16 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/2727/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
секретар судового засідання Ясинська К.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради у встановленні йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення;
- зобов'язати відповідача вирішити питання щодо надання йому статусу інваліда війни шляхом видачі посвідчення інваліда війни 2 групи на підставі наданих документів.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме в організації евакуації громадян, потерпілих від аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними документами. У зв'язку із вказаним був визнаний учасником ліквідації аварії на ЧАЕС категорії 2 та отримав інвалідність 2 групи безстроково. Оскільки захворювання пов'язано із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він звернувся до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Однак відповідачем було відмовлено у наданні такого статусу з огляду на те, що позивачем не доведено в порядку п.9 ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, його участі у складі формувань Цивільної оборони. Вважає рішення відповідача неправомірним та просить зобов'язати відповідача вирішити питання щодо надання йому статусу інваліда війни шляхом видачі посвідчення інваліда війни 2 групи на підставі наданих ним документів.
Ухвалою від 13.07.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
30.07.2018 від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. На обгрунтування відзиву зазначив, що у документах наданих ОСОБА_2 для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, було відсутнє документальне підтвердження про залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони у відповідності до п.9 ч.2 ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Тому рішення Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про відмову у встановлені позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі йому відповідного посвідчення є правомірним.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених у ньому та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.08.2018, не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 29-30 травня 1986 року брав участь в організації та евакуації жителів с.Нове Шарно та ОСОБА_3 Народицького району, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вказане підтверджується листом від 19.08.1991, підписаним головами Новорадчанської, Христинівської сільських рад та виконкому Народицької ради народних депутатів (а.с.17), довідкою-підтвердженням від 22.06.1993 № 480 (а.с.20), довідкою виконкому Народицької районої ради народних депутатів від 21.08.1991 № 383 (а.с.27).
Згідно посвідчення серії № 200832, серії А № 516520 позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (а.с.13,14).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання ОСОБА_2 пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.23).
Згідно довідки Житомирської обласної МСЕК-1 позивачу встановлена друга група інвалідності безтерміново з 02.04.2018 зі ступенем втрати професійної працездатності 80% (а.с.21).
21.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради із заявою про видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідач листом від 22.05.2018 за №13/04-09 відмовив позивачу в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, мотивуючи тим, що посвідчення такій категорії громадян видається на підставі документального підтвердження про залучення громадянина до складу формувань Цивільної оборони у відповідності до п.9 ч.2 ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (а.с.9).
Не погодившись із рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №3551-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відтак, умовами для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ, є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 6 червня 1975 року № 90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.
Матеріалами справи підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків. Ці обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ.
Водночас для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ) окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Закон № 3552-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
З огляду на наведене та відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підстав для набуття ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни згідно пункту 9 частини другої ї статті 7 Закону № 3551-ХІІ немає.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові суду від 07.06.2018 в справі № 377/797/17.
Таким чином, відповідач листом від 22.05.2018 за №13/04-09 правомірно відмовив позивачу в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України спростовано, а позивачем не доведено протиправність відмови Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
Повне судове рішення складене 17 серпня 2018 року