14.08.2018 м.Дніпро Справа № 904/9444/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Кузнецов В.О., Березкіна О.В.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 02.03.2018 р., представник;
представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року (суддя Ніколенко М.О., повний текст підписано 18.12.17р.) у справі №904/9444/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", м. Кривий Ріг
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -
У листопаді 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 23849,34 грн., з яких 16982,92 грн. - заборгованість за спожиті житво-комунальні послуги та 6866,42 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017р. у справі №904/9444/17 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011” грошові кошти у розмірі 16982,92грн. та 1139,35 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.18р., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області - залишено без змін.
23.04.2018 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі №904/9444/17, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволені матеріально-правової вимоги, а саме суму інфляційних нарахувань та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.18р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою колегією суддів у складі: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О., розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.06.2018 на 12:30.
У зв'язку з відрядженням 07.06.2018 головуючого судді Чус О.В., ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.18р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі №904/9444/17 призначено у судове засіданні на 26.06.2018 на 12:00 год.
Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду №684/18 від 25.06.2018 року, у зв'язку зі звільненням судді Євстигнеєва О.С., було призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано на розгляд колегії суддів: Чус О.В. (головуючий суддя), судді: Березкіна О.В., Кузнецов В.О.
У судовому засіданні 26.06.18р. колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву у судове засідання на 14.08.2018 o 12:30 год., про що постановлено ухвалу, не виходячи у нарадчу кімнату та без оформлення її окремим документом.
Ухвалою апеляційного суду від 26.06.18р. ухвалено повідомити інших учасників провадження, які не з'явились у судове засідання 26.06.18р., про судове засідання у справі, яке відбудеться 14.08.2018 o 12:30 год.
14.08.18 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали при закриття апеляційного провадження по справі.
Заслухавши учасника провадження по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції (далі ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ( ч. 1 ст. 254 ГПК України).
Ознайомившись з одержаними матеріалами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи №904/9444/17, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року вже оскаржувалось до суду апеляційної інстанції Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.245-264, т.1).
Так, не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017р. у справі № 904/9444/17 за позовом ТОВ УЮТ-2011” до ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 23849,34 грн. заборгованість за спожиті житво-комунальні послуги та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався на відсутність між сторонами договірних відносин з надання житлово-комунальних послуг та відповідно про відсутність у відповідача зобов'язань перед позивачем з оплати таких послуг.
Відповідач вказав і на не подання позивачем до матеріалів справи доказів надання йому рахунків на оплату житлово-комунальних послуг та на звернення позивача з вимогами про стягнення з відповідача боргу за період з 01.08.2013 по 06.11.2014 у сумі 5339,00грн. зі спливом позовної давності.
Залишаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, Дніпропетровським апеляційним господарським судом зазначено, що за наведених обставин та враховуючи приписи ст.ст. 11, 509, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 199 ГК України, ст.ст. 19, 20, 26, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 16982,92 грн.
Також суд апеляційної інстанції заначив, що посилання місцевого господарського суду в обґрунтування підстав для задоволення позову на ст. 1212 ЦК України колегія суддів вважає помилковим, проте це не призвело до прийняття неправильного рішення у справі.
Апеляційним судом, також враховано, що між сторонами не було укладено відповідного договору на надання житлово-комунальних послуг, тобто не встановлено строків їх оплати відповідачем, однак матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачеві претензій про сплату заборгованості № 1627 від 04.10.2016, № 220 від 02.03.2017, № 989 від 15.09.2017, які були одержані відповідачем.
Апеляційним судом зроблено висновки, що строк виконання обов'язку з оплати житлово-комунальних послуг настав з часу пред'явлення позивачем відповідних вимог у претензіях, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача у відповідності до ст.625 ЦК України інфляційних втрат за період з 01.01.2014 по 21.10.2017 у розмірі 6866,42грн. не підлягають задоволенню, оскільки їх нарахування здійснювалося позивачем без врахування виникнення у відповідача прострочки виконання грошового зобов'язання.
