Ухвала
14 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 2-66/2006
провадження № 61-21598ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину спільно нажитого майна та поділ його в натурі; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна,
ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв'язку 16 березня
2018 року до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 325 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Підпунктом 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, і вказує, що 22 січня 2007 року апеляційним судом справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1, копію ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року вона не отримувала.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків. Заявнику необхідно надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, при цьому навести інші поважні причини пропуску строку та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження до моменту звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, додати належну кількість копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Копію ухвали Верховного Суду від 04 травня 2018 року отримано
ОСОБА_1 17 травня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 травня 2018 року
ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку у травні 2018 року направлено на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Заява про поновлення строку на касаційне оскарження мотивована тим, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні 18 серпня 2006 року під час ухвалення Біляївським районним судом Одеської області додаткового рішення, копію зазначеного рішення не отримувала. 22 січня 2007 року апеляційним судом розглянуто апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, однак заявник не була повідомлена про день та час розгляду зазначених апеляційних скарг. Крім того, апеляційну скаргу від імені
ОСОБА_1 подано ОСОБА_3 за довіреністю. Копію ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року ОСОБА_1 не отримувала.
З додаткового рішення Біляївського районного суду Одеської області від
18 серпня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні під час ухвалення районним судом додаткового рішення. Із ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року вбачається, що апеляційні скарги подано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Відомостей про те, що ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 ухвала апеляційного суду не містить.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 20 липня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Заявнику потрібно було надіслати на адресу суду у підтвердження обставин пропуску строку відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв?язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
У серпні 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2018 року надійшов лист, який є тотожним поданим раніше клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Однак належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 не отримувала копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року відповідно до положень статті 222 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суд першої та апеляційної інстанцій) заявником не надано, що позбавляє суд можливості перевірити доводи заявника щодо фактичного отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки заявником у встановлений судом строк, станом на 14 серпня
2018 року, не виконано вимоги ухвали щодо усунення недоліків касаційної скарги, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2007 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Повернення касаційної скарги заявникам не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило