"15" серпня 2018 р. Справа № 1840/2896/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши заперечення Роменської місцевої прокуратури проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження у справі №1840/2896/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Роменської місцевої прокуратури про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 03.07.2018 звернувся до Липоводолинського районного суду Сумської області з позовною заявою до Роменської місцевої прокуратури про зобов'язання відповідача направити звернення за належністю.
05.07.2018 ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменської місцевої прокуратури про зобовязання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
26.07.2018 вищезазначена справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 вказана справа була прийнята до провадження та відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.08.2018 до суду від Роменської місцевої прокуратури надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, відповідно до яких було зазначено, що позовні вимоги у цій справі передбачають оскарження дій органу прокуратури, ставлять під сумнів неупередженість, компетентність та професіоналізм прокурорів, і тому Роменська місцева прокуратура вважає, що розгляд справи необхідно проводити в порядку загального позовного провадження із участю сторін.
Суд, дослідивши доводи заперечення, проаналізувавши докази у їх сукупності, відмовляє в задоволенні даного клопотання, з наступних підстав.
За приписами ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Згідно ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
При цьому, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач просить суд зобов'язати відповідача направити звернення за належністю, а отже, відповідно до ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа відноситься до переліку справ незначної складності та не відноситься до категорії справ, визначених ч.4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, що клопотання Роменської місцевої прокуратури не містить жодного обґрунтування, з посиланням на конкретні докази, щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання Роменської місцевої прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання Роменської місцевої прокуратури про розгляд справи №1840/2896/18 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук