Справа № 200/12657/18
(1-кс/199/1658/18)
іменем України
18 серпня 2018 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль «ВАЗ-21113» р/н НОМЕР_1 , що зберігається на території ПП «Династія-Дніпро» розташованого за адресою м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 114, з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
Клопотання обґрунтовується тим, що 01.08.2018 близько 13:30 години в Чечеловському (Красногвардійському) районі м. Дніпро (Дніпропетровськ) на перехресті вул. Робочої і вул. Ньютона трапилось зіткнення автомобіля «Мерседес-Бенс» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 і автомобіля «ВАЗ-21113» р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП водій автомобіля «ВАЗ-21113» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. 01.08.2018 з місця пригоди було вилучено автомобіль «ВАЗ-21113» р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , меш.: м. Дніпро, пров. Тютіна, 5 та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ ПП «Династія-Дніпро» розташованого за адресою м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 114. 02.08.2018 автомобіль «ВАЗ-21113» р/н НОМЕР_1 визнано речовим доказом та приєднано його до матеріалів кримінального провадження № 12018040030001782 від 02.08.2018 і залишено на відповідальне зберігання на території ПП «Династія-Дніпро» розташованого за адресою м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 114. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2018 за № 12018040030001782 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України. Ураховуючи, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу - автомобіля необхідно на вказане майно накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, так як існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає збереженню.
Процесуальний керівник - прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_7 , надала суду клопотання, за яким підтримала в повному обсязі вимоги за клопотанням та фактичні обставини, на яких воно ґрунтується. Просить розглянути клопотання без участі слідчого та прокурора.
Особа, яка є власником тимчасово вилученого майна, ОСОБА_6 , був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, однак до суду не прибув. Згідно вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цієї особи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
За довідкою медичного закладу, 01 серпня 2018 року була надана медична допомога ОСОБА_5 з приводу спричинення тілесних ушкоджень у вигляді: перелому 2, 3, 4 плюсневої кістки зі зміщенням.
За результатами огляду місця події 01 серпня 2018 року були встановлені достатні підстави для обґрунтованої підозри про те, що отримані тілесні ушкодження є наслідком зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля «Мерседес-Бенс», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 і автомобіля «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , яке мало місце 01 серпня 2018 року близько 13:30 години в Чечеловському районі м. Дніпро на перехресті вул. Робочої і вул. Ньютона.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2018 року за № 12018040030001782, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час огляду місця події було виявлено та тимчасово вилучене майно - вищезазначений автомобіль «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріальні об'єкти, в тому числі гроші, які були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тимчасово вилучений автомобільпостановою слідчого від 02 серпня 2018 року визнаний речовим доказом.
Постанова винесена слідчим обґрунтовано за наявності підстав, визначених ст. 98 КПК України.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна єп. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним з завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Арешт майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власника зазначеного майна.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Зокрема, арешт переліченого майна є необхідним та достатнім для запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження,
На підставі викладеного, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - автомобіль «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною будь-яким особам відчужувати вказане майно, користуватися та розпоряджатися ним.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, а також присутнім під час оголошення ухвали.
Фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, копію ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий суддя:
18.08.2018