16 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1416/17
м. Одеса, просп. Шевченка, 29
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 188/03.01-27 від 05.01.2018)
від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 15-08/18 від 15.08.2018 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги
- Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області;
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „22” травня 2018 року, повний текст якого складено та підписано „01” червня 2018 року
у справі № 915/1416/17
за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс”
про відшкодування збитків завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сумі 341532,98 грн.,
головуючий суддя - Давченко Т.М.
місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області
В судовому засіданні 16.08.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
28 грудня 2017 року Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” (далі - відповідач) про відшкодування збитків завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сумі 341532,98 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані порушення відповідачем ОСОБА_3 законодавства, а саме вимог ст.ст. 125, 126 щодо не укладання договору оренди земельної ділянки з власником земельної ділянки, у зв'язку з чим Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області не отримав дохід від орендної плати, чим завдано збитки.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.05.2018 (суддя Давченко Т.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” на користь Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області збитки у сумі 70 750,73 грн. (сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят грн. 73 коп.) та судовий збір у сумі 1 061,26 грн. (одна тисяча шістдесят одна грн. 26 коп.). В решті позовних вимог відмовлено.
Такий висновок суду мотивований тим, що судом встановлено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, у зв'язку з чим підлягають стягненню збитки, які були завдані позивачу. Однак місцевим господарським судом застосовна загальна позовна давність , у зв'язку з чим нараховані та стягнуті збитки за період з 01.08.2013 року 23.04.2015 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем орендної плати.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2018 у справі № 915/1416/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного:
- апелянт зазначає, що відповідно до положень ст.25 Закону України «Про оренду землі», обов'язок здійснення державної реєстрації договорів оренди землі покладається саме на орендаря;
- застосування місцевим господарським судом положень ст.288.5.1 Податкового кодексу у редакції чинний на 2013 рік, є помилковий, оскільки зазначена норма встановлює мінімальний розмір орендної плати для договорів оренди землі, а товариство не укладало договір оренди з позивачем та в матеріалах справи відсутні докази встановлення ставок земельного податку на території міста Первомайськ.
Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області також звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2018 у справі № 915/1416/17 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що на підставі довідки ОДПІ, виконавчим комітетом було зроблено перерахунок збитків за період з 01.08.2013 - по 23.04.2015 року у сумі 341 532,98 грн. Повідомлення про перерахунок збитків було отримано відповідачем 23.05.2017 року, у зв'язку з чим місцевим господарським судом було помилково застосовано строк позовної давності.
Судове засідання по розгляду апеляційних скарг 16.08.18 року за клопотанням позивача проходило в режимі відеоконференції, відповідно до ст.197 ГПК України.
10.07.2018 року від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс”, відповідно до якого представник в судовому засідання просив у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” відмовити.
11.07.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, відповідно до якого просив суд у задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету відмовити.
Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області; Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” , відзив на них, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як встановлено під час розгляду даної справи місцевим господарським судом, та підтверджено під час апеляційного провадження, рішенням Первомайської міської ради №13 надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з метою її подальшої передачі в користування на умовах оренди відповідачу орієнтованою площею 1,4160 га для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, автозаправочної станції та автомийки по вул. Червонофлотська, 102 м. Первомайська, із земель раніше наданих у користування Акціонерному товариству закритого типу “Меркурій”, у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна.
ОСОБА_4 з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №27621082 від 03.10.2014 відповідачу на підставі договору купівлі-продажу за №466 від 22.02.2013 належало на праві приватної власності комплекс нежитлових будівель по вул.Червонофлотській, 102 у м. Первомайськ.
Зазначений комплекс розташований на земельній ділянці площею 1,4160 га, яка раніше перебувала у користуванні попереднього власника цього об'єкту - Акціонерного товариства закритого типу “Меркурій” на підставі договору оренди землі від 17.12.2008, зареєстрованого у Первомайському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства “Центр земельного кадастру України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2008 за № 040800200152.
