ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
справа № 201/8022/18
провадження №1-кс/201/4995/2018
27 липня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи прокуратури Дніпропетровської області щодо повернення тимчасово вилученого майна, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, в якій просить зобов'язати процесуального прокурора, або будь-якого іншого прокурора або іншого слідчого в провадженні якого на час отримання даної ухвали буде знаходитися кримінальне провадження за № 32018040040000019 від 14.03.2018 року, негайно повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку від 07.06.2018 року, а саме грошові кошти в розмірі 295 285,00 грн.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 вказує, на те, що при винесенні постанови прокурором не було враховано факт наявності належних та допустимих доказів приналежності вилучених грошових коштів саме скаржнику, натомість а ні матеріалами справи, ані оскаржувана постанова не містить доказів протилежного, що свідчить про необґрунтованість утримання тимчасово вилучених коштів скаржника. Більше того, прокурор помилково вважає, що ухвалою прямо надано дозвіл на вилучення грошових коштів скаржника. Єдиним мотивом відмови в задоволенні клопотання в оскаржуваній постанові зазначено те, що оскільки згідно ч. 7 ст. 236 КПК України грошові кошти входять до переліку майна, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі суду від 17.05.2018 року з урахуванням вилучення коштів за місцем знаходження СВК «Макарчик». Також зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що вилучені грошові кошти мають значення для досудового розслідування, чи можуть бути доказами під час досудового розслідування кримінального провадження.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від захисника надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд справи проводити за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі, що з урахуванням ч.6 ст.9 КПК України, дозволяє слідчому судді застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник прокуратури Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився. У своїй письмовій заяві просить скаргу розглянути без його участі, заперечує проти її задоволення. Відсутність представника прокуратури Дніпропетровської обалсті під час судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року клопотання заступника начальника СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпро ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з заступником начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про проведення обшуку задоволено частково. Надано дозвіл слідчим слідчої групи, прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області, співробітникам податкової міліції, визначених слідчим відповідним дорученням щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, на проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Михайла Грушевського, 32 в офісному приміщенні за фактичним розташуванням СВК «Макарчик» (код ЄДРПОУ 39267967) з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, та вилучення предметів і документів які свідчать про порушення законодавства посадовими особами СВК «Макарчик» (код ЄДРПОУ 39267967), а також інших документів за період 2017 року, а саме: документи бухгалтерського та податкового обліку; реєстраційні, установчі та звітні документи; документи про функціонування банківських рахунків; документи про передачу майна та земельних ділянок, підроблені документи фінансово-господарської діяльності, чорнові записи, бухгалтерські та фінансово-господарські документи підприємств-контрагентів, документи про видачу заробітної плати «готівкою», документи «тіньового» бухгалтерського обліку та інші документи, які відображають фактичні обставини здійснення господарської діяльності, печатки, цифрові коди доступу до рахунків підприємств, комп'ютери на яких здійснюється фінансово-господарська діяльність, електронні носії інформації, мобільні телефони, які використовуються для здійснення злочинної діяльності, гроші, інші предмети та документи, які забезпечать швидке виконання завдань кримінального судочинства та можуть бути доказами під час судового розгляду, та інше майно здобуте злочинним шляхом що свідчить про здійснення протиправних дій. В іншій частині клопотання відмовлено.
На момент розгляду справи жодної інформації про накладення на дане майно (грошові кошти в розмірі 295 285,00 грн) арешту у розпорядження суду надано не було.
Під час судового розгляду встанволено, що у органу досудового розслідування відсутні докази того, що вилучені під час обшуку грошові кошти мають значення для досудового розслідування, чи можуть бути доказами під час досудового розслідування кримінального провадження. Твердження скаржника, що грошові кошти належать ОСОБА_3 органом досудового розслідування не спростовано.
Також органом досудового розслідування не надано будь-яких доказів про те, що вилучені грошові кошти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим, слідчий суддя вважає, що вони не входять до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на вилучення ухвалами слідчого судді від 17 травня 2018 року
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.
Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.
За змістом ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене, в таких випадках: якщо прокурор визнав вилучення майна безпідставним; якщо слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на таке майно; якщо слідчий не звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у встановлений ч. 5 ст. 171 цього Кодексу строк (не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна); якщо слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт майна протягом сімдесяти двох годин з дня надходження до суду клопотання (ч. 6 ст. 173 КПК України).
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня 1994 року, "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Керуючись ст. 9, 16, 24, 28, 98, 100, 107, 167-171, 173, 303, 306 КПК України, с. 55. Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини суд
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи прокуратури Дніпропетровської області щодо повернення тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 32018040040000019 від 14.03.2018 року, негайно повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку від 07.06.2018 року, а саме грошові кошти в розмірі 295 285,00 грн.
Ухвала оскарженню не підлягає, та підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1