10.3
Іменем України
17 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2301/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
01 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу як, особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14 лютого 2018 року (а.с.3-4).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м.Луганська Луганської області, до м.Сєвєродонецьк, внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1, виданою управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради 06.02.2018 року.
З 18.04.2016 по 17.08.2016 позивачу виплачувалась щомісячна адреса допомога управлінням праці та соціального захисту населення м.Бровари Київської області, де позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 09.03.2016 по 06.02.2016, у відповідності до звернення, в розмірі 442 грн., з 18.06.2016 по 17.08.2016 в розмірі 221 грн.
Через те, що він не працевлаштувався, виплату щомісячної адресної допомоги було припинено.
05.04.2017 він працевлаштувався до Сєвєродонецького міського центру зайнятості, виконуючим обов'язки директора.
14.02.22018 звернувся до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради за призначенням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як особі яка працевлаштована і працює, додавши при цьому довідку про працевлаштування.
При цьому підстав для відмови у наданні йому щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг відсутні, зазначена заява та необхідні документи були прийняті працівниками Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради без будь-яких заперечень.
З посиланням на п.8 Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 позивач зазначив, що протягом 10 днів після подання заяви та необхідних документів йому зобов'язані були призначити та почати виплачувати грошову допомогу або відмовити у її призначенні, про що надати відповідне повідомлення.
Тільки після письмового звернення до відповідача 05.04.2018 щодо нарахування або не нарахування виплат, він отримав від відповідача лист від 17.04.2018 №3988/04, яким повідомив, що виплати не були призначені по причині того, що позивач був не працевлаштований та не працював, виплата допомоги призначена в 2016 році та припинена внаслідок відсутності місця роботи, виплачена допомога з 18.04.2016 по 17.08.2016, на наступні періоди допомога призначена не буде.
Оскільки з 05.04.2017 він працевлаштувалася до Сєвєродонецького міського центру зайнятості де і працює по теперішній час, позивач вважає, що дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, про що надав відзив на адміністративний позов (а.с.35-36), в якому зазначив наступне.
За даними особової справи позивача, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м.Бровари Київської області, де останній перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб з 09.03.2016, ОСОБА_1 було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ №505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином:
- з 18.04.2016р. по 17.06.2016р. у розмірі 442грн. щомісячно;
- з 18.06.2016р. по 17.08.2016р. у розмірі 221грн. щомісячно;
Через те, що позивач не працевлаштувався у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м.Бровари не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги позивачу як працездатній працюючій особі.
Згідно п.3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
06.02.2018 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб у м.Сєвєродонецьку, про що було надано відповідну довідку № НОМЕР_1.
14.02.2018 позивач надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги та до заяви було надано довідку з місця роботи.
Заяву позивача було розглянуто, однак враховуючи довідку-атестат УПтаСЗН м.Бровари та п.3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.08.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17.08.2018 (а.с.1).
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.19-21).
17.08.2018 до канцелярії суду від позивача та його представника надійшли клопотання про проведення судового засідання 17.08.2018 без їх участі (а.с.44,45).
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.18), надав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника (а.с.22).
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 91000АДРЕСА_1 лет ОктябряАДРЕСА_2 (а.с.5-6).
Відповідно до інформації зазначеної у довідці УПтаСЗН м.Бровари позивач отримував допомогу на проживання з квітня 2016 року по серпень 2016 року у загальному розмірі 1321,96 грн. (а.с.40),
06.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про взяття на облік особи внутрішньо переміщеної особи, в якій, серед іншого, зазначив, що є в.о. директора Сєвєродонецького міського центру зайнятості та потребує житлові, соціальні та медичні потреби (а.с.25-27).
Станом на час розгляду справи перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується довідкою від 06.02.2018 №0000470673 за фактичним місцем проживання/перебування: 93400, АДРЕСА_3 (а.с.7).
14.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив, що працює в.о. директором Сєвєродонецького міського центру зайнятості та, як доказ, надав довідку від 22.01.2018 №30/11-206, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 05.04.2017 по теперішній час працює виконуючим обов'язки директора Сєвєродонецького міського центру зайнятості відповідно до наказу від 04.04.2017 №102-к (а.с.30,32).
Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16.03.2018 №368464 ОСОБА_1 призначити допомогу неможливо згідно постанови КМУ №505 п.3 (а.с.34).
На заяву позивача від 05.04.2018 відповідач надав відповідь від 17.04.2018 №3988/04, в якій зазначив, що за даними особової справи ОСОБА_1, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м.Бровари Київської області, де позивач перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб з 09.03.2016, було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ №505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином:
- з 18.04.2016р. по 17.06.2016р. у розмірі 442грн. щомісячно;
- з 18.06.2016р. по 17.08.2016р. у розмірі 221грн. щомісячно.
Через те, що ОСОБА_1 не працевлаштувався у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м.Бровари не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги, як працездатній працюючій особі.
Згідно п.3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
06.02.2018 ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб у м.Сєвєродонецьку, про що було надано відповідну довідку № НОМЕР_1.
14.02.2018 ОСОБА_1 подав відповідачу заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, до заяви було надано довідку з місця роботи. Заяву було розглянуто відповідачем та з огляду на довідку-атестат УПтаСЗН м.Бровари та п.3 Порядку, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги (а.с.8).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.
При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).
Відповідно до пункту 2 Порядку №505 було передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.
Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.
При цьому, аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.
Оскільки позивач працевлаштувався ще 05 квітня 2017 року, а з заявою до відповідача про призначення адресної допомоги звернувся 14.02.2018, тому заборона встановлена пунктом 3 Порядку №505 вичерпала свою дію щодо позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні адресної грошової допомоги, чим порушено права позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України.
Відновленням порушених прав позивача є зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14 лютого 2018 року.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 38 від 01.08.2018, який відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 139, 241-246, 250,255,295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14 лютого 2018 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 24179564) призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 91000АДРЕСА_1 лет ОктябряАДРЕСА_2, адреса ВПО: 93400, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14 лютого 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15-Б, код ЄДРПОУ: 24179564) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 91000АДРЕСА_1 лет ОктябряАДРЕСА_2, адреса ВПО: 93400, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя ОСОБА_2