про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
17 серпня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/826/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Б.Хмельницького, буд. 22, РНОКПП НОМЕР_1) в особі представника ОСОБА_1 (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 51 каб. 11, РНОКПП НОМЕР_2) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі; 2. Визнати протиправною та скасувати Постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, ОСОБА_3 №ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-129 від 24.07.2018 року; 3. Судові витрати стягнути з відповідача."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року дана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу в особі представника строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
16 серпня 2018 року недоліки позовної заяви було усунено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкриту провадження в даній адміністративній справі.
Одночасно з позовною заявою надійшло клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-129 від 24.07.2018 року до набрання судовим рішенням законної сили.
Клопотання мотивовано тим, що оскаржувана постанова може бути пред'явлена відповідачем до виконання до органів державної виконавчої служби, що фактично позбавляє позивача права на судовий захист. Заявник вказує, що у разі пред'явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання фактично буде виконана постанова всупереч волі позивача та всупереч реалізації позивачем свого права на судовий захист. Крім цього, у разі не зупинення дії оскаржуваної постанови, у разі встановлення судом її протиправності і задоволення вимог позивача про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і додаткових витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 8 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Крім того, за змістом положень пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, вбачається, що стягненню штрафних санкцій передує ряд процедурних дій, як подача до суду відповідного позову та/або звернення до виконавчої служби для стягнення штрафних санкцій у примусовому порядку.
Представником позивача не надано доказів звернення відповідача до суду або органу державної виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафних санкцій з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, накладених постановою Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК290/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-129 від 24 липня 2018 року.
Разом з тим, суд зауважує, що право пред'явлення відповідачем вказаної постанови до виконавчого органу для примусового виконання не може слугувати підставою для зупинення дії такої, а відтак питання щодо забезпечення позову з наведених підстав позивача є не обґрунтованим.
Зокрема, судом зазначається, що позовні вимоги, які сформульовані позивачем, у випадку задоволення позову, не тягнуть за собою необхідності виконання рішення суду. Крім того, знову ж таки - у випадку задоволення вимог позивача, права та інтереси останнього (у випадку їх порушення на час ухвалення рішення суду) будуть поновлені самим фактом ухвалення рішення суду.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, представником позивача не надано жодних доказів в його обґрунтування та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя ОСОБА_4