79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
справа № 813/3121/18
17 серпня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до вислуги, яка становить 30 років 04 місяці 19 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 07.04.2018 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” на пенсію за вислугою років згідно із п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на даний час являється пенсіонером МВС, та отримує пенсію по інвалідності. Вважає, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на пенсію за вислугою років, так як станом на 31.10.2015 його вислуга років в пільговому обчисленні становила 30 років 04 місяці 19 днів. 06.04.2018 звернувся до відповідача із заявою про переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії за вислугою років. Листом від 08.05.2018 за № 1942/К-20/07.05-06 відповідач відмовив ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії. Позивач вважає що у відповідача не було підстав для відмови в переведенні на пенсію за вислугою років, відтак відмова відповідача протиправна,
Ухвалою суду від 20.07.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 13.08.2018 (вх. № 25427), у якому зазначає, що вислуга років позивча станом на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Також зазначає, що позивач звертався в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 06.04.2018 про призначення пенсії за вислугу років, відповідь на яку надана листом від 08.04.2018 № 1942/К-20/07.05-06, в порядку визначеному Законом України “Про звернення громадян”. Дана відповідь не породжує певних правових наслідків, а носить лише інформаційний характер і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. Отже, рішення про відмовуу призначенні пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не приймалось.Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивачем 14.08.2018 (вх. № 25472) подано відповідь на відзив відповідача, у якій зазначає, що позивач звертався до відповідача із заявою від 06.04.2018 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» безпосередньо до пенсійного органу, який призначив пенсію. Вважає, що відповідач безпідставно не визнає за права позивача на пенсію за вислугою років, оскільки документи для переведення мене на пенсію за вислугою років наявні у пенсійній справі ОСОБА_1, яка знаходиться у відповідача. Зокрема в пенсійній справі є «Розрахунок вислуги років на пенсію» здійснений ГУ МВС України у Львівській області на 31.10.2015, відповідно до якого розрахована вислуга для призначення пенсії на 31.10.2015, становить 30 років 04 місяці 19 днів.
Ухвалою від 17.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін та залучення до участі у справі в якості третіх осіб Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Львівській області та отримує пенсію по інваліндності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 19.07.2016 № 3437.
ОСОБА_1 06.04.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив перевести з пенсії по інвалідності 3 групи інваліда війни на пенсію за вислугою років згідно із п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з урахуванням стажу у пільговому обчисленні 30 років 04 місяці 19 днів.
Листом від 08.05.2018 № 1942/К-20/07.05-06 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь на заяву та повідомлено, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію від 16.01.2016 вислуга років ОСОБА_1 становить 20 років 2 дні, а тому немає підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”,, пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”, “д” статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, організації підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
В силу положень статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до абзацу 13 пункту 1 Порядку від 17.07.1992 № 393, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, час перебування на посадах у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
З аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 № 393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не при визначенні розміру такої пенсії.
Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 (№21-406а14) та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 05.11.2015 (К/800/46432/14).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу “По особовому складу” від 31.12.2015 вислуга років на день звільнення у пільговому обчисленні становить 30 років 04 місяці 19 днів.
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію капітана міліції ОСОБА_1, вислуга років для призначення пенсії на 31.10.2015 позивача становить 30 років 04 місяці 19 днів.
Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до пенсійного органу, який призначив пенсію. Заява позивача від 06.04.2018 по суті є заявою про переведення з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за вислугою років), тому суд вважає, що така подана позивачем відповідно до встановленого порядку.
Разом з цим, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви не з формальних підстав, а по суті, заперечуючи право позивача на пенсію за вислугою років.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років відповідно до вислуги, яка становить 30 років 04 місяці 19 днів.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 07.04.2018 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” на пенсію за вислугою років згідно із п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Костецький Н.В.