3/134/333/2018 Справа №: 134/1037/18
17 серпня 2018 року Суддя Зарічанський В. Г.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого.
Раніше не притягувався до адміністративної відповідальності .
За ст. 130 ч. 1 КУпАП.
30.07.2018 о 10:00 год. в смт. Крижопіль по вул. З. Дивізії, Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101-01 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків.
Свою вину ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав та пояснив, що даним автомобілем не керував, а сидів тільки за кермом та чекав на свого родича, який пішов в магазин і саме він керував даним транспортним засобом, оскільки ввечері вживав алкоголь. Підіїхали працівники поліції та склали протокол, хоча при цьому він пояснював, що не керує автомобілем.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 попросив його підвести на його ж автомобілі в смт. Крижопіль, оскільки ввечері вживав алкоголь. Приїхавши в смт. Крижопіль, а саме біля залізничного переїзду залишив автомобіль і пішов магазин, ОСОБА_1 залишився в автомобілі. Коли повернувся працівники поліції склали протокол на ОСОБА_1
В судове засідання викликалися свідки, які зазначені в протоколі, однак дані свідки не зявилися, причина неявки суду невідома, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Інспектор Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 пояснив, що 30.07.2018 біля залізничного переїзду був зупинений автомобіль ВАЗ 21101-01 під керуванням ОСОБА_1 Під час спілкування з водієм відчувався запах алкоголю. ОСОБА_2 добровільно пройшов освідування за допомогою приладу "Драгер" в присутності двох свідків. Однак, відео підтвердження того, що водій дійсно керував транспортним засобом немає.
Вислухавши правопорушника, свідка, інспектор СРПП Крижопільського ВП, суд виходить із наступного.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за № 1408/27853 затвердженої МЮ України від 10 листопада 2015 р. та вимог норм КУпАП.
Відповідно до п. 2.9. Водієві забороняється:а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП передбачає навмисну форму провини.
У відповідності до ст. 266 КпАП України, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного спяніння, підлягають оглядові на стан алкогольного спяніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного спяніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного спяніння, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.
Згідно вимог п. 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою, а до протоколу долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
При таких обставинах, як у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 365621 від 30.07.2018 так і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення загалом, відсутні жодні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, у стані алкогольного спяніння.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КупАП настає, у випадку керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу і швидкість реакції.
Дана норма Закону, не передбачає відповідальності осіб, які маючи ознаки алкогольного спяніння, але при цьому не керують транспортним засобом, а бо транспортний засіб не рухається, а припаркований.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: