Справа № 209/2599/18
Провадження № 2-з/209/26/18
про забезпечення позову
17 серпня 2018 року м. Кам?янське
Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
за участю секретаря судового засідання Полухіної Г.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
16 серпня 2018 року на розгляд судді Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська була передана заява про забезпечення позову ОСОБА_1, я якій заявник просить з метою недопущення державної реєстрації незаконного рішення, що приведе до протиправного захоплення влади, заборонити ОСОБА_2 та державному реєстратору вчиняти дії по державній реєстрації протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків від 11 серпня 2018 року ОСББ «Моноліт-2016».
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї матеріали, а також заперечення на заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Як роз'яснено в пунктах 4 та 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Оцінюючи відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати заявник ОСОБА_1, змісту його позову, суд зауважує, що заявник просить забезпечити позов у спосіб заборони відповідачу ОСОБА_2 та державному реєстратору вчиняти дії по державній реєстрації протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків від 11 серпня 2018 року ОСББ «Моноліт-2016» при тому, що ні з тексту позовної заяви, ні з тексту заяви про забезпечення позову незрозуміло, яке відношення має відповідачка ОСОБА_2 до загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків ОСББ «Моноліт-2016 і взагалі до ОСББ «Моноліт-2016, в звьязку з чим ухвалою від 17 серпня 2018 року позовна заява була залишена без руху. Окрім цього, будь-який державний реєстратор до участі по даній справі не притягнений - ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи. В той же час позивач просить заборонити державному реєстратору вчиняти дії по державній реєстрації протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків від 11 серпня 2018 року ОСББ «Моноліт-2016». З увагою на викладене, суд вважає доцільним задовільнити вимоги позивача про забезпечення позову лише шляхом заборони відповідачці ОСОБА_2 вчиняти дії по державній реєстрації протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків від 11 серпня 2018 року ОСББ «Моноліт-2016».
Керуючись ст.ст.81, 84, 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії по державній реєстрації протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків від 11 серпня 2018 року ОСББ «Моноліт-2016».
В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська А.Б. Ковальова