588/1294/17
1-кп/588/21/18
15.08.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200270000376 від 14.09.2017, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, фактично проживає у шлюбних стосунках, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-29.05.1997 Краснопільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.145, ст.42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
-22.04.2003 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 7 років;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
13.09.2017 у період часу із 14 до 15 години в АДРЕСА_1 , на території присадибної ділянки ОСОБА_7 , на якому ОСОБА_5 допомагав викопувати картоплю, після вживання спиртних напоїв, на ґрунті давніх неприязних відносин з ОСОБА_6 , з метою спричинення невизначеної шкоди здоров'ю, взяв дерев'яний брус та наніс ним ударів по тілу потерпілої ОСОБА_6 , а саме : чотири удари по ногах , два удари по голові потерпілої, яка в цей час знаходилася в сидячому положенні, а після того, як внаслідок останнього удару по голові ОСОБА_6 похилилася на лівий бік - наніс іще два удари по спині в область ребер потерпілої справа.
В результаті своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи №69 від 22.09.2017 тілесні ушкодження у вигляді: по задній поверхні грудної клітини справа в нижній третині синець розміром 11х12 см, по передній поверхні правого стегна в нижній третині синець розміром 4,5х9 см, по задній поверхні правого стегна в нижній третині синець розміром 5,5х7см, по передній та внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині синець розміром 11х13 см, по передній поверхні лівої гомілки в верхній та середній третині синець розміром 15х10 см, синець невизначеної форми в області лівої надбрівної дуги розміром 1х2 см, рана в тім'яній ділянці голови, що по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та повний поперечний перелом 9-го ребра справа без зміщення уламків, що по тривалості розладу здоров'я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості.
Вчиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_5 усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння у вигляді нанесення ударів дерев'яним брусом в область тіла потерпілої, передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав повністю та не оспорюючи дати, часу та місця скоєння події, як то зазначено в обвинувальному акті, показав, що він був запрошений ОСОБА_8 до нього додому по АДРЕСА_2 допомагати копати картоплю. На той час у ОСОБА_7 також були ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які на городі вибирали картоплю, та була ОСОБА_10 , співмешканка обвинуваченого, яка збирала гарбузи. ОСОБА_5 вибрану картоплю переносив із городу у погріб до ОСОБА_7 . Під час обідньої перерви вони вживали спиртні напої та у ході розмови ОСОБА_6 вдарила ОСОБА_7 по обличчю, після чого ОСОБА_10 зробила ОСОБА_6 зауваження, однак потерпіла не відреагувала та перша вдарила рукою ОСОБА_10 та ОСОБА_5 по обличчю, при тому ображала нецензурними словами. Через такі дії ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв дерев'яну лозину, довжиною близько 30 см, яка була на городі, та на яку підв'язують помідори, та став відмахувались нею від потерпілої, яка й той час кидалась битися до ОСОБА_11 . Під час таких дій ОСОБА_5 наніс по ОСОБА_6 , яка була у положенні «стоячи» перед обвинуваченим, два удари лозиною по ногах, а після того - 1 чи 2 удари по голові потерпілої. Після того на нього накинулись ОСОБА_7 із ОСОБА_9 , повалили на землю, наносили ударів по різним частинам тіла обвинуваченого, і ОСОБА_6 також наносила ударів. Потім ОСОБА_12 пішов додому. Обвинувачений заперечує факт нанесення ударів потерпілій дерев'яним бруском. При тому вказує, що ОСОБА_6 розповідала співмешканці обвинуваченого ОСОБА_10 , що напередодні вона впала із велосипеда. Перед вказаними подіями у потерпілої вже було наявне тілесне ушкодження над бровою.
