с. 11).
Платник податків сплатив цю суму (платіжне доручення № 23265 від 12.02.2018, а.с. 12); представник позивача пояснив, що цей платіж зроблено для уникнення ситуації, за якої ю виник податковий борг на цю суму та контролюючий орган мав підстави накласти обтяження на майно підприємства внаслідок виникнення податкової застави.
З метою отримання інформації про підстави нарахування пені в сумі 40687,82 грн. платник податків скерував Головному управлінню ДФС у Львівській області запит на отримання публічної інформації від 03.03.2018 № 01/03/03/2018 (а.с.13).
19.03.2018 Головне управління ДФС у Львівській області листом № 9947/10/13-01-14-13-12 «Про надання відповіді на запит на отримання публічної інформації» повідомило, що пеня в розмірі 40687,82 грн. нарахована відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати виявленого актом перевірки заниження податкового зобов'язання за звітні (податкові) періоди, за які виявлено таке заниження.
З наданої контролюючим органом роздруківки інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» як платника податку на прибуток з інформаційної системи «Податковий блок» за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 (а.с.33-38) суд встановив, що:
- 03.02.2018 ГУ ДФС у Львівській області здійснило нарахування ТОВ «Транс-Сервіс-1» пені на підставі пп.129.1.2 ст. 129 ПК України в сумі 40687,82 грн.;
- фактичною підставою нарахування вказано податкове повідомлення-рішення (форма Р) №0000784814 та ОСОБА_1 про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №5/28-10-48-14/32602104 від 12.01.2018;
- період нарахування - з 12.01.2018 по 24.01.2018.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
В підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Порядок нарахування пені регулюється положеннями статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
За змістом підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до пп. 191.1.10 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422.
За змістом зазначеного Наказу, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника відкривається:
- за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до інтегрованої картки платника, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.
Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
При прийнятті цього рішення суд враховує висновки Верховного Суду щодо підстав нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, які викладені у постановах від 19.06.2018 року у справі № 820/3878/17 та від 08.05.2018 року у справі № 822/2821/17. Так, Верховний суд за наслідками системного аналізу положень пункту 14.1.153, 14.1.175 та 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України свідчить про те, що об'єктом нарахування пені є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений строк. Відтак, обов'язковими умовами нарахування пені є їх сукупність, а саме наявність у платника податку обов'язку по сплаті узгодженого грошового зобов'язання та порушення строків його сплати. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується такими міркуваннями:
Нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється у випадку пропуску платником податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. Відтак, обов'язковими умовами нарахування пені є їх сукупність, а саме наявність у платника податку обов'язку по сплаті грошового зобов'язання та порушення строків його сплати. Самого факту наявності грошового зобов'язання, яке сплачене у встановлені Кодексом строки, недостатньо для нарахування пені. Сплата грошового зобов'язання у встановлений Податковим кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення.
Суд також враховує, що чинні з 01 січня 2017 року положення Податкового кодексу України не передбачають нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання, що було виявлено контролюючим органом в процесі проведення перевірки, на суму такого заниження, а підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пов?язує нарахування пені з випадками, які не пов?язані з проведеннями податкових перевірок. Положення підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 1 січня 2017 року, які передбачали нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання, що було виявлено контролюючим органом в процесі проведення перевірки, на суму такого заниження, до спірних правовідносин не застосуються, оскільки з 1 січня 2017 року втратили чинність.
Суд встановив, що платник податків 30 січня 2018 року на підставі платіжного доручення № 240 сплатив до бюджету суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 899644,5 грн., визначену контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 січня 2018 року. Ця обставина свідчить про те, що позивач сплатив визначене йому контролюючим органом грошове зобов'язання в межах встановленого пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строку. В свою чергу, сплата позивачем грошового зобов'язання у встановлений Податковим кодексом строк свідчить про протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн. Оскільки єдиним способом фіксації таких діє їх відображення в інтегрованій картці платника податку, то позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними відповідних дій контролюючого органу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд переконаний, що позовне провадження відповідатиме визначенню ефективного юридичного засобу захисту, якщо наслідком задоволення позовних вимог буде поновлення порушеного права чи законного інтересу позивача, адекватне наявним обставинам та таке, що виключає потребу повторного звернення особи до суду за захистом порушених прав.
ГУ ДФС у Львівській області 03.02.2018 вчинило дію, що безпосередньо впливає на майнові права ТОВ «Транс-Сервіс-1», - протиправно нарахувало платнику податків пеню в сумі 40687,82 грн. Ця дія відображена (уречевлена) шляхом внесення відповідного запису в інтегрованій картці позивача як платника податку на прибуток; окремого рішення (документа) з цього приводу контролюючий орган не приймав.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то на переконання суду матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Суд враховує, що саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постанові №816/2042/16 від 13.02.2018.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування пені та відображення цього рішення в інтегрованій картці платника податків, адекватним та ефективним способом відновлення прав позивача є зобов'язання контролюючого органу провести коригування даних (показників) його інтегрованої картки по податку на прибуток, оскільки це забезпечить поновлення порушених майнових прав платника податків.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Транс-Сервіс-1», суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн. та її відображення в інтегрованій картці ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області вчинити дії щодо коригування даних (показників) інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток, а саме - виключити з інтегрованої картки ТОВ «Транс-Сервіс-1» з податку на прибуток дані (запис, операцію) про нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 40687,82 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани; ідентифікаційний код 32602104) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17.08.2018.
Суддя Москаль Р.М.