Справа № 159/1667/18
Провадження № 2/159/652/18
09 серпня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між ОСОБА_2 та ЗАТ ”ОТП Банк" (правонаступником якого є ТзОВ «ОТП Факторинг Україна») 15.09.2008 року був укладений кредитний договір №CM-SME A00/1270DC/2008, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 39000 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту до 12.09.2023 року. Позивач вказує, що ЗАТ „ОТП Банк” (правонаступником якого є ТзОВ «ОТП Факторинг Україна») свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало повністю, видавши позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 39000 доларів США, а позичальник, у свою чергу, брав на себе зобов'язання прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в договорі, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором. Позивач вказує, що відповідачем належним чином не виконуються взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, зокрема, відповідач не дотримується графіку платежів та порушує порядок і строки сплати комісії, відсотків, у зв'язку із чим на адресу відповідача ОСОБА_2 направлялось повідомлення про існуючу заборгованість та суми боргу з вимогою про погашення такої заборгованості, проте направлена вимога відповідачем залишена без виконання. Також позивач вказує, що відповідач не вжив заходів для погашення або зменшення заборгованості за кредитним договором, а тому станом на 05.03.2018 року така заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №CM-SME A00/1270DC/2008 становить 35 518,43 доларів США (що за курсом НБУ становить 942513,65 гривень та складається із залишку строкової заборгованості за кредитом - 32954,17 доларів США та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 14.03.2014 року по 07.11.2014 року - 2564,26 доларів США). Із урахуванням наведених у позовній заяві обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 35 518,43 доларів США та судовий збір в сумі 14137,71гривень.
Ухвалою судді від 17 травня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2018 року. Окрім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 15 червня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2018 року (з урахуванням періоду відпустки головуючої у справі).
Відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання 09.08.2018 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, попередньо подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій вказав, що заявлені вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення - судової повістки. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Разом із тим, від відповідача ОСОБА_2 надійшла письмова заява про застосування строків позовної давності.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.08.2018 року заявлені до ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві та просить відмовити у їх задоволенні із підстав закінчення строків позовної давності. Крім того, пояснив, що зазначені в розрахунку заборгованості кошти, які в 2015 році та в 2016 році банк зарахував на погашення заборгованості за кредитним договором є коштами, які були сплачені відповідачем ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3, як судовий збір за рішенням суду від 15.05.2015 року. Зазначив, що на підтвердження вказаного отримав роздруківку з інтернет мережі, яку однак, не надав суду у визначений для надання доказів час. Прохає відмовити у задоволенні позову, як за безпідставністю позовних вимог так і за пропуском строку позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» «у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч.3 ст.533 ЦК України. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях».
Як убачається із матеріалів позову, 30.06.2009 року ЗАТ «ОТП Банк» змінило свою назву на ПАТ «ОТП Банк» без створення нової організаційно-правової форми. 07.11.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», у відповідності до ст.ст.512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н. Крім цього, 07.11.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір відступлення права вимоги. Згідно із даним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №CM-SME A00/1270DC/2008 від 15.09.2008 року, у зв'язку із чим до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за вищевказаним договором.
Згідно договору №CM-SME A00/1270DC/2008 про надання кредиту, який було укладено 15.09.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТзОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2, останньому було надано кредит в сумі 39000 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту до 12.09.2023 року.
Договором визначено порядок та графік погашення суми основної заборгованості та затверджено сторонами, кінцевий строк повернення кредитних коштів - не пізніше 12 вересня 2023 року.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив як факт укладення кредитного договору, так і факт отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів в зазначеному у позовній заяві розмірі, вказавши на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначені обставини, а також графіку погашення кредиту. Крім того, представник відповідача вказав на відсутність графіку сплати заборгованості по кредиту та вважає, що відсутність таких доказів у справі є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем, на думку представника відповідача, не доведено підставність заявлених позовних вимог в суді.
Суд враховує, що стороною відповідача в ході підготовчого провадження не було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, графіку погашення заборгованості чи оригіналу кредитної справи, про які зазначає представник відповідача в судовому засіданні, - як це передбачено ст.84 ЦПК України.