Незважаючи на такі покази обвинуваченого, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину у повній мірі підтверджується дослідженими у суді доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що вона перебувала з обвинуваченим у фактичних шлюбних стосунках приблизно один рік, до 2010 року, коли той прийшов з тюрми і напросився проживати разом з нею. За час спільного проживання він бив її. Згодом потерпіла була допитана у якості свідка по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.121 КК України, тому вважає, що обвинувачений скоїв щодо неї злочин із помсти. Так, 13.09.2017 на прохання ОСОБА_7 вона копала картоплю із ОСОБА_13 на городі у господарстві по АДРЕСА_2 . Потім туди ж прийшов ОСОБА_5 , який вже був випивши, та також став допомагати. Під час перерви вони вживали спиртні напої, в той момент конфліктів між ними не було. Близько 14 год. 30 хв., коли потерпіла сиділа на пустому відрі на городі ОСОБА_7 , а ОСОБА_5 у той час ішов із двору ОСОБА_7 на город і за спиною тримав одну руку, та коли підійшов до потерпілої, вона побачила у його руці дерев'яний брусок довжиною близько 1 м, шириною приблизно 5 см. Вказаним бруском ОСОБА_5 почав завдавати ударів по тілу, а саме завдав їй чотири удари по ногах, п'ятий та шостий удар завдав по голові, від чого потерпіла затулила лице руками та похилилась у ліву сторону та одразу відчула два удари по спині справа, дев'ятий удар був нанесений над бровою, від усіх ударів вона відчувала сильний біль. Далі вона бачила, як ОСОБА_9 та ОСОБА_7 підбігли та почали відтягувати від неї ОСОБА_5 , що діялось потім - не пригадує, так як потерпіла втрачала свідомість та прийшла до тями вже за двором у ОСОБА_7 , коли біля неї були ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , співмешканка ОСОБА_5 , яка обмивала кров на потерпілій і просила не заявляти у міліцію на ОСОБА_5 . Потім потерпіла пішла додому, однак їй стало зле та вона лягла на городі у кукурудзі, де її знайшла мати. На другий день вона поїхала у міліцію, звернулась до лікарні, була обстежена експертом. Через відсутність коштів вона лікувалась вдома.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_7 попросив допомогти викопати картоплю і вони з ОСОБА_6 13.09.2017 пішли йому допомагати. Також прийшов і ОСОБА_5 , який вибирав картоплю, а потім стали її зсипати у погріб. Потім ОСОБА_7 сказав, що йому треба відлучитися, вони сіли пообідали, вживали алкоголь, і пішли знову копати картоплю. На відстані 20 м від ОСОБА_6 він з ОСОБА_7 чистив мотоблок і через деякий час побачив, що ОСОБА_5 б'є ОСОБА_6 кілком чи бруском довжиною приблизно 1,5 м по правому боці, коли вона лежала на боку на лівому боці. Вони з ОСОБА_7 підбігли до них, відтягли ОСОБА_5 , який із тим кілком пішов додому. Свідок бачив як ОСОБА_5 завдавав потерпілій кілька ударів по боку і по голові, їх кількість сказати не може. Спочатку він бив по боку потерпілої, а потім по голові, коли потерпіла лежала він хапав її за волосся. Потерпіла при цьому втрачала свідомість, вони із ОСОБА_14 привели до тями, відвели у двір, при цьому вона скаржилась, що у неї болить голова та ребра. На правій частині голови у неї була кров. ОСОБА_5 їм погрожував, щоб не повідомляли у міліцію. Це все відбувалося у період часу із 14 по 15 годину. Але свідок погроз не побоявся і зателефонував дільничному та на швидку допомогу. Потім прийшла ОСОБА_10 , співмешканка ОСОБА_5 , колишня дружина свідка, яка стала просити, щоб не викликали міліцію, витирала у потерпілої кров. Через деякий час приїхала швидка допомога, потерпілій промили рану, дільничного вони не дочекались. Він відводив потерпілу додому, але спочатку зайшли до її матері, де розповіли що сталося. У ОСОБА_5 тілесних ушкоджень він не бачив.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він влітку проживає в АДРЕСА_3 , садить город. Точної дати не пам'ятає, у вересні 2017 року він копав вдома картоплю і попросив допомоги ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .. Приблизно о 10 годині вони прийшли, пізніше допомагати також прийшов і ОСОБА_5 .. Свідок копав картоплю мотоблоком, а ОСОБА_9 з ОСОБА_6 вибирали, ОСОБА_5 переносив картоплю у погріб. Через деякий час під час обіду всі вживали спиртні напої. Коли свідок чистив мотоблок, метрів за 10 від нього стався конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Він побачив, як потерпіла була у лежачому стані, а біля її ніг стояв ОСОБА_5 . Першим до них підбіг ОСОБА_9 , а потім він сам. Свідок допомагав відтягувати ОСОБА_5 від потерпілої, а ОСОБА_6 залишилась лежати на землі. Свідок не бачив, щоб у ОСОБА_15 у руках був якийсь предмет, у потерпілої на обличчі крові він не бачив. Далі свідок знов пішов до мотоблоку, та не бачив наступних подій, оскільки йому стало погано, так як у нього хворе серце, він викликав швидку допомогу. Швидка приїхала швидко, свідка оглянули на городі та йому дали укол.
