Рішення від 08.08.2018 по справі 812/420/18

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/420/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” до Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») до Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - 1 відповідач), в якому позивач просив суд:

1) Визнати дії Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційній системі органів ДФС та інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу в загальній сумі 604731,49 грн., а саме:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.;

-з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

-по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

-по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі 27,70 грн.;

-по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі - 192,34 грн.;

-з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн.

2) Скасувати рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 12.01.2018р. №7/12-33.

3) Зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Луганській області внести зміни до інформаційної системи органів ДФС та інтегрованих карток ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 604 731,49 грн. по наступним податкам та зборам:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.;

-з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

-по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

-по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі - 27,70 грн.;

-по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі -192,34 грн.;

-з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн. (т.1 а.с.4-10).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22.01.2018 ТОВ «ЛЕО» отримано відповідь ДПІ від 12.01.2018 №7/12-33 про начебто існування у ТОВ «ЛЕО» заборгованості з податків, зборів й платежів, що контролюються ДПІ, в загальній сумі 604 731,49 грн., а саме:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.;

-з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

-по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

-по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі 27,70 грн.;

-по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі - 192,34 грн.;

-з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн.

Однак, ТОВ «ЛЕО», згідно податкового та бухгалтерського обліку підприємства, не має заборгованості з будь-яких обов'язкових податків, зборів й платежів, що зараховуються до місцевих та державного бюджетів, а відтак вважає зазначене Рішення ДПІ й дії щодо обліку вказаної заборгованості у ТОВ «ЛЕО» протиправними та вважає за необхідне скасування Рішення й зобов'язання ДПІ внести зміни до інтегрованих карток ТОВ «ЛЕО» по зазначеним в Рішенні податковим зобов'язанням шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу.

Так, у ТОВ «ЛЕО» відсутній податковий борг з податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб та з земельного податку з юридичних осіб, оскільки здійснює господарську діяльність на території всієї Луганської області, міста якої включені до переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно норм ст. 6 Закону №1669, ТОВ «ЛЕО» не проводило оплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб й з земельного податку:

- за вересень 2014р., під час дії Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. - по земельним ділянкам, розташованим у населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція (це територія всієї Луганської області);

- з 02.12.2015р. по 08.06.2016р., з дати прийняття Розпорядження Кабінету Міністрів країни №1275-р и по дату внесення змін до ст. 6 Закону №1669 - по земельним ділянкам, розташованим у населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція (це також територія всієї Луганської області);

- з 17.05.2016р. й по даний час - по земельним ділянкам, розташованим у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р (це територія, яка тимчасово не контролюється державною владою України).

У зв'язку із законним звільненням ТОВ «ЛЕО» від оплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб й з земельного податку, що є податковою пільгою, в розумінні ПКУ, ТОВ «ЛЕО» у 2017 році складені та подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій із зазначених зобов'язань за 2014р., 2015р. та 2016р.

Вказаними уточнюючими податковими деклараціями ТОВ «ЛЕО» були обнулені. податкові зобов'язання із зазначених податкових зобов'язань за вересень 2014р., з 02.12.2015р. до 31.12.2015р. та за 2016 рік, які були прийняті без заперечень податковими органами.

А з 01.01.2017р. ТОВ «ЛЕО» продовжує користується податковою пільгою щодо не сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб й з земельного податку тільки по земельним ділянкам, розташованим у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р.

Таким чином, ТОВ «ЛЕО» на даний час не має податкового боргу з оплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб й з земельного податку.

Також у ТОВ «ЛЕО» відсутня заборгованість і з податку на додану вартість. 20.01.2017 Товариство в межах дотримання визначених ПКУ строків та процедури оскаржило до Державної фіскальної служби України податкові повідомлення-рішення податкового органу про зобов'язання ТОВ «ЛЕО» сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 408 260,51 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість та про застосування штрафних санкцій в сумі 4 760,00 грн. (всього в сумі 413 020,51 грн.), та після цього - 10.04.2017 до Луганського окружного адміністративного суду шляхом подання адміністративного позову про визнання протиправними дій та скасування цих податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 відкрите провадження у справі №812/553/17 за адміністративним позовом ТОВ «ЛЕО» до офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування додаткових повідомлень-рішень. На даний час ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 провадження у цій справі №812/553/17 зупинене, рішення адміністративним судом за адміністративним позовом ТОВ «ЛЕО» ще не прийнято.

