справа №813/995/18
15 серпня 2018 року
зал судових засідань №6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 сільської ради Яворівського району Львівської області, виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_3 про визнання протиправними і скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 сільської ради Яворівського району Львівської області (далі - ОСОБА_7 сільська рада), виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» від 16.03.2017 №209;
- визнати протиправним і скасувати розпорядження виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 «Про звільнення з посади голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1С.» від 13.02.2018 №02;
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови ОСОБА_7 сільської ради з 16.03.2017;
- стягнути з ОСОБА_7 сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2018 по дату ухвалення рішення у справі.
Ухвалою від 19.03.2018 суддя відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 30.05.2018 суд визнав поважними причини пропуску позивачем строків звернення до суду та відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 14.06.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2017 на засіданні XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради визнано незадовільним звіт голови вказаної сільської ради за 2016 рік та висловлено йому недовіру. Вказане голосування здійснювалося таємно, що, на думку позивача, суперечить вимогам ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування». Також позивач зазначає, що його протиправно відсторонили від займаної посади сільського голови, хоча нормативно така можливість не передбачена. Крім того, на думку позивача, питання про дострокове припинення його повноважень як голови ОСОБА_7 сільської ради розглядалося з порушенням вимог Регламенту роботи вказаної сільської ради. Позивач також зазначає, що дострокове припинення повноважень сільського голови може відбутися, якщо він порушує Конституцію або Закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. В оскаржених рішеннях ОСОБА_7 сільської ради не зазначено конкретних порушень, допущених позивачем під час виконання ним своїх обов'язків голови сільської ради. Тому, на думку позивача, таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню. З огляду на вказане, позивач просить суд поновити його на займаній посаді і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, що утворився з 01.02.2018.
Відповідач ОСОБА_7 сільська рада за підписом в.о. сільського голови ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву від 05.04.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а тому, його позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Позивач подав до суду відповідь на відзив від 12.04.2018, в якому зазначає про те, що з оскарженим рішенням про дострокове припинення його повноважень як голови ОСОБА_7 сільської ради він ознайомився лише 07.03.2018. Тому, на думку позивача, строк звернення до суду з цим позовом він не пропустив.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач та представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 15.11.2015 обраний на посаду сільського голови с.Нагачів.
Як вбачається з протоколу XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради від 16.03.2017 №13 на вказаному засіданні слухали, зокрема, такі питання:
- про звіт голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 про виконання покладених на нього обов'язків за 2016 рік. За результатами поіменного голосування вказаний звіт визнано незадовільним (задовільно - 3, незадовільно -10);
- про внесення змін до порядку денного, а саме включення до нього питання про недовіру голові ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 За результатами поіменного голосування: за - 10, утрималося - 3, проти - 0;
- про відсторонення голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від займаної посади. За результатами таємного голосування: за - 10, проти - 2, утрималося - 0.
Рішенням XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради №208 від 16.03.2017 визнано незадовільним звіт від голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 про виконання покладених на нього обов'язків за 2016 рік.
Рішенням XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 достроково припинено повноваження голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1
Розпорядженням голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від 20.03.2017 №1а зупинено дію рішення вказаної сільської ради «Про звіт голови ОСОБА_7 сільської ради щодо виконання покладених на нього обов'язків».
Розпорядженням голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від 20.03.2017 №2а зупинено дію рішення вказаної сільської ради «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради».
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 «Про звільнення з посади голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1С.» від 13.02.2018 №02 позивача звільнено з займаної посади з 16.03.2017.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 від 03.05.2018 №24 «Про відмінення розпорядження №2 від 13.02.2018» відмінено розпорядження від 13.02.2018 №2 як таке, що не передбачене чинним законодавством.
Постановою Апеляційного суд Львівської області від 06.07.2018 у справі №460/537/18 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.172-6 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями про припинення повноважень та звільнення з посади позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання протиправним і скасування рішення та розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі в редакції станом на час прийняття оскарженого рішення від 16.03.2017).
Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 вказаного Закону.
Пунктом 10 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання про недовіру сільському, селищному, міському голові вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених вказаним Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 вказаного Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Як вбачається з протоколу XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради від 16.03.2017 №13 на вказаному засіданні розглядалося питання про недовіру голові ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 За результатами поіменного голосування: за - 10, утрималося - 3, проти - 0.
З огляду на вказане, суд не вбачає порушень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при розгляді питання про недовіру сільському голові ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 вказаного Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.
Підстави для дострокового припинення повноважень визначені ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:
1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;
2) припинення його громадянства;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
4) відкликання з посади за народною ініціативою;
5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
6) його смерті.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.79 вказаного Закону України повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої вказаної статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
Відповідно до п.3 ч.11 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Згідно з протоколом XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради від 16.03.2017 №13 на вказаному засіданні вирішувалось питання про відсторонення голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від займаної посади. За результатами таємного голосування: за - 10, проти - 2, утрималося - 0.
Рішенням XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 достроково припинено повноваження голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1
Суд враховує те, що з протоколу XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради від 16.03.2017 №13 та рішення вказаної ради №209 від 16.03.2017, пояснень представників відповідача неможливо встановити конкретну підставу, передбачену ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», необхідної для дострокового припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 У вказаних документах не зазначено, які конкретно норми Конституції України або Законів України порушив позивач, якими своїми діями чи бездіяльністю він порушив права та свободи громадян та здійснення яких саме повноважень, що віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до його компетенції, ним не забезпечено, та якими доказами це підтверджується.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №2а/1222/137/12.
Суд встановив, що вказане питання розглядалося з порушенням Регламенту VII скликання ОСОБА_7 сільської ради, а саме: абз.2 п.2 Регламенту в частині порядку подання пропозицій питань, які виносяться на розгляд ради; п.7 Регламенту щодо внесення до протоколу засідання та порядку денного питання про дострокове припинення повноважень сільського голови.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що рішення XIII сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» від 16.03.2017 №209 є протиправним, а тому його необхідно скасувати.
З огляду на це, позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування розпорядження виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 «Про звільнення з посади голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1С.» від 13.02.2018 №02 суд зазначає таке.
Суд встановив, що розпорядженням виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 від 03.05.2018 №24 «Про відмінення розпорядження №2 від 13.02.2018» відмінено розпорядження як таке, що не передбачене чинним законодавством.
В судовому засіданні відповідач секретар Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_3 пояснила, що підстав для прийняття оскарженого розпорядження не було, прийняття такого розпорядження не передбачено чинним законодавством, і усвідомлюючи його очевидну протиправність, нею прийнято розпорядження про його відміну.
В судовому засіданні позивач та його представник не погодились із розпорядженням виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 «Про відмінення розпорядження №2 від 13.02.2018». Проте, позивач розпорядження виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_3 від 03.05.2018 №24 «Про відмінення розпорядження №2 від 13.02.2018» в межах цього спору не оскаржує.
З огляду на те, що оскаржене позивачем розпорядження відмінене відповідачем самостійно, суд вважає, що відсутні підстави для визнання його протиправним і скасування. З огляду на це, в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає таке.
Позивач просить поновити його на посаді з 16.03.2017 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.02.2018, оскільки останнім робочим днем було 31.01.2018.
Позивач вважає себе фактично звільненим з 01.02.2018, оскільки до 31.01.2018 він вважає, що продовжував перебувати на посаді, виконувати посадові обов'язки. Як підтверджується матеріалами справи, а саме: табелями обліку робочого часу (а.с. 58-81 Т.1), відомостями про нарахування заробітної плати (а.с. 82-93 Т.2), наказом про відбуття у відпустку (а.с. 94 Т.1), індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с. 95-100 Т.1), позивач виходив на роботу, отримував заробітну плату, відбував у відпустку, з його заробітної плати сплачувались страхові внески. Крім цього, позивач підписував рішення сільської ради різного характеру (а.с. 202-250 Т.1, а.с.1-28 Т.2). При цьому, комісією фіксувалися факти відсутності позивача на робочому місці, що підтверджується протоколом №1 від 15.06.2017 (а.с. 72-73 Т.2).
Вказані обставини визнані сторонами в судовому засіданні.
З цих підстав, суд дійшов висновку, що в період з 16.03.2017 по 31.01.2018 позивач продовжував перебувати на посаді сільського голови та виконувати свої посадові обов'язки.
Позивач вважає, що його фактично звільнили з 01.02.2018, у зв'язку з наступними обставинами.
Рішенням ОСОБА_7 сільської ради №292 від 24.12.2017 вирішено передати печатки сільради секретарю сільради до вирішення питання у Городоцькій прокуратурі згідно з поданою заявою депутатів.
Відповідно до акта прийому - передачі печатки ОСОБА_7 сільської ради від 31.01.2018 на підставі рішення сесії відповідача від 24.12.2017 №209 позивач передав печатку секретарю сільради ОСОБА_3
Після передачі печатки позивач продовжував виходити на роботу, проте заробітна плата йому не виплачувалась, до роботи його не допускали.
13.02.2018 позивач надав пояснення інспектору СРПП №1 Яворівського ВП ОСОБА_8. (а.с. 75 Т.2), в яких вказав, що йому як голові сільської ради з боку депутатів чиняться перешкоди у виконанні його посадових обов'язків
Відповідно до листка непрацездатності серії АДП №230717 позивач перебував в стані тимчасової непрацездатності з 13.02.18 по 01.03.2018.
31.01.2018 секретар сільської ради ОСОБА_3 подала державному реєстратору Яворівської державної адміністрації Львівської області ОСОБА_9 документи для державної реєстрації змін керівника або відомостей про керівника юридичної особи; змін фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, а саме: рішення ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради», рішення ОСОБА_7 сільської ради №211 від 16.03.2017 «Про тимчасове покладення виконуючого обов'язків сільського голови на секретаря сільської ради», розпорядження секретаря Нагачівської сільської ради від 31.01.2018 №1 «Про виконання обов'язків голови ОСОБА_7 сільської ради» та відповідну заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до відомостей про керівника юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.02.2018 (а.с.69 Т.2).
Згідно з супровідним листом від 02.02.2018 №31 ОСОБА_7 сільська рада подала зразки підписів та відбитків печатки у зв'язку з припиненням повноважень позивача (а.с. 65-66 Т.2). До вказаного листа додано, зокрема, рішення ОСОБА_7 сільської ради від 16.03.2017 №211 «Про тимчасове покладання виконуючого обов'язків сільського голови на секретаря сільської ради».
Суд, надаючи правову оцінку обставинам щодо звільнення позивача з посади, зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Розпорядженням голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від 20.03.2017 №2а (а.с. 137 Т.1) зупинено дію рішення вказаної сільської ради «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» та скликано 03.04.2017 о 10:00год. позачергову сесію ОСОБА_7 сільської ради для повторного розгляду вказаного питання.
Як вбачається з протоколу XIV сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради від 03.04.2017 №14 питання щодо висловлення недовіри сільському голові ОСОБА_1 включене до порядку денного вказаної сесії, проте, так і не розглядалося на її засіданні. Вказане рішення не підтверджене двома третинами депутатів від загального складу ради.
Розпорядження голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1 від 20.03.2017 №2а, яким зупинено дію рішення ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» в судовому порядку не оскаржувалось та є чинним.
Таким чином, рішення ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» не набрало чинності та відповідно не могло породити правових наслідків для позивача у вигляді звільнення з посади.
Саме тому, позивач після прийняття рішення ОСОБА_7 сільською радою №209 від 16.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» правомірно продовжував перебувати на своїй посаді та виконувати посадові обов'язки.