У судовому засіданні були досліджені письмові докази, яким встановлено наступне.
13.09.2017 р. о 15 год. 04 хв. від ОСОБА_9 надійшло повідомлення до служби 102 про те, що 13.09.2017 р. о 15 год. 00 хв. за адресою по вул. Зарічна, 33, с.Набережне Тростянецького району ОСОБА_5 побив знайому заявника ОСОБА_16 , потрібна медична допомога (а.с.50).
Із заявами від 13.09.17 та 14.09.17 до поліції звернулась ОСОБА_6 про проведення перевірки за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_17 , котре мало місце 13.09.2017 у с.Набережне по вул. Комосмольській, та просила залучити її як потерпілу (а.с.51, 57, 58).
14.09.2017 р. за повідомленням ОСОБА_6 були внесені відомості до ЄРДР № 12017200270000376 за правовою кваліфікацією ч.1 ст.122 КК України (а.с.49).
Під час огляду місця події 26.09.2017, а саме домогосподарства АДРЕСА_1 - з правої сторони на території подвір'я знаходяться на землі кучі червоної цегли, біля іншої знаходились дерев'яні бруски різної довжини від 2 до 3 м, шириною близько 4-5 см. Поряд з брусками на землі знаходяться різного розміру дерев'яні дошки (протокол огляду із фототаблицею на а.с.53-56).
26.09.2017 був проведений слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_6 , під час якого остання продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , а саме удар бруском по передній поверхні правого стегна, другий удар по передній поверхні лівого стегна, а потім третій удар дерев'яним бруском по передній поверхні лівої гомілки, потім четвертий удар дерев'яним бруском по тім'яній ділянці голови, п'ятий удар дерев'яним бруском по задній поверхні правого стегна, шостий удар дерев'яним бруском по правому ребру, від даного удару вона відчула різкий біль в ребрах, потім сьомий удар бруском по лівій надбрівній дузі, восьмий удар бруском по задній поверхні грудної клітки справа (а.с.64-68).
Під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , проведеного 26.09.2017, останній продемонстрував за допомогою дерев'яного брусу механізм нанесення ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а саме: удар по голові по тім'яній ділянці, по ребрах справа та по задній поверхні грудної клітки справа (а.с.71-73).
Висновком судово-медичної експертизи №69 від 22.09.2017 встановлено, що у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження : по задній поверхні грудної клітини справа в нижній третині синець розміром 11х12 см; по передній поверхні правого стегна в нижній третині синець розміром 4,5х9 см; по задній поверхні правого стегна в нижній третині синець розміром 5,5х7см; по передній та внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині синець розміром 11х13 см; по передній поверхні лівої гомілки в верхній та середній третині синець розміром 15х10 см; синець невизначеної форми в області лівої надбрівної дуги розміром 1х2 см; рана в тім'яній ділянці голови, що по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та повний поперечний перелом 9-го ребра справа без зміщення уламків, що по тривалості розладу здоров'я кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості. Дані тілесні ушкодження могли утворитись в час, вказаний у постанові, про що свідчить колір синців та дані медичної документації та могли утворитися внаслідок ударів дерев'яним брусом (а.с.60-61).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи №70 від 22.09.2017 встановлено, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_6 могли утворитися при механізмі, зазначеному останньою під час її допиту (а.с.63).
Висновком судово-медичної експертизи №78 від 27.09.2017 встановлено можливість отримання тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_6 при механізмі, продемонстрованому нею 26.09.2017 при проведенні слідчого експерименту за її участі (а.с.70).
Висновком судово-медичної експертизи №77 від 27.09.2017 встановлено можливість отримання тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_6 в області голови та в області грудної клітки (перелом ребра) при механізмі, продемонстрованому свідком ОСОБА_18 26.09.2017 при проведенні слідчого експерименту за його участі (а.с.75).
