"17" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1238/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-4091/18 від 10.08.2018 р.) у справі № 916/1238/18 за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство „Медфарком-Центр”, про стягнення 100750,00 грн., -
Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” про стягнення 100750,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання ПрАТ „Медфарком-Центр” умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 219 від 18.12.2017 р. щодо поставки товару в обумовленому обсязі. При цьому ПАТ „Акціонерний банк «Південний» згідно п. 11.2 вказаного договору була видана ПрАТ „Медфарком-Центр” банківська гарантія № 16-66817 від 18.12.2017 р., відповідно до якої банк як гарант зобов'язується виплатити позивачу як бенефіціару суму в розмірі 355750,00 грн. у зв'язку з невиконанням принципалом - ПрАТ „Медфарком-Центр” умов договору. Так, у зв'язку з частковою поставкою ПрАТ „Медфарком-Центр” товару позивач вказує, що за гарантією підлягає сплаті сума в розмірі 100750,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2018 р. позовну заяву Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1238/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 липня 2018р. Також вказаною ухвалою господарського суду залучено до участі у справі ПрАТ „Медфарком-Центр” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.08.2018 р. у справі № 916/1238/18 у задоволенні позову Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” 100750,00 грн. відмовлено, при цьому з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
10.08.2018 р. відповідачем - ПАТ АБ „Південний” подано до господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (вх. № 2-4091/18) в порядку ст. 221 ГПК України. Подання вказаної заяви після ухвалення рішення заявник обґрунтовує тим, що 06.08.2018р. ПАТ АБ „Південний” до суду було надано заяву про відшкодування судових витрат з доказами підтвердження здійснення відповідних витрат, які Банк вже поніс на професійну правничу допомогу. У вказані заяві Банком було вказано, що розрахунок судових витрат не є остаточним, оскільки Банк не може надати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат у повному обсязі до ухвалення рішення по суті позовних вимог, зважаючи на те, що відповідач продовжує користуватися професійною правничою допомогою. Згідно рішення суду від 06.08.2018 р. вказане клопотання Банку було задоволено та стягнуто з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. Також заявник вказує, що до ухвалення рішення по суті позовних вимог ПАТ АБ „Південний” були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн., яка була надана Банку на підставі договору про надання правової допомоги від 18.06.2018р.№ 1/6-18, відповідно до умов якого ОСОБА_1 об'єднанням “Юрпрайм” були надані послуги з представництва інтересів відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2018 року, але відповідач не міг надати докази, що підтверджують розмір понесених витрат, оскільки кошти за надані послуги не могли бути сплачені за відсутності акту приймання-передачі виконаних робіт. Тому на підтвердження надання правової допомоги на суму 1000,00 грн. відповідач до заяви надає копію акту прийому-передачі виконаних робіт від 07.08.2018 р. та платіжне доручення від 08.08.2018 р., що підтверджує оплату послуг за договором.
Згідно ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на вказані положення законодавства, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2018 р. у справі № 916/1238/18 вказана заява ПАТ АБ „Південний” прийнята до провадження, при цьому судове засідання для вирішення питання за вказаною заявою про судові витрати призначено на 17.08.2018 р. (з урахуванням 15-денного строку з дати ухвалення рішення по суті позовних вимог) з повідомленням учасників справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали поданої АБ „Південний” заяви та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, з наведених положень ГПК України випливає, що вирішення питання про судові витрати здійснюється шляхом ухвалення судом додаткового рішення.
В ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наразі слід зазначити, що під час ухвалення господарським судом Одеської області рішення від 06.08.2018 р. у справі № 916/1238/18 про відмову у задоволенні позову Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, а саме стягнуто з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” від 17.07.2018 р. (а.с. 41). У вказаному розрахунку зазначені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Так, під час судового засідання 06.08.2018 р. представником відповідача була подана заява про вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, про що зазначено в протоколі судового засідання від 06.08.2018 р. У вказаній заяві ПАТ АБ „Південний” відзначив, що з метою отримання правничої допомоги відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги від 18.06.2018 року № 1/6-18 із ОСОБА_1 об'єднанням “Юрпрайм”, за яким вказане адвокатське об'єднання отримало плату за вже надану правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., що складається із ознайомлення із матеріалами справи, складання відзиву на позовну заяву та участі у судовому засіданні. Крім того, ПАТ АБ „Південний” вказав, що розрахунок витрат не є остаточним, оскільки Банк не може надати докази, що підтверджують розмір понесених витрат у повному обсязі до ухвалення рішення по суті позовних вимог, зважаючи на те, що відповідач продовжує користуватися професійної правничою допомогою та просив суд врахувати, що остаточний розрахунок витрат буде наданий протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі відповідач не міг надати суду докази, що б підтверджували розмір понесених відповідачем судових витрат в сумі 1000,00 грн. за представництво інтересів останнього у судовому засіданні 06.08.2018 року, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
Згідно ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерного банку “Південний” та ОСОБА_1 об'єднанням “Юрпрайм” укладено договір про надання правової допомоги від 18.06.2018 р. № 1/6-18 (а.с. 74-75), за послуги, що надаються виконавцем у відповідності із умовами даного договору замовник сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у розмірі та у порядку, передбаченому у додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною даного договору. На вимогу виконавця гонорар може сплачуватися і до моменту надання послуг замовнику, а у разі відмови останнього від їх оплати, виконавець має право припинити надання послуг до моменту їх оплати.
Пунктами 4, 7 додатку № 1 до договору № 1/6-18 про надання правової допомоги від 18.06.2018 року передбачено, що гонорар по видах правової допомоги, які не наведені в переліку, визначається за домовленістю сторін. Погодженням вважається підписання замовником акту приймання-передачі виконаних послуг. Замовник оплачує гонорар виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання рахунку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 30.07.2018 р. ПАТ АБ “Південний” сплатило на користь ОСОБА_1 об'єднання “Юрпрайм” згідно меморіального ордеру № 4239 від 30.07.2018 р. 4000,00 грн. (а.с. 73), в графі призначення платежу якого вказано: „Сплата за надання правової допомоги зг. рах. № 3 від 26.07.18, дог. № 1/6-18 від 18.06.18 (справа №916/1238/18) без ПДВ”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.08.2018 року по справі №916/1238/18 стягнуто з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 19; код ЄДРПОУ 02012906) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) вказані витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 08.08.2018 р. ПАТ АБ “Південний” сплатило на користь ОСОБА_1 об'єднання “Юрпрайм” згідно меморіального ордеру № 4409 від 08.08.2018 р. 1000,00 грн. (а.с. 99), в графі призначення платежу якого вказано: „Сплата за надання правової допомоги зг. рах. № 5 від 07.08.18р, дог. № 1/6-18 від 18.06.18 (справа №916/1238/18 Департ. охорони здоровья) без ПДВ”.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи акт прийому передачі виконаних робіт від 07.08.2018 р., меморіальний ордер № 4409 від 08.08.2018 р. про сплату 1000,00 грн. а також встановлений у договорі про надання правової допомоги від 18.06.2018 р. фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді мінімальної ставки адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наразі з наданого заявником до заяви акту прийому-передачі виконаних робіт від 07.08.2018 р. за договором про надання правової допомоги № 1/6-18 від 18.06.2018 р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, випливає, що виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні 06.08.2018 року, вартість 1000,00 грн.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. за представництво інтересів відповідача у судовому засіданні 06.08.2018 року документально обґрунтована, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, зважаючи на те, що ухвалою суду від 19.07.2018 р. викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 06.08.2018 року, а також враховуючи відсутність доводів сторін щодо неспіврозмірності вказаних витрат, господарський суд вважає, що сплачені відповідачем ОСОБА_1 об'єднанню “Юрпрайм” 1000 грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому вимоги відповідача про покладення понесених ним витрат на правничу допомогу на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-4091/18 від 10.08.2018 р.) у справі № 916/1238/18 задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 19; код ЄДРПОУ 02012906) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Південний” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000/одна тисяча/грн. 00 коп.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту з моменту його проголошення.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Петров