справа № 813/2664/18
16 серпня 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1О.) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій і рішення № 12745/04-16 від 22.12.2017 щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугу років та скасування даного рішення; зобов'язання відповідача призначити та обчислити позивачці пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 (в редакції Закону України від 12.07.2001) з 20.12.2017, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмеження граничного розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду м. Львова про призначення їй пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в ред. Закону України № 358/95-ВР від 05.10.1995 року та Закону України від 12.07.2001 року). Відповідно до рішення № 12745/04-16 від 22.12.2017 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 7194 від 14.12.2017 року.
Вважає рішення відповідача протиправним і таким, що грубо порушує її конституційні соціальні права, для відновлення яких звернулась із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України судом, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 821 „Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” від 08.11.2017, допущено заміну відповідача - Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код юридичної особи: 13814885).
Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на адміністративний позов від 03.08.2018 року за вх. № 24587. Зазначив, що вимоги позивачки є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки у неї станом на день звернення до відповідача із заявою відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років як відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції закону станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії), так і відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на яку покликалася позивачка. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив таке.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.10.1997 працює в органах прокуратури. Станом на момент звернення до суду з цим позовом, працює на посаді прокурора відділу міжнародного співробітництва прокуратури області.
Позивачка 20.12.2017 звернулася до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою № 7931 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (у редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року).
Рішенням № 12745/04-16 від 22.12.2017 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. Вказану відмову обґрунтовано тим, що станом на момент звернення із заявою вислуга років ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», становить 20 років 01 місяць 12 днів, що є недостатнім для призначення цього виду пенсії. Крім того, зазначено, що з 01.06.2015 року пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не призначаються.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, вважаючи таке протиправним та таким, що підлягає скасуванню, для відновлення порушених прав, свобод та інтересів, ОСОБА_1, звернулася із цим позовом до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» № 2663-III від 12 липня 2001 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року, згідно з яким ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;
- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;
- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;
- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;
- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».
Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно із Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності 01 травня 2014 року, «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01 травня 2014 року - 70%, з 01 січня 2015 року - 60%.
01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року, у п. 5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, в тому числі, Закону України «Про прокуратуру».
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, відповідно до пп. 1 п. 3 р. XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року втратили чинність, крім, зокрема, ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії (заява від 20.12.2017 року) регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, відповідно до ч.ч. 1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;
- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Суд критично оцінює наведені в позовній заяві покликання позивачки щодо звуження змісту її прав, в частині зменшення сутності соціальних гарантій працівників прокуратури, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Разом з тим, як ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року), так і ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, який є чинним на час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії, встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року вислуги років не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.
Таким чином, при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року не допущено звуження прав позивачки.
Крім того, станом на 01 жовтня 2011 року (дата набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року, яким змінено ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № №1789-XIІ від 05 листопада 1991 року) у позивачки був відсутній стаж роботи не менше 20 років, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а тому під час прийняття Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року звуження прав позивача не відбулось.
У Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Слід також зауважити, що ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до наведеного Закону, не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року частину 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIIІ від 06 грудня 2016 року у Законі України «Про прокуратуру» у ч. 15 ст. 86 в абзаці шостому слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за вислугу років) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Наведені положення не визнавались неконституційними, є чинними та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та, як встановлено судом, відповідні зміни не призвели до звуження обсягу прав та соціальних гарантій ОСОБА_1, що були нею досягнуті та існували на момент внесення відповідних змін, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року) відсутні.
Як зазначено позивачкою позовній заяві та підтверджується доказами долученими до матеріалів справи (копією трудової книжки), станом на момент розгляду заяви загальний трудовий стаж позивачки складав 20 років 01 місяць та 12 днів.
Отже, стаж позивачки, не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, рішення відповідача відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
При вирішенні цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10.07.2018 у справі № 211/5697/16-а (2а/211/14916) (адміністративне провадження № К/9901/20239/18), від 17.07.2018 у справі № 161/14921/16-а (адміністративне провадження № К/9901/23404/18), від 24.07.2018 у справі № 357/13989/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42959/18).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З врахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню судові витрати позивачці, якій у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (79054, м. Львів, вул. Петлюри, 47/14; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, првул. ОСОБА_2, 10; ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивачку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2018 року.
Суддя Качур Р.П.