Справа № 211/3280/18
Провадження № 2/211/1678/18
іменем України
17 серпня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Нікітенковій М.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до М'рабет Анасс про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив визнати М'рабет Анасс таким, що втратив право користування належним йому житловим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідач не мешкає за вказаною адресою вже понад два роки, особистих його речей в квартирі не має, за комунальні послуги не сплачує.
Ухвалою суду від 17 липня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач М'рабет Анасс в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, відзиву не надав.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 8 - копія витягу про державну реєстрацію).
У вказаній квартирі згідно довідки від 16.07.2018 р. № 3, зареєстрований відповідач М'рабет Анасс ( а.с. 19- копія довідки), який, за даними акту про не проживання від 08 червня 2018 р., з листопада 2015 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10 - копія акту).
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно частини 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Згідно пункту другого частини 34 Постанови, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Відповідач є колишнім чоловіком доньки позивача, тобто членом сім'ї власника житла ( а.с. 11 - копія рішення).
Згідно пункту 39 Постанови, члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Аналогічне викладено в ч. 2 ст. 405 ЦК України, відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи, що відповідач, як член сім'ї власника житла, не проживає у спірному будинку, без поважних причин понад строки, визначені ст. 405 ЦК України, а саме з листопада 2015 року згідно даних акту, суд вважає можливим визнати М'рабет Анасс таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 317,319,391,405 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України,суд ,-
вирішив:
позов ОСОБА_1 до М'рабет Анасс про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати М'рабет Анасс, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з М'рабет Анасс, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Суддя Сарат Н. О.