Відтак, на даний час ТОВ «ЛЕО» не має податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 413 020,51 гри., оскільки з січня 2017 року проводить оскарження зазначеного зобов'язання в адміністративному та судовому порядку, що в розумінні п.14.1.175 ст.14 ПКУ та п.56.18 ст.56 ПКУ є неузгодженою сумою.

Також позивач зазначив, що не має заборгованості з оплати й всіх інших податкових зобов'язань, як зазначених у Рішенні, так і встановлених обов'язковими Податковим кодексом України.

Отже, у зв'язку із відображенням ДПІ в інформаційній системі ДФС та ІКП ТОВ «ЛЕО» недостовірних відомостей стосовно начебто несплати товариством податкових зобов'язань, ДПІ було винесене незаконне Рішення, яке порушило законні права та інтереси ТОВ «ЛЕО», оскільки товариство у ДПІ запитувало довідку про відсутність податкового боргу для надання в якості доказу в іншій адміністративній справі 812/614/17 про визнання протиправними дій ДПІ щодо відмови в поверненні ТОВ «ЛЕО» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, про скасування такого рішення та зобов'язання ДПІ повернути товариству виниклу законну переплату із зазначеного податку.

На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Луганська об'єднана Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області позов не визнала, надала відзив, в якому зазначила, що листом Луганської ОДПІ від 12.01.2018 року №7/12-33 позивачу відмовлено у видачі довідки про відсутність заборгованості. Мотивом такої відмови стало те, що згідно інформаційних систем органів доходів і зборів у позивача наявний податковий борг у розмірі 604731 грн. 49 коп.

Так, відповідно до пункту 5 «Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567 (далі - Порядок №567) орган доходів і зборів визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

До вищезазначеного листа додано інформацію про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 10.01.2018 року на 8 аркушах.

Зі змісту вказаного додатку можна встановити, що крім податкового боргу з податку на додану вартість у позивача наявний у тому числі податковий борг з місцевих податків, зокрема з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб, податку на майно. Зі змісту додатку також можна встановити назву району, в якому обліковується податковий борг позивача, та зробити висновок, що на більшу частину вказаних в додатку районів не розповсюджується компетенція Луганської ОДПІ, зокрема в частині обліку, що у свою чергу дозволяє стверджувати про те, що правомірність відображення боргу за цими районами має доводити інший контролюючий орган за територіальною приналежністю.

Питання щодо внесення інформації до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку не відноситься до повноважень та фактичних можливостей Луганської ОДПІ.

Щодо податкового боргу, який вказаний в додатку до листа та обліковується в Луганській ОДПІ, 1- відповідач звернув увагу суду, що з наданих інтегрованих карток можна встановити дату облікової операції по нарахуванню податкового боргу. Наданими інтегрованими картками підтверджується те, що такі облікові операції були здійснені до 2017 року. Враховуючи той факт, що позивач знаходиться на обліку в Луганській ОДПІ лише з 01.01.2017 року, слід зробити висновок, що Луганська ОДПІ не є належним відповідачем в частині доведення правомірності дій з обліку позивача, що вчинялися до 2017 року.

