Справа №211/3451/18
Провадження № 1-кп/211/552/18
16 серпня 2018 р. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження №1201804072000118 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньо освітою, який не має реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:
1.) 26.10.2000 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, за ч.1 ст. 101, ч.2 ст. 206, ч.2 ст.81, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року), до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнений 27.07.2002 року по відбуттю строку покарання;
2.) 29.12.2003 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 188 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений 13.11.2004 року по відбуттю строку покарання;
3.) 26.04.2006 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців, звільнений 21.09.2006 року по відбуттю строку покарання;
4.) 22.12.2008 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;
5.) 07.10.2009 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці, звільнений 18.11.2009 року по відбуттю строку покарання;
6.) 04.04.2011 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 21.01.2014 року по відбуттю строку покарання;
7.) 11.07.2011 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 2 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України до відбуття 3 роки позбавлення волі. Звільнений 21.01.2014 року по відбуттю строку покарання;
8.) 18.04.2014 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць;
9.) 25.02.2015 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 день, звільнений 26.02.2016 року по відбуттю строку покарання;
10.) 16.01.2017 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці;
11.) 28.03.2018 року Довгинцівським р/с м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
В період часу з 2016 року по 29.06.2018 року ОСОБА_5 періодично тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , сумісно з власником квартири ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мав вільний доступ до житла за добровільною згодою власниці.
29.06.2018 року приблизно о 15-30 годині, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого періодичного тимчасового мешкання, зайшов до кімнати потерпілої ОСОБА_6 , яка відпочивала на ліжку, де на меблевій стінці побачив мобільний телефон ОСОБА_6 , а саме «Нuawei Y5 2017» модель MYA-U29, в цей момент в ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, належного ОСОБА_6 .
Надалі, ОСОБА_5 , перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , приблизно о 15-40 годині, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, скориставшись відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_6 , котра спала в зазначеній кімнаті, шляхом вільного доступу, протиправно, безоплатно, поза волею власника, з меблевої стінки, що розташована коло ліжка в кімнаті, зазначеної квартири, таємно викрав мобільний телефон марки «Нuawei Y5 2017» модель MYA-U29, чорного кольору.
Після чого, ОСОБА_5 обернувши викрадене майно на свою користь з місця скоєння злочину зник, чим завдав своїми діями ОСОБА_6 майнову шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 272 від 11.07.2018 року, становить 2849,05 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, та пояснив, що він тимчасово проживав у ОСОБА_6 , 29.06.2018 року він побачив у кімнаті мобільний телефон, який забрав та продав. В скоєному щиро розкаюється.
Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі, щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема скоєння обвинуваченим даного злочину та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, та дослідженням деяких письмових доказів та документів, що характеризують його особу.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро покаявся в скоєному, посередньо характеризується за місцем проживання, перебував під профілактичним наглядом лікаря -нарколога з червня 1998 року з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, знятий з під нагляду в червні 2000 року через закінчення строку нагляду. Під наглядом лікаря-психіатра не перебував та не перебуває (а.с.34,35), раніше неодноразово судимий, вчинив правопорушення у період відбування покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання у відповідності до ст.. 66 КК України є щире каяття. Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів. З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 не можливе без його ізоляції від суспільства та про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання на думку суду є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування вимог ст.69,75 КК України суд не вбачає.
Крім того, суд вважає необхідним у відповідності до ст.71 ч.1 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 28.03.2018 року.
З наведених вище обставин суд не вбачає підстав для застосування іншого виду покарання.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст..100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді - 3 (три) роки позбавлення волі.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання покарання за попереднім вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.03.2018 року призначити остаточне покарання 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання, а саме з 24.07.2018 року.
Запобіжний захід - тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили.
Речові докази - сім карта мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_6 , вважати повернутою.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1