З моменту прийняття оскарженого рішення та розпорядження позивача про його зупинення і після настання подій, що мали місце, починаючи з 31.01.2018 (передача печатки, проведення державної реєстрації змін у відомостях про юридичну особу, а також зміна осіб, які мають право першого та другого підписів) в юридичному розумінні ситуація з перебуванням позивача на посаді сільського голови не змінилися.
Прийняття секретарем сільської ради ОСОБА_3 розпорядження від 31.01.2018 №1 «Про виконання обов'язків голови ОСОБА_7 сільської ради», подання нею документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про керівника юридичної особи, а також органу державної казначейської служби документів щодо зміни осіб, які наділені правом першого та другого підпису, свідчать не про звільнення позивача з посади, а про помилкове припущення, що повноваження позивача як сільського голови припинилися. Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні секретар сільської ради ОСОБА_3, яка додатково пояснила, що такі дії вчинялися нею для того, щоб сільська рада могла продовжувати працювати.
Додатковим підтвердженням відсутності факту звільнення позивача з посади слугує те, що відповідний запис в трудову книжку про звільнення позивача так і не був внесений, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 105 Т.1), оригінал якої дослідив суд при розгляді справи. При цьому, трудова книжка позивачу так і не вручена.
Всі вказані обставини визнані представниками відповідача в судовому засіданні.
На підтвердження перебування позивача на посаді відповідач також подав «Інформацію про перебування ОСОБА_1 на посаді сільського голови» від 15.08.2018 №168. У вказаному документі, зокрема, зазначено, що позивач 31.01.2018 передав печатки секретарю ради ОСОБА_3 та з 01.02.2018 перестав виходити на роботу без належних пояснень. Таким чином, самоусунувся від виконання повноваження сільського голови. З 31.01.2018 по 15.08.2018 до виконання обов'язків сільського голови не приступив.
Таким чином, суд за результатом з'ясування обставин та перевірки їх доказами, дійшов висновку, що звільнення позивача з посади на підставі рішення ОСОБА_7 сільської ради №209 від 16.03.2017 «Про дострокове припинення повноважень голови ОСОБА_7 сільської ради» не відбулось, а тому право позивача як сільського голови в межах заявлених позовних вимог не порушене.
Позивач помилково сприйняв факти передачі печатки, недопуску його депутатами до виконання посадових обов'язків, проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та зміни осіб, яким надано право першого та другого підпису, невиплату йому заробітної плати, як фактичне звільнення з посади, а також неправильно кваліфікував з правової точки зору наведені обставини, у зв'язку з чим почав вважати своє право на працю порушеним.
В контексті цього спору, позивач з метою захисту свого права як сільського голови, має право вимагати усунення перешкод в його роботі, оскаржити розпорядження секретаря сільської ради ОСОБА_3 від 31.01.2018 №1 «Про виконання обов'язків голови ОСОБА_7 сільської ради», її дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та зміни осіб, яким надано право першого та другого підпису.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині поновлення на посаді є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу Законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Як вже встановив суд, повноваження позивача як сільського голови у встановленому порядку не припинені та він продовжує перебувати на посаді. Тому, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_7 сільської ради на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.02.2018.
Разом з цим, суд роз'яснює позивачу, що у разі невиплати заробітної плати, починаючи з 01.02.2018, він може вимагати її стягнення в судовому порядку.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ХІІІ сесії VII скликання ОСОБА_7 сільської ради Яворівського району Львівської області “Про дострокове припинення повноважень ОСОБА_7 сільської ради” №209 від 16.03.2017.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування розпорядження виконуючого обов'язки голови ОСОБА_7 сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_3 “Про звільнення з посади голови ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_1С.” №02 від 13.02.2018, поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ОСОБА_7 сільської ради з 16.03.2017 та про стягнення з ОСОБА_7 сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.02.2018 по дату винесення судового рішення в адміністративній справі відмовити повністю.
Судові витрати стягненню з сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене та підписане 17.08.2018.
Суддя А.Г. Гулик