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі №812/1287/17 за позовом Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області до ГТУЮ у Луганській області, Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області встановлено, що Луганська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області мала поважні причини для невиконання судового рішення по справі №812/10709/13-а, яким зобов'язано зокрема скласти висновок про повернення надмірно сплачених коштів ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання». Зазначеними поважними причинами визнано той факт, що з 20.01.2017 року у ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» почала формуватися недоїмка (податковий борг), розмір якої станом на 05.09.2017 року складає 413020,51 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07. 2005 року №2747-IV (далі - КАСУ) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, достовірність відображення податкового боргу з податку на додану вартість вже доведена в іншій адміністративній справі. Податковий борг, що вказаний в додатку до оскаржуваного рішення та обліковується за неосновним місцем обліку не може бути визнаний таким, що протиправно відображений в ІКП, оскільки в даній справі не приймають участі належні контролюючі органи, що відповідальні за достовірність облікових операцій. З тих самих підстав не можуть бути визнані протиправними дії Луганської ОДПІ по відображенню в ІКП позивача облікових операцій з нарахування податкового боргу за Артемівським районом міста Луганськ та Жовтневим районом міста Луганськ, зважаючи що на обліку в Луганській ОДПІ позивач знаходиться лише з 2017 року, а відповідні облікові операції здійснювалися до 2017 року.

З вищезазначеного також слідує, що похідна вимога позивача, щодо визнання протиправним рішення Луганської ОДПІ про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки відмовляючи у видачі такої довідки Луганська ОДПІ керувалася вимогами 5 та 8 Порядку №567.

У зв'язку з наведеним, 1 відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (т.1 а.с.91-94).

За клопотанням позивача ухвалою суду від 25.04.2018 до участі у справі залучено співвідповідача ГУ ДФС у Луганській області (далі - 2 відповідач) (т.2 а.с.88-90,99-100).

25.04.2018 позивач подав заяву про зміну предмету позову, остаточно просив суд:

1) Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків ТОВ «ЛЕО» показників про наявність у ТОВ «ЛЕО» податкового боргу в загальній сумі 604 731,49грн., а саме:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.;

-з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

-по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

-по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі 27,70 грн.;

-по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі - 192,34 грн.;

-з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн.

2) Скасувати рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 12.01.2018р. №7/12-33.

3) Зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області внести зміни в інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегровані картки ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) на загальну суму 604 731,49 грн. по наступним податкам та зборам:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.;

-з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

-по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

-по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі - 27,70 грн.;

-по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі -192,34 грн.;

-з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн. (т.2 а.с.91-92).

14.05.2018 2 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив про те, що листом Луганської ОДПІ від 12.01.2018 року №7/12-33 позивачу відмовлено у видачі довідки про відсутність заборгованості. Мотивом такої відмови стало те, що згідно інформаційних систем органів доходів і зборів у позивача наявний податковий борг у розмірі 604731 грн. 49 коп. До вищезазначеного листа додано інформацію про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 10.01.2018 року на 8 аркушах.

Лист-відмова складений у відповідності до вимог Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

В наданих ІКП коректно відображено всі облікові операції, у тому числі і щодо фактів подання уточнюючих декларацій, що не суперечить інформації про наявність податкового боргу.

Крім того, частина боргу виникла у 2014-2015 роках, та не може бути оскаржена через пропуск строків позовної давності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Стаття 102 ПКУ у свою чергу встановлює строк обсягом 1095 днів. Таким чином, з метою встановлення дати виникнення податкового боргу до суду надаються ІКП позивача саме за 2014-2018 роки, та при умові встановлення фактів, які свідчать про порушення строків оскарження, вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

Щодо податкового боргу з податку на додану вартість зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року по справі №812/1287/17 за позовом Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області до ГТУЮ у Луганській області, Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області було встановлено факт наявності у ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» недоїмки (податкового боргу) у розмірі 413020,51 грн., у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України ці обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, достовірність відображення податкового боргу з податку на додану вартість вже доведена в іншій адміністративній справі.

З вищезазначеного також слідує, що похідна вимога позивача, щодо визнання протиправним рішення Луганської ОДПІ про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки відмовляючи у видачі такої довідки Луганська ОДПІ керувалася вимогами 5 та 8 Порядку №567.

У зв'язку з наведеним, 2 відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (т.2 а.с.112-115).