Допитаний судом судово медичний експерт ОСОБА_19 , який проводив судово-медичні експертизи у вказаному кримінальному провадженні вказав, що на підставі постанови про призначення судмедекспертизи він провів огляд потерпілої ОСОБА_6 , на тілі якої виявив тілесні ушкодження, описані у експертному висновку, на підставі проведеного рентгенологічного дослідження ребер справа у потерпілої виявлено перелом 9- го ребра, як це встановив експерт за висновком лікаря-рентгенолога. Перелом виявлений саме у проекції синця по задній поверхні грудної клітини справа в нижній третині, що зазначеного у експертному висновку. Дослідивши медичну документацію, оглянувши потерпілу, дослідивши висновок рентгенолога, експерт склав висновок та встановив середній ступінь тяжкості тілесного ушкодження саме по характеру тривалості розладу здоров'я. тобто для консолідації перелому необхідний термін більше 21 дня. При тому, індивідуальні особливості особи не потрібно враховувати при проведенні експертизи. Експерт під час проведення експертних досліджень керувався Наказом про затвердження інструкції про проведення судово-медичної експертизи та Правилами визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Судом не встановлено упередженості експерта чи його заінтересованості у результатах експертного дослідження. Так, висновки експерта відповідають Інструкції N 6 від 17.01.95 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6 «Про проведення судово-медичної експертизи», де пунктом 3.6. передбачено, що підсумки судово-медичної експертизи складаються на підставі фактичних даних, отриманих у процесі проведення експертизи та експертного аналізу обставин справи. Оформлення висновку регламентується вимогами процесуального законодавства України.
Пунктом 3.7. цієї Інструкції передбачено, що протокольна частина висновку експерта складається безпосередньо у процесі проведення експертизи. Дослідження речових доказів фіксується записами у робочому журналі. Підсумки експертизи повинні складатися не пізніше ніж через три доби після закінчення всіх експертних досліджень з обов'язковим зазначенням дати закінчення експертизи.
Також, Наказом N 6 від 17.01.95 Міністерства охорони здоров'я України затверджено «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», де пунктом 4.1. передбачено, що судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.
Відповідно до пункту 4.2. вказаних Правил передбачено, що судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з'ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження - надалі акт).
При проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. (пункт 4.4 Правил).
Пунктом 4.6. цих Правил визначено, що судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів.
У випадках встановлення за об'єктивними медичними відомостями, що тілесне ушкодження було небезпечним для життя чи коли наслідки і кінець ушкодження, що не було небезпечним для життя, не викликає сумнівів, судово-медичний експерт визначає ступінь тяжкості тілесного ушкодження, не очікуючи його кінця (пункт 4.11 вказаних Правил).
Саме на вказані вимоги нормативно-правових актів посилався судово-медичний експерт під час проведення експертних досліджень, як він то показав у суді під час допиту.
Отже, як встановлено у судовому засіданні, судмедексперт ОСОБА_19 дотримався вимог нормативно-правових актів, якими урегульований порядок проведення експертних досліджень, та мав право на підставі досліджених матеріалів, наданих експертові та на підставі огляду потерпілої, скласти судово медичний висновок, який по змісту та формі також відповідає вищевказаним нормативно-правовим актам.. А посилання сторони захисту на упередженість експерта та порушення ним порядку проведення експертних досліджень, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
Крім того, у судовому засіданні було оглянуто амбулаторну медичну картку ОСОБА_6 , у якій мається діагноз від 14.09.2017, встановлений лікарем-хірургом: забійна рана тім'яної ділянки голови, забій грудної клітки справа, забій м'яких тканин обох стегон, та лікарем-ортопедом встановлено діагноз: закритий перелом 9-10 ребер справа. На підставі рентгенографії ребер потерпілої (справа), лікарем рентгенологом виявлено повний поперечний перелом 9-го ребра без зміщення уламків.
Потерпілою були надані у судовому засіданні два знімки на рентгенплівці, які були представлені для огляду під час допиту свідка ОСОБА_20 , лікаря-рентгенолога Тростянецької ЦРЛ, та вказаний свідок у суді підтвердив встановлений ним 14.09.2017 року діагноз - повний, поперечний перелом ІХ ребра (справа) без зміщення уламків у ОСОБА_6 , та у суді показав, що давність вказаного перелому є нетривала, тобто перелом «свіжий», без слідів консолідації, тобто зрощення. А будь-яких інших слідів перелому на вказаних рентгеновських знімках ребер потерпілої (справа), лікар не виявляє.
