154/2218/18
3/154/839/18
16 серпня 2018 року. Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 023126 від 12 серпня 2018 року, ОСОБА_1 цього дня о 15 годині 34 хвилин, перебуваючи на перехресті вул. ОСОБА_2 - Ковельська міста Володимир-Волинського виражався нецензурною лайкою в адресу поліцейських, агресивно себе поводив, чіплявся до поліцейських, заважав фіксуванню правопорушень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину заперечив, зазначивши, що цього дня нецензурною лайкою в адресу поліцейських не виражався, до поліцейських не чіплявся та не заважав фіксувати правопорушення. У вказаний в протоколі час він рухався автодорогою сполученням Жовква-Ковель в напрямку м. Ковель Волинської області до своєї матері на день народження. На перехресті вулиць ОСОБА_2 - Ковельська міста Володимир-Волинського він помітив припаркований з порушеннями Правил дорожнього руху та без включених проблискових маячків службовий автомобіль поліцейських, які в цей проводили документування адміністративного правопорушення в сфері порушення Правил дорожнього руху щодо іншого невідомого йому водія. Тоді він зупинився, підійшов до інспекторів поліції та без вживання нецензурної лексики зробив їм зауваження щодо неправильної зупинки службового автомобіля, після чого, на думку ОСОБА_1, саме з боку поліцейських, які почали себе агресивно поводити, було спровоковано конфліктну ситуацію. В кінцевому результаті щодо ОСОБА_1 ними було складено протокол адміністративного затримання, три протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ч.4 ст.121, ст.173 та ст.185 КУпАП. Разом з тим, як вказав ОСОБА_1 жодних хуліганських дій, які були зазначені у протоколах не вчиняв та непокори поліцейським не чинив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Опитані в судовому засіданні інспектори поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили пояснення ОСОБА_1 та пояснили, що цього дня вони дійсно проводили оформлення правопорушення щодо іншого водія, коли о 15 годині 34 хвилин до них підійшов ОСОБА_1, який агресивно та з вживанням нецензурної лайки почав їх ображати, давати вказівки правопорушнику щодо якого проводилось документування, заважати фіксуванню правопорушення. Після отриманого зауваження, ОСОБА_1 почав штовхати інспектора Рибачика В.О., що призвело до створення конфліктної ситуації, за якої правопорушник щодо якого проводилося оформлення втік. Тоді у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 хуліганських дій, його було затримано в адміністративному порядку.
Опитана в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_5, підтвердила пояснення свого чоловіка та зазначила, що жодних хуліганських дій він не вчиняв.
Також за клопотанням ОСОБА_6 опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що не був очевидцем початку конфліктної ситуації між поліцейськими та ОСОБА_1, а прибув на місце події тоді, коли вже проводилось оформлення правопорушень. Зазначив, що не чув від ОСОБА_1 нецензурної лайки та не бачив жодних дій з його боку, які б свідчили про чіпляння, образи чи шарпанину.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, суд встановив наступне.
Згідно ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст.62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
В матеріалах справи, крім протоколу відсутні будь-які інші докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Разом з тим за статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство може вчинятися у трьох формах: 1. нецензурна лайка в громадських місцях, 2. образливе чіпляння до громадян, 3. інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Не дивлячись на відсутність будь-яких доказів щодо вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки, агресивної поведінки, чіпляння до поліцейських чи інших дій при виниклій конфліктній ситуації із поліцейськими, за наявною у справі інформацією, яку не оспорює і сам ОСОБА_1, подія мала місце на перехресті вулиць ОСОБА_2 - Ковельська у місті Володимир-Волинський, що фактично знаходиться поза межами населеного пункту, де відсутні будь-які будівлі, будинки, інші споруди, тощо. Місце події розташоване у полі поруч із автомобільною дорогою неподалік залізничного моста. У цьому місці як правило немає сторонніх людей, а в даний момент їх не було про що свідчить відсутність будь-яких очевидців події (за винятком сторін конфлікту).
Поняття громадського місця законодавством визначене як - частини будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Відтак суд прийшов до висновку про те, що подія конфлікту між ОСОБА_1 виникла не у громадському місці, яке є обов'язковою ознакою складу даного адміністративного правопорушення, а також за своїм наслідком не могла порушити громадський порядок та спокій громадян.
Разом з тим, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є умисел, поєднаний із хуліганським мотивом поведінки особи. Тобто особа повинна усвідомлювати і передбачати, що внаслідок її протиправних дій буде порушений громадський порядок та спокій громадян. Метою вчинення таких дій може бути бажання задовольнити індивідуальні потреби самоствердження шляхом ігнорування гідності інших.
В даному випадку в судовому засіданні було встановлено, що мета ОСОБА_1 при спілкуванні із поліцейськими, яка в подальшому призвела до конфлікту, зводилась до зауваження з приводу неправильної зупинки службового автомобіля.
Інших доказів щодо мотиву чи мети таких дій суду подано не було.
Виходячи з викладеного, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не є доведеною, а також відсутні інші ознаки складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Керуючись ст. 245, п. 1 ст. 247, ст.ст.265, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Суддя : /-/- підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер