Справа №167/452/18
Провадження №2/167/231/18
17.08.2018 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сіліча І.І.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 09.11.2012 року - розірвано. За час подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Рожищенського районного суду від 16 вересня 2015 року з відповідача в користь позивача, на утримання ОСОБА_5 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від його доходу (заробітку), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час витрати на утримання дитини зросли, оскільки вона росте, розвивається, а також часто хворіє простудними захворюваннями, суттєво змінились обставини, з яких суд виходив при встановлені такого розміру аліментів. Єдиним джерелом доходу позивача є заробітна плата, інших доходів не отримує. Відповідач не має стабільного доходу. Покликаючись на те, що розмір та спосіб аліментів, які сплачує відповідач є недостатніми для належного утримання дочки, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_3 в її користь на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дочкою повноліття, а також стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 400 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Разом з тим, 20.06.2018 суду надана заява про уточнення позовних вимог, а саме: просить змінити спосіб стягнення аліментів, які визначені рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 16.09.2015 року з частки від заробітку на тверду грошову суму в розмірі 1200,00 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності всіх учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 09.11.2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.13).
Судом встановлено, що в шлюбі народилась дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є ОСОБА_3 (а.с.10).
Судом встановлено також, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 16 вересня 2015 року присуджено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.09.2015 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Так, ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Позивач, згідно довідки про доходи №11 від 12.04.2018 року працює менеджером з адміністративної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні мастила-захід» та згідно довідки №2 від 12.04.2018 року за сумісництвом працює менеджером з адміністративної діяльності у ТОВ «СМ-2020». Дохід позивача за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року за основним місцем роботи склав 27 600 грн. та з січня 2018 року по березень 2018 року за сумісництвом склав 3518,52 грн. (а.с.11,12).
Із довідки №56 КЗ «Рожищенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рожищенська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини № 1 вбачається, що дитина ОСОБА_6 знаходиться на диспансерному обліку в Рожищенській ЦРЛ, діагноз: часті простудні захворювання, вегетодистонічний синдром (а.с. 18).
Відповідно до довідки лікаря стоматолога-ортодонта встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на ортодонтичному лікуванні з жовтня 2017 року по даний час (а.с.17).
З матеріалів справи судом встановлено також, що позивач ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з дочкою (а.с.16).
Згідно довідки з Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області встановлено, що аліменти з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 нараховані та отримані стягувачем всього за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року на суму 3298,20 грн. (а.с.15).
Відповідно до довідок виданих директором ЗОШ І-ІІ ступеня с.Рудка-Козинська дитина ОСОБА_5 навчається в третьому класі та харчується в шкільній їдальні. За харчування учениця щоденно платить в межах 10 грн. (а.с.19, 20).
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки за адресою: с.Козин, вул. Жовтнева, 21 Рожищенського району Волинської області (а.с.28-29). Відповідно до інформації з бази даних МВС України за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на два автомобілі (а.с.30).
Крім того, відповідач, будучи належнич чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не подав письмових заперечень щодо викладених у позовній заяві доводів, тим самим не спростував жодну із викладених у ній обставин.
Тому, суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч.9 ст.9 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, враховуючи матеріальне становище одержувача та платника аліментів, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні із частки від доходу на тверду грошову суму в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. на дитину, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
При цьому частиною другою статті 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Тому суд вважає за необхідне стягувати аліменти з врахуванням індексації стягуваних сум відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. (а.с.1).
Оскільки, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.
На підставі ст.ст.180, 181, 182, 183, 184, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів на малолітню дитину, визначений рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 16 вересня 2015 року.
Стягнути аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с.Рудка-Козинська, вул.Молодіжна, 78а Рожищенського району Волинської області на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн., щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з врахуванням індексації стягуваних сум відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ: І.І.Сіліч