За клопотанням сторони захисту була допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка показала, що того дня вона перебувала також на городі у домогосподарстві ОСОБА_21 , де збирала гарбузи . На городі у ОСОБА_7 також були її співмешканець ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 , колишній чоловік свідка - ОСОБА_9 , та власник ОСОБА_7 , які викопували картоплю. Під час обіду всі, крім свідка, вживали спиртні напої, і в той час ОСОБА_6 вдарила ОСОБА_7 по обличчю, після чого вдарила її. ОСОБА_5 вимагав у ОСОБА_6 , щоб та вибачилась, на що вона ОСОБА_5 стала ображати словами та погрожувала посадити у тюрьму, а потім вдарила його лівою рукою під око. Тоді ОСОБА_5 узяв поруч палку довжиною 40-50 см, на яку підв'язують помідори та двічі вдарив ОСОБА_6 по голові. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повалили на землю ОСОБА_5 та почали бити кулаками та ногами. Потім ОСОБА_5 пішов додому, а свідок допомагала обмивати кров з обличчя потерпілої, та просила її вирішити конфлікт мирним шляхом.
Покази свідка ОСОБА_10 суд оцінює критично, так як про перебування вказаного свідка на городі під час події інші допитані свідки - ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не зазначали, прямо стверджували, що свідок з'явилась вже коли учасники події перебували за двором ОСОБА_7 . Також суд приймає до уваги, що свідок ОСОБА_10 більше семи років проживає у фактичних шлюбних стосунках із обвинуваченим, тому є заінтересованою особою.
Також свідок ОСОБА_10 стверджувала, що на обличчі у потерпілої ОСОБА_6 було перед вказаними подіями наявне тілесне ушкодження - синець, і як їй за декілька днів до того розповідала ОСОБА_6 , вказаний синець та отримала від падіння із велосипеда. Свідок вказала, що велосипед потерпіла брала у ОСОБА_22 .
Допитаний у суді за клопотанням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_22 показав, що йому телефонувала ОСОБА_23 , яка просила надати пояснення адвокату про те, що він ніби то давав велосипед ОСОБА_6 , однак свідок відмовився надавати неправдиві покази. Дійсно, свідок давав велосипед ОСОБА_6 , але задовго до вказаних подій, ще до 4 квітня 2016 року.
Про наявність тілесного ушкодження над бровою потерпілої ОСОБА_6 ще перед подіями, які відбулись на городі ОСОБА_21 , також вказував обвинувачений, однак такі твердження суд відхиляє, оскільки за судмедекспертизами встановлено, що давність усіх виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень відповідає часу, вказаному у постанові - «13.09.2017 р. близько 15 години», та будь-яких об'єктивних доказів протилежного під час судового розгляду не встановлено.
Із наданої стороною захисту інформації «Сумського обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» вбачається, що 13.09.17 о 16 год. 45 хв бригадою меддопомоги здійснено виїзд на виклик про «побиття, розбиту голову» за адресою по вул. Зарічна, 33 с.Набережне Тростянецького району, але допомога надавалась іншій особі, а не тій, що зазначена в адвокатському запиті ( ОСОБА_6 ) (а.с.129,130). Вказаний доказ дійсно підтверджує факт відсутності на місці події потерпілої у час приїзду екстренної допомоги, що не заперечувалось і самою потерпілою та свідком ОСОБА_7 Покази свідка ОСОБА_9 у тій частині, що медична допомога була надана потерпілій у даному разі суд не приймає, як такі, що спростовуються дослідженими доказами.
Отже, суд вважає, що безпосередньо досліджені у сукупності належні, допустимі докази, які у згоджуються між собою, є логічними і послідовними, у повній мірі відповідають фактичним обставинам у справі та дають підстави суду зробити висновок, що саме від умисних, цілеспрямованих, і таких, що порушують правоохоронювані законом права, дій ОСОБА_5 були завдані 13.09.2017 р. між 14 та 15 годиною на городі у домогосподарстві ОСОБА_7 тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 . Знайшов своє підтвердження і мотив скоєння злочину - на ґрунті давніх неприязних відносин, так як всі свідки підтвердили фактичні взаємини учасників вказаних подій.