Також 2 відповідач надав письмові пояснення щодо правомірності нарахування пені з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб щодо позивача за період, починаючи з 14.04.2014, в яких зазначив, що з наданих ІКП позивача можна встановити, що задеклароване звітними податковими деклараціями грошове зобов'язання позивача з орендної плати та плати за землю у 2014-2016 року на підставі звітних податкових декларацій у подальшому було погашено у тому числі на підставі відповідних уточнюючих податкових декларацій за 2014-2016 роки.

Враховуючи той факт, що позивач припинив здійснення своєчасної сплати за наведеними зобов'язаннями ще у 2014 році, то будь-які облікові операції по зменшенню абсолютного значення податкового боргу, що в подальшому здійснювалось протягом 2014-2018 років зараховувались згідно порядку черговості виникнення податкового боргу.

Уточнюючі податкові декларації з зазначених податків так само враховані у якості сплати податкового боргу, оскільки за результатом їх подання здійснюються облікові операції по зменшенню абсолютного значення податкового боргу (т.2 а.с.208-213).

Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні, визначено дату підготовчого засідання (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 18.04.2018 за клопотанням представника позивача продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.2 а.с.85).

Ухвалою суду від 25.04.2018 за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості співвідповідача ГУ ДФС у Луганській області (т.2 а.с.99-100).

Ухвалою суду від 18.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.165).

За клопотаннями сторін ухвалами суду від 11.06.2018 та від 04.07.2018 провадження у справі зупинено для надання часу для примирення (т.2 а.с.182,198).

Ухвалами суду від 04.07.2018 та від 08.08.2018 провадження у справі поновлено (т.2 а.с.198,207).

В судове засідання 08.08.2018 прибули представники сторін, надали суду пояснення, аналогічні позовній заяві, заяві про зміну предмету позову, відзивам на адміністративний позов відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» з 02.04.2001 зареєстровано юридичною особою, ідентифікаційний код 314443937 (т.1 а.с.31, 63-69).

З 01.01.2017 знаходиться за основним місцем обліку, як платник податків в Центральному відділенні Луганській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 01.01.2017 (т.1 а.с.25).

В рамках розгляду адміністративної справи №812/614/17 ТОВ «ЛЕО» звернулось до Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з заявою про отримання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

12.01.2018 за №7/12-33 Луганська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області надала лист з відмовою у видачі довідки, при цьому зазначила, що станом на 10.01.2018 за ТОВ «ЛЕО» обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн. Також додатково проінформувала про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому у розмірі 604731,49грн. До листа була надана інформація про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 10.01.2018 на 8 аркушах (т.1 а.с.26, 27-30).

Як вбачається з доданої інформації за ТОВ «ЛЕО» рахувалась заборгованість з наступних видів податків:

- з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.;

- по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.;

- по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі 27,70 грн.;

- по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі - 192,34 грн.;

- з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн.

Позивач не згодний з наявністю у нього боргу, а тому звернувся до суду для захисту порушених прав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим Кодексом України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон №1669), Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422) та Порядком видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 567 (далі - Порядок видачі довідки), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за №1842/24374.

Для вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, необхідно з'ясувати чи дійсно рахується за позивачем станом на 10.01.2018 податковий борг по переліченим вище податкам.

Що стосується включення в листі від 12.01.2018 за №7/12-33 у якості податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму в 413020грн. 51коп., то як свідчать матеріали справи вказана сума утворилась внаслідок застосування до позивача штрафних санкцій за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 4082605,06грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №0000134709 від 04.01.2017 (408260грн. 51коп.) та штрафних санкцій в сумі 4760,00грн. за платежем податок на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» №0000114709 від 04.01.2017.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення рішення спочатку в адміністративному (20.01.2017 до ДФС України), а потім в судовому порядку (13.04.2017), у зв'язку з чим ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі №812/553/17 відкрито провадження (т.3 а.с.16).

Вказана справа, станом на день виготовлення Луганською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області листа від 12.01.2018 за №7/12-33, не розглянута по суті, оскільки ухвалою суду від 18.12.2017 провадження по ній зупинено до набрання законної сили рішенням окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15710/17 за позовом ТОВ «ЛЕО» до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, яке викладене в листі від 18.07.2017 вих.№15511/99-99-17-04-15 (т.3 а.с.17-18).