За наведених обставин є безпідставними і доводи відповідача щодо не подання позивачем до матеріалів справи доказів виставлення йому рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки їх відсутність, у даному випадку, не звільняє відповідача від оплати житлово-комунальних послуг, а також про звернення позивача з вимогами про стягнення з відповідача боргу за період з 01.08.2013 по 06.11.2014 у сумі 5339,00грн. зі спливом позовної давності, оскільки перебіг позовної давності до вимог позивача розпочався лише у жовтні 2016р.
Відхилено апеляційним судом і доводи відповідача щодо розгляду судом першої інстанції справи за відсутності його представника та безпідставного відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача можливості надати суду свої заперечення та відповідні докази. Оскільки відповідач був повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі та мав достатньо часу для подання суду відзиву на позов, а також заяви про застосування позовної давності та необхідних доказів, зокрема щодо не проживання будь-яких осіб у спірному приміщення у період, за який нарахована заборгованість, мав можливість забезпечити явку іншого представника до судового засідання, що не є підставою для відкладення розгляду справи.
В свою чергу, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" з посиланням на ст. 254 ГПК України просить апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції від 12.12.2017р. в частині відмови у задоволені матеріально-правової вимоги, а саме суми інфляційних нарахувань та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Проте, проаналізувавши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", колегії суддів дійшла висновку, що доводи на які посилається Товариство в апеляційній скарзі (№391 від 10.04.2018), співпадають з доводами апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (№454 від 21.12.2017).
Так, товариством з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" вказано, що суд першої інстанції послався на ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності відповідних умов. Проте дані умови не були враховані судом при розгляді справи.
Як зауважено скаржником, правило Глави 83 Цивільного кодексу України розповсюджується в тому випадку, якщо майно, що підлягає поверненню, виявилося пошкодженим або зменшилася його вартість. Отже, цивільно-правові зобов'язання, що виникли між ТОВ «УЮТ-2011» та ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» не мають ознаки відносин безпідставного набуття або збереження майна, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №81008563 від 22.02.2017р та дане нерухоме майно не підлягає ані поверненню, ані збереженню TOB «УЮТ-2011». Також, однією із ознак зобов'язання із набуття або (збереження майна без достатньої правової підстави має місце обов'язковість відсутності правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої, тобто ті підстави, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Таким чином, як зазначено скаржником, підставою для стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та стягнення інфляційних витрат є: Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV, Постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №435 від 27.12.2011р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м.Кривому Розі», Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №415 від 14.12.2011р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення Жовтневого району м. Кривого Рогу», Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 177 від 12.04.2017 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу товариством з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011», Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №231 від 10.05.2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 27.12.2011 №435 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м. Кривому Розі», Наказ Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», Наказ Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10.08.2004р. «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд».
За твердженням скаржника, суд не звернув уваги на дані обставини, що призвело до неправильного посування норм матеріального права.
Як зазначено ТОВ «УЮТ-2011», товариство фактично надавало житлово-комунальні послуги за адресою Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, буд. 90 з 01.08.2013 по 01.09.2017 рр., тому за них обставин між ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ "УЮТ-2011" виникли зобов'язання. Посилаючись на положення ст.ст.6, 509, 610, 625 Цивільного кодексу України скаржник вважає, що у відносинах між позивачем та відповідачем, останній не виконує свого обов'язку щодо сплати виконавцю послуг вартості спожитих послуг, чим обґрунтовані вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань.
Згідно з ч.1 ст. 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Відповідно до ч.4 ст. 272 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Враховуючи те, що рішення від 12.12.17р. у справі, що набрало законної сили є обов'язковим для виконання, а також те, що суд апеляційної інстанції в постанові від 20.03.18р. вже дав оцінку доводам апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", що співпадають з доводами апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", судова колегія дійшла висновку про необхідність закрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі №904/9444/17.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Згідно з ч.2 ст.264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.234,235, п.3 ч.1 ст.264, ст.281 ГПК України, суд, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року у справі №904/9444/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку у строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 16.08.2018.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя О.В. Березкіна