18.01.2017 року начальник управляння звернувся до директора ТОВ “Закарпатінвестсервіс” з повідомленням, відповідно до якого зазначив, що товариство використовувало земельні ділянки площею 1,4160 га для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування, з порушенням вимог Податкового кодексу України, в результаті чого власнику земельній ділянки заподіяні збитки, на підставі ОСОБА_4 по визначенню збитків власнику землі від 14.12.2016 року № 11.
23.04.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” продало комплекс нерухомого майна ТОВ «АТП-М».
Міська рада неодноразово зверталась з листами та повідомленнями до ТОВ “Закарпатінвестсервіс”, відповідно до яких запрошувала директора товариства на засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, що підтверджується відповідними листами, які були отримані відповідачем , що підтверджуються поштовими повідомленнями. (а.с.20-25).
14.12.2016 року рішенням Виконавчого комітету Первомайською міської ради від 13.01.2017 року № 19 затверджено складений комісією ОСОБА_4 № 11 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування товариством земельної ділянки, який складається з розрахунку:
- за період з 01.08.2013 року по 01.01.2014 року у сумі 99 037,40 грн.
- за період з 01.01.2014-01.01.2015 року у сумі 237 689,76 грн.;
- за період з 01.01.2015 по 01.11.2015 року 247 392,90 грн. (а.с.26).
25.05.2017 року Первомайська міська рада Миколаївської області прийняла рішення № 19 про надання повноважень виконавчому комітету Первомайської міської ради щодо подання позовних заяв про відшкодування збитків.
Таким чином, у зв'язку з тим, що вимога Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області щодо відшкодуванням ТОВ “Закарпатінвестсервіс” збитків за використання земельної ділянки, залишена без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області та вважає, що апеляційні скарги Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області; Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” підлягають залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Задовольняючи частково позов Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, місцевий господарський суд виходив із того, що збитки підлягають стягненню за період з 28.12.2014 року по 23.04.2015 року у сумі 70 750,73 грн., застосувавши загальний строк позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України та врахувавши часткову оплату орендної плати товариством.
Як встановлено місцевим господарським судом та було зазначено вище, відповідно до ОСОБА_4 від 14.12.2016 № 11 збитки за період з 01.08.2013 по 01.11.2015 становлять 584120,06 грн.
При нарахуванні збитків комісією використовувалася інформація Первомайської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої 13.11.2015 зазначений комплекс нерухомого майна був придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю “Петронія”, стосовно продажу відповідачем нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю “АТП-М” саме 23.04.2015 у комісії інформації не було.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” листом від 31.01.2017 № 1 повідомив позивача про сплату земельного податку за період з 2013-2016 роки.
На підставі вказаного листа виконкомом Первомайської міської ради було зроблено запит до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області про сплату відповідачем земельного податку. Відповідно до отриманої довідки від 07.03.2017 № 1380/14-08 відповідачем було сплачено 106785,73 грн. земельного податку за період з 2013-2016 роки.
На підставі довідки Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області позивачем було зроблено перерахунок збитків за період з 01.08.2013 по 23.04.2015. Всього збитки становлять за вказаний період 341 532,98 грн.
Листом від 17.05.2017 відповідача було повідомлено про перерахунок збитків та надано місячний термін для їх сплати. Однак товариством не були відшкодовані збитки за використання земельної ділянки.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЗК України здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.93 року (далі Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Аналізуючи зміст положень Порядку можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад у встановленому ними порядку.
ОСОБА_4 № 11 комісії з визначення розміру відшкодування збитків від недоотримання коштів Первамайською міською радою за фактичне землекористування від 14.12.2016 року, розмір збитків складає 584 120,06 грн. Розрахунок суми збитків комісією був проведений на підставі інформації Первомайської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої 13.11.2015 року, нерухоме майно було придбано ТОВ «Петронія».
Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області було зроблено запит до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області щодо сплати ТОВ “Закарпатінвестсервіс” земельного податку. З довідки, отриманої від податкової інспекції від 07.03.2017 за № 1380/14-08, вбачається, що товариством було сплачено за період з 2013- 2016 роки 106785,73 грн., у зв'язку з чим позивачем було перераховано розмір збитків, якій за період з 01.08.2013-23.04.2015 року складає 341 532,98 грн., про що також було повідомлено позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства використовував земельну ділянку комунальної власності без укладання відповідного договору оренди, чим завдано збитків органам місцевого самоврядування.
Крім того, за заявою відповідача судом першої інстанції було застосовано загальний строк позовної давності, у відповідності до ст.257 ЦК України, оскільки позивачем були розраховані збитки за період з 01.08.2013-23.04.2015 року, а звернувся з позовом лише у 2017 році.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ “Закарпатінвестсервіс” посилається на те, що товариство неодноразово зверталась до позивача з проханням укласти договір оренди та зареєструвати право власності на земельну ділянку, про що внести відповідні дані до Державного земельного кадастру.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вина ТОВ “Закарпатінвестсервіс” підлягає в тому, що всупереч вимог ОСОБА_3 законодавства, ЗУ «Про оренду землі», не було укладено Договір оренди, чим було завдано збитків власнику земельних ділянок, у вигляді неотримання прибутку.
Посилання товариства в апеляційній скарзі на те, що оскільки в матеріалах справи відсутні рішення Первомайської міської ради про встановлення ставок земельного податку на території міста Первомайськ, відсутні підстави для сплати орендної плати на землю та відповідач сплачував плату за землю у формі земельного податку за період з 2013-2015 роки.
Як було зазначено вище, з урахуванням оплати товариством земельного податку позивачем були перераховані збитки за період з 01.08.2013-23.04.2015 року.
Саме з посиланням на це позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у визначеному у позові розмірі.
Самостійним способом захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, які перебувають у їх власності чи користуванні, відповідно до ст. 152 ЗК України є відшкодування заподіяних збитків. Воно здійснюється за підстав, передбачених ст. 156, та у порядку, визначеному ст. 157 ЗК України.
Загальний перелік підстав відшкодування завданих збитків закріплений у ст. 156 ЗК України. Він є невичерпним і не підлягає обмеженому тлумаченню. До його складу входять різні за своїм характером підстави. ОСОБА_2 них можна виділити групу тих, які належать до правомірних дій, і самостійну групу підстав, які є результатом земельних правопорушень, тобто дій неправомірних. Першу групу підстав становлять: вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасове зайняття вказаних угідь, земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок. До другої групи входять: погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан тощо. Що стосується неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки як самостійної підстави відшкодування збитків, то вона може бути результатом як правомірних, так і протиправних дій.
Коло суб'єктів, на яких закон покладає обов'язок відшкодовувати збитки власникам землі та землекористувачам, визначає ст. 157 ЗК України. ОСОБА_4 з цією нормою, відшкодування земельно-правових збитків здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи у разі використання відповідних земельних ділянок або коли їх діяльність обмежує права власників земельних ділянок і землекористувачів чи погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
ОСОБА_4 із п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що розрахунок збитків за фактичне використання земельної ділянки проведено у відповідності з зазначеними вище нормами, у зв'язку з чим, твердження скаржника про безпідставне стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянка, спростовується вищевикладеним.
Відносно доводів Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Виконавчий комітет в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом було безпідставно не прийнято заяву позивача про причини пропуску строку для звернення до суду з вимогою про стягнення збитків за період з 2013-2015 року, та застосовано загальний строк позовної давності. Також позивач в апеляційній скарзі зазначив, що ним повністю доведені причини пропуску позовної давності, які є поважними.
Судова колегія вважає зазначені посилання позивача безпідставними та вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо при розгляді спору судом буде встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, порушено і строк позовної давності пропущено ним з поважних причин, позивач вправі отримати судовий захист, у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що викладені в заяві виконавчим комітетом причини про поновлення строку для звернення до суду, є необґрунтовані та не можуть вважатися належними та допустимими доказами, за відсутності інших поважних причин для захисту порушених прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування строку позовної давності, у відповідності до вимог ст.267 ЦК України.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2018 року у справі № 915/1416/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області; Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” - без задоволення.
Відповідно до п. “в” ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на скаржників, оскільки доводи їх апеляційних скарг щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282
Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційні скарги Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатінвестсервіс” залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від “22” травня 2018 року у справі № 915/1416/17 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „17” серпня 2018 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Н.М. Принцевська