Не розглянуто воно по суті і станом на день розгляду судом даної справи.

Відповідно до п.14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст.56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до наведених вимог ПК України, з метою реалізації пп.19-1.1.10 п.19-1.1 ст. 19-1 вказаного Кодексу та удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі Порядок №422). (До 10.06.2016 року вказане питання регулювалося Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765).

Згідно з п. 3 розд. І вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 2 розд. І вказаного Порядку:

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Пунктом 4 Розділу V Порядку № 422 регламентовано відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП

Так відповідно п.1 ч.4 розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: у тому числі ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Пунктом 2 ч. 4 розділу V вказаного порядку передбачено, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

Підпунктом 4 п. 2 розділу V Порядку № 422 передбачено, що статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 413020грн. 51коп. є неузгодженим, а тому орган ДФС повинен був здійснити вказані вище дії в ІКП позивача, як наслідок, вказана сума не повинна була включатись до листа від 12.01.2018 за №7/12-33 у якості податкового боргу.

За таких підстав позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів про встановлений рішенням суду по іншій справі, яке набрало законної сили, факт існування у позивача недоїмки (податкового боргу) з ПДВ у розмірі 413020,51 грн., у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України ці обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, є безпідставними.

Так, постановою Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі №812/1287/17 за позовом Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області до ГТУЮ у Луганській області, Управління державної виконавчої служби ГТУЮ про скасування постанови від 29.08.2017 року про накладення штрафу скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, на яку посилаються відповідачі.

А крім того, суд вважає, що навіть при наявності такого судового рішення, встановлені в ньому обставини, не вплинули б на вирішення даної справи по суті, оскільки узгодженість грошового забезпечення відбувається у визначених ПК України випадках. Констатація факту в рішенні суду, предметом розгляду якого були зовсім інші правовідносини, що виникли між іншими суб'єктами, не мають преюдиційного значення для даної справи.

Що стосується включення в листі від 12.01.2018 за №7/12-33 у якості податкового боргу з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб суму в 191 089,93 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Закон №1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п.3 ст. 11 Закону №1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, його дія лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р.» № 1053.

Згідно з переліком до зазначених населених пунктів належала вся територія Луганської області, на території якої розташовані земельні ділянки ТОВ «ЛЕО», за які останній платить земельний податок та орендну плату.

08 червня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого текст статті 6 викладено в такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».

Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення та на час дії відповідної редакції Закону, тобто в період до 08.06.2016р. дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності, якими такі платники податків користуються знаходяться на території, де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином позивач в силу закону був звільнений в певні періоди часу від сплати земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, продовжує бути звільнений станом на 10.01.2018 по земельним ділянкам, які розташовані на непідконтрольній території, у зв'язку з чим заборгованість по вказаними видами податку у нього відсутня.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивачем у 2017 року надано до Податкового органу уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в яких нараховано до зменшення податкові зобов'язання за 2014, 2015 та 2016 (т.1 а.с.105-112,116-127, т.2 а.с.1-22,24-64,). Через значний обсяг ІКП, ГУ ДФС у Луганській області надало до суду ІКП в електронній формі з цифровим підписом особи, відповідальної за достовірність електронної копії (т.2 а.с.118,177).

Вказані уточнюючі податкові декларації прийняті відповідачем, що підтверджується інтегрованою карткою платника та реєстрами податкових декларацій ТОВ «ЛЕО» за зазначені періоди (т.2 а.с.118,136-147,177).

З липня 2016 року позивач почав сплачувати визначені зобов'язання по тим земельним ділянкам, які вже не підпадали під дію Закону №1669 у зв'язку зі змінами, які набули чинності з 08 червня 2016 року.

