ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2018Справа № 910/6379/18
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний номер 32232765)
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б; ідентифікаційний номер 25186738)
про стягнення 21 429, 05 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 21 429, 05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що внаслідок шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 30.05.2016 з позивача було стягнуто 21 429, 05 грн. на користь Приватного підприємства "Комфорт-Сіті".
Оскільки цивільна відповідальність позивача застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське", а дорожньо-транспортна пригода 30.05.2016 є страховим випадком, то відповідно у позивача виникли підстави для звернувся до суду з позовом.
Крім того, позивачем у поданій позовній заяві також було зазначено таку позовну вимогу: "вжити заходів щодо забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача заяви на виплату страхового відшкодування від учасників ДТП".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
Також у даній ухвалу судом було зазначено, що у зв'язку з тим, що позивачем не дотримано форми подання заяви про забезпечення доказів та не обґрунтовано факту, що дійсно є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим судом було відмовлено у розгляді даної вимоги позивача.
Суд зазначає, що згідно поштового повідомленням № 0103046992052, відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/6379/18, проте, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/6379/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
30.05.2016 в м. Києві по проспекту Григоренка, 41/2 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек", яким керував ОСОБА_2 та за участю транспортного засобу Acura MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за Приватним підприємством "Комфорт-Сіті".
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Acura MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.07.2016, ОСОБА_2, який керував транспортним засобом Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та якого визнано винним у скоєнні ДТП, згідно полісу № АЕ/5307301 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське".
Строк дії полісу з 15.09.2015 по 14.09.2016.
Позивач зазначає, що 07.02.2017 власник потерпілого у ДТП транспортного засобу Acura MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстровано за Приватним підприємством "Комфорт-Сіті" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної транспортним засобом Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2150/17 від 10.05.2017 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на користь Приватного підприємства "Комфорт-Сіті" грошові кошти у сумі 18 829, 05 грн., судовий збір у сумі 1 600, 00 грн., витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1 000, 00 грн., що разом становить 21 429, 05 грн.
На виконання судового наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справ № 904/2150/17 від 10.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" сплатило на користь Приватного підприємства "Комфорт-Сіті" 21 429, 05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17435 від 25.05.2017.
Позивач також зазначає, що він звертався до відповідача з претензією № 1206/17-1юр від 12.06.2017 щодо виплати страхового відшкодування. Дана претензія була отримана відповідачем 26.06.2017, згідно відомостей із сайту Укрпошти.
Проте, відповідач не надав відповіді на дану претензію та не здійснив виплату страхового відшкодування.
Відтак, на думку позивача, відповідач допускає суттєве порушення норм чинного законодавства України у сфері страхування та страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, ігноруючи неодноразові звернення щодо виплати страхового відшкодування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають відмові в повному, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як зазначалося вище, вина ОСОБА_2, який керував транспортним засобом Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" вже встановлена у судовому порядку згідно з Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.07.2016
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення позивачем було відшкодовано Приватному підприємству "Комфорт-Сіті", який є власником потерпілого авто внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2018, шкоду в загальному розмірі 21 429, 05 грн., суму якої було визначено на підставі експертного звіту № 573Ю від 14.06.2016.
Суд вказує, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське" згідно полісу № АЕ/5307301.
Поліс № АЕ/5307301 є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в тому числі, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 33.1 та п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Суд зазначає, що всупереч наведеними вище нормам в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди у встановленому законом порядку, або ж інші підтвердження того, що позивач з поважних причин не мав змоги виконати даний обов'язок.
Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Із наявного в матеріалах справи полісу № 5307301 вбачається, що страхова сума, а саме ліміт відповідальності позивача за даним полісом становить 100 000,00 грн., розмір франшизи 1 000,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією № 1206/17-1юр від 12.06.2017, яку було отримано відповідачем 26.06.2017 щодо виплати страхового відшкодування, яке позивач самостійно відшкодував потерпілій особі.
За змістом пункту 37.1.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 910/7449/17, в якій висловлено, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Також Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові, вказала, що переглядаючи судові рішення в аналогічному спорі, Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначають можливість відмови страховика у виплаті страхованого відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків, однак не містять підстав для відмови в задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, визначених договором ОСЦПВВНТЗ. З огляду на зазначене вище Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від цього правового висновку Верховного Суду України.
Системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.
Виплата страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (порядок, умови, розмір, тощо) регулюється положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.
Отже, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, яку відповідача повинен був виплатити потерпілій особі відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісу № АЕ/5307301.
Судом вказує, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 сталася 30.05.2016.
Разом з тим, позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоду лише 13.06.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку та опису вкладенні в цінний лист, в той час, коли граничний строк відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" такого звернення - 30.05.2017.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд, виходячи з того, що позивачем не надано доказів повідомлення страхувальника про настання страхової події у встановлений законом порядок і термін, та виходячи зі змісту претензії про відшкодування шкоди, а саме, дати коли була остання складена, суд приходить до висновку, що вона була надіслана з порушення річного строку, а саме, після 30.05.2017, що у свою чергу є порушення порядку, встановленого законодавством.
Суд також вказує, що інших доказів щодо подання позивачем у строк до 30.05.2017 заяви про відшкодування шкоди за полісом № АЕ/5307301 під час розгляду справи, які дали б можливість суду дійти протилежного висновку позивачем не надано.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 21 429,05 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись 74, 76-80, п. 2 ч. 4 ст. 129, ст. 231, 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний номер 32232765) до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б; ідентифікаційний номер 25186738) про стягнення 21 429,05 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.07.2018
Суддя Д.О. Баранов