Посилання сторони захисту на відсутність у сторони обвинувачення речового доказу - дерев'яного бруса, яким було завдано тілесних ушкоджень потерпілій, не може бути самим по собі доказом невинуватості обвинуваченого, оскільки про цей предмет прямо вказувала потерпіла, зазначала у який момент він з'явився на місці події і що саме ОСОБА_5 його приніс із двору ОСОБА_7 , де такі ж бруски лежали на час огляду місця події слідчо-оперативною групою. Саме цим предметом обвинувачений наносив ударів по тілу та голові потерпілої. Вказане також вбачається із судово-медичних висновків, якими підтверджено можливість заподіяння усіх виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої дерев'яним брусом, як про те вказувала потерпіла та свідок ОСОБА_9 .
Не приймає до уваги суд також твердження сторони захисту про те, що обвинувачений діяв у межах необхідної оборони (ст.36 КК України), так як дослідженими у суді доказами не встановлено факту суспільно небезпечного посягання потерпілою на охоронювані законом права та інтереси обвинуваченого, так як доказів наявності будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не було надано, та твердження про те, що потерпіла першою напала на обвинуваченого вказано, крім самого обвинуваченого, лише свідком ОСОБА_10 , покази якої суд визнав необґрунтованими і такими, що не узгоджуються із іншими доказами.
Безпідставними суд також вважає твердження сторони захисту про порушення прав обвинуваченого на досудовому слідстві, у зв'язку із незабезпечення права на захист, як глухій особі.
Так, із наданої медичної документації ОСОБА_5 встановлено, що станом на 27.11.2017 р. дійсно він має проблеми зі слуховою функцією (а.с.137-139), однак не встановлена його повна глухота, інвалідність не призначена. Про стан слуху обвинувачений також не заявляв під час досудового слідства, у судовому засіданні обвинувачений на питання суду, інших учасників процесу відповідав, при тому слуховим апаратом не користується, про необхідність залучення сурдоперекладача не заявляв. У даному разі суд не вбачає підстав вважати, що слідчий мав обов'язково забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, як то передбачено пунктом 3 частини 2 статті 52 КПК України.
Отже, підстав для виправдання обвинуваченого, як на тому наголошує сторона захисту, судом не встановлено, а невизнання винуватості обвинуваченим суд розцінює як його бажання ухилитися від кримінальної відповідальності за скоєний злочин та обраний ним спосіб захисту від обвинувачення.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 раніше судимий,має дві непогашені судимості, так як перебіг строку погашення судимостей перервався вчиненням ним нового злочину, за який був судимий 15.11.2013 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт, та 07.03.2014 знятий з обліку по відбуттю покарання.
ОСОБА_5 не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що не працює, зловживає алкогольними напоями, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
У відповідності до вимог ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обвинувачений скоїв злочин середньої тяжкості, відповідно до положень ст.12 КК України.
Разом із тим, при визначенні виду і розміру кримінального покарання слід також враховувати усталену судову практику ЄСПЛ, згідно якої «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання. При цьому, «суворість покарання сама по собі також не є вирішальною. Характер та ступінь суворості покарання визначається з урахуванням максимально можливого покарання, передбаченого законом (рішення ЄСПЛ від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98).
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов'язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
У відповідності до ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Отже, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , його особи, який характеризується негативно, не виявив щирого каяття, із потерпілою примиритися не побажав, відшкодувати збитки не намагався, хоча потерпіла не заперечувала отримати у відшкодування нею шкоди, заподіяної злочином у розмірі 5000 грн.. Суд враховує також ставлення потерпілої до скоєного, яка не вибачає ОСОБА_5 та вимагає справедливого покарання. Отже, враховуючи всі обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.. Однак, суд не вважає за необхідне призначати максимально визначений санкцією інкримінованої статті обвинуваченому строк покарання, з огляду на наявність у нього захворювань, що об'єктивно підтверджується дослідженою у суді медичною документацією (а.с. 136).
Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, та у суду немає підстав для його обрання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 371, ч.2,3 ст.373, ст.374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і по цьому закону призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
Строк відбування покарання рахувати із часу приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору
Суддя ОСОБА_1