Як вбачається з зазначених вище доказів у справі, уточнюючи розрахунки за 2017 рік, якими позивач зменшив податкові зобов'язання за вказані періоди - прийняті відповідачем, у зв'язку з обнулінням, відповідачем в автоматичному режимі нарахована пеня, виходячи з чого у сумі боргу, яку зазначено в листі, увійшла також пеня у розмірі 11539,42, що підтверджується письмовими поясненнями 2 відповідача (т.2 а.с.208-212).

Відповідно до пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (пп.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).

Пунктом 129.9 ст. 129 ПК України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Однак, як зазначено судом раніше позивач згідно ст.6 Закону №1669 був звільнений від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, таким чином за відсутності обов'язку сплати основного податкового зобов'язання, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн. є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що частина боргу виникла у 2014-2015 роках, та не може бути оскаржена через пропуск строків позовної давності, судом вважаються неприйнятними, оскільки визначені стаття 102 ПК України строки давності до спірних правовідносин не застосовуються.

Що стосується вимог визнання протиправними дій ГУ ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу: по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднень в сумі - 21,58 грн.; по рентній платі за спеціальне використання води, водних об'єктів місцевого значення в сумі 27,70 грн.; по рентній платі за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води та водних об'єктів) в сумі - 379,18 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок в сумі - 192,34 грн.; з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі - 0,25 грн., - то вони є безпідставні, оскільки на момент виготовлення Луганською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області листа від 12.01.2018 за №7/12-33 заборгованість по вказаним видам податків у позивача існувала, що підтверджується інтегрованими картками платника (т.1 а.с.95-100,153-164).

Суд звертає увагу на те, що лише 19.02.2018 позивач звернувся до керівника ГУ ДФС у Луганській області з заявою про переказ надміру зарахованих коштів з авансового внеску з податку на прибуток у рахунок сплати податкового боргу по вказаним вище видам податків на загальну суму 621,05грн. (т.3 а.с.1). Що підтверджує той факт, що станом на 10.01.2018 інформація зазначена в листі від 12.01.2018 за №7/12-33 відповідала дійсності.

Зарахування коштів відбулось тільки 09.07.2018, що підтверджується висновками Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 09.07.2018 №№85-12, 86-12, 87-12, 88-12, 89-12, 90-12, 91-12, 92-12, 93-12, реєстрами висновків від 09.07.2018 №№70-12, 71-12, 72-12, 73-12, 74-12, 75-12, 76-12, 77-12, 78-12 та роздруківкою електронного кабінету позивача (т.2 а.с.214-240, т.3 а.с.2-12).

Враховуючи викладене підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Оскільки судом задоволено вимоги щодо визнання протиправними дій 2 відповідача щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.; з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн., ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання 2 відповідача внести зміни в інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегровані картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» шляхом виключення з них відомостей про наявність у позивача податкового боргу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи по суті податковим органом вже було здійснено корегування відносно неузгодженої суми з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 413020,51 грн. (т.3 а.с.2).

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги лише щодо виключення з інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих карток платника податків відомостей про наявність у позивача податкового боргу з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.

Що стосується позовних вимог про скасування рішення Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 12.01.2018р. №7/12-33, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно пунктом 8 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1842/24374, за наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків.

Луганською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області 12.01.2018р. №7/12-33 був виготовлений лист з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів ТОВ «ЛЕО».

При цьому, вказаний лист сам по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов'язків і юридичних наслідків, він має суто інформаційний характер, а тому підстав для його скасування суд не вбачає.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ЛЕО» слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

За приписами ч.ч.1,2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 5286,00 грн. (т.1 а.с.3).

З огляду на те, що вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” до Луганської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо відображення в інформаційних базах даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» показників про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 413020,51 грн.; з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі - 191 089,93 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області внести зміни в інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегровані картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу недоїмки (пені) з земельного податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 191 089,93 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження: 93400, м.Сєвєродонецьк, Луганської області, вул.Енергетиків,72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (код ЄДРПОУ: 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська область, м.Луганськ, Артемівський район, квартал Гайового, будинок 35 А) у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 17 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3