Справа № 161/13223/18
Провадження № 2-з/161/14/18
17 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Пушкарчук В.П.
з участю секретаря судового засідання - Загоровської І.І.
вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65, 9 м. кв., що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Свою заяву мотивує тим, що проживаючи з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 31.08.2011 року до 22.06.2013 року набули у спільну сумісну власність квартиру, за адресою: АДРЕСА_2.
Незважаючи на спільне рішення придбати в інтересах сім'ї вказану квартиру після укладення шлюбу, ОСОБА_2, оскільки кошти знаходились у нього як у чоловіка, уклав договір купівлі-продажу даної квартири 06.06.2013р. №1318, одноособово та, як наслідок, оформив право власності на вказану квартиру за 2 тижні до реєстрації шлюбу на себе. Позивач зазначає, що лише після укладення шлюбу, 22 червня 2013 року між нею та ОСОБА_2, вона дізналася про реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна за ОСОБА_2.
Після припинення подружніх відносин ОСОБА_2 заперечив право ОСОБА_1 на придбану за спільні кошти у спільну сумісну власність квартиру, яка знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.ЗЗа, кв.ЗЗ, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 одноособово.
Заявник зазначає, що має намір звернутись з позовом до суду про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна та просить до подання позовної заяви в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірну квартиру.
Згідно частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням наявності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне задовольнити заяву з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв'язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до інформаційної довідки №134563593 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 16.08.2018 року квартира №33, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Гордіюк, будинок 33а, належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Враховуючи, що спірне нерухоме майно може бути відчужене в подальшому, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід задовольнити заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 65, 9 м. кв.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч.4. ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст.149-150,153,244,259-261 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, загальною площею 65, 9 м. кв., житловою площею 38,9 м.кв., яка складається з трьох кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження/заборону відчуження зазначеної квартири з реєстраційним номером ОНМ 76214807101.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити Першому відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області (вул. Винниченка, 27 А, місто ОСОБА_3, 43025) для забезпечення виконання ухвали та вжиття заходів, передбачених даною ухвалою.
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_4