Разом із тим, суд враховує, що у відповідності до положення ч.4 ст.82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду, зокрема в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Як убачається з рішення Ковельського міськрайонного суду від 15.05.2015 року в справі №159/1613/15-ц за позовом ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2П, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом установлено як факт отримання ОСОБА_2 на підставі кредитного договору №CM-SME A00/1270DC/2008 від 15.09.2008 року кредиту у розмірі 39000 доларів США зі платою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 6,00 % річних із визначеним графіком повернення кредиту та сплати процентів, - так і наявністю заборгованості за таким кредитним договором станом на час ухвалення згаданого вище судового рішення.
Зазначені обставини доказуванню не підлягають (ч.4 ст.82 ЦПК України), - що спростовує твердження сторони відповідача щодо відсутності кредитних правовідносин між сторонами.
Відповідно до п.1.2.1 вищевказаного Кредитного договору позивач виконав умови в повному обсязі та надав боржнику кредитні кошти на умовах визначених кредитним договором. Проте, в порушення п.1.4 з підпунктами Кредитного договору, на сьогоднішній день не здійснюється погашення кредиту у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до простроченої заборгованості за кредитним договором.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Вимогами ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з розрахунку суми боргу станом на 05.03.2018 року по договору №CM-SME A00/1270DC/2008 про надання кредиту від 15.09.2008 року позивач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, і сума заборгованості становить 35 518,43 доларів США (що за курсом НБУ становить 942513,65 гривень та складається із залишку строкової заборгованості за кредитом - 32954,17 доларів США та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 14.03.2014 року по 07.11.2014 року - 2564,26 доларів США).
Наданий позивачем розрахунок заборгованості, який містить розрахунок заборгованості як по тілу кредиту, так і по процентах, повністю узгоджується із матеріалами справи та відповідачем не спростований, а тому суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами, у відповідності до приписів ст.81 ЦПК України підтверджено заявлені позовні вимоги в частині загального розміру заборгованості за Кредитним договором №CM-SME A00/1270DC/2008 від 15.09.2008 року, і ці вимоги підлягають задоволенню.
На адресу ОСОБА_2 позивачем було направлено письмову досудову вимогу №200989325 від 28.09.2017 року про погашення заборгованості за кредитним договором №CM-SME A00/1270DC/2008 від 15.09.2008 року, однак дана вимога відповідачем залишена без виконання.
Доказів, які б спростовували наведені вище письмові докази у справі, у тому числі, і щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суду не надано.
У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання згідно договору та не сплачує кредит та відсотки по кредиту, а тому є всі підстави для стягнення на користь позивача із відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості по кредитному договору в розмірі 35518,43 долари США.
Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як убачається з наданого ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» розрахунку заборгованості за кредитним договором, між попереднім і наступним погашенням кредитної заборгованості, термін не перевищував проміжок часу в три роки (загальної тривалості позовної давності). При цьому, останні платежі здійснювались відповідачем 28.10.2015 року та 03.10.2016 року, а в суд з позовом позивач звернувся 03.04.2018 року, тобто в межах строку позовної давності.
Доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_2 не здійснювалось ніякого погашення кредиту 28.10.2015 року та 03.10.2016 року не підтверджені належними та допустимими доказами та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та є необґрунтованими.
Таким чином, в силу ч.1 ст.264 ЦК України позивачем не пропущені строки позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Разом з тим, згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Згідно посвідчення серії ААЇ №576323 від 05.07.2017 року виданого Пенсійним фондом України ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи,і має пільги встановлені законодавством України. Відтак, ОСОБА_2 підлягає звільненю від стягнення із нього судового збору по даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1054, 1055 ЦК України, Постановою ПВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (04.09.1970 р.н, паспорт серії АЮ 182808 виданий 25.06.2012 року Ковельським МВ УМВС України у Волинській області, і.н.2581416771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (м.Київ вул.Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №CM-SME A00/1270DC/2008 від 15.09.2008 року в розмірі 35 518 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) доларів США 43 цента (що за курсом НБУ становить 942513,65 гривень та складається із залишку строкової заборгованості за кредитом - 32954,17 доларів США та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 14.03.2014 року по 07.11.2014 року - 2564,26 доларів США).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючаОСОБА_4