Провадження № 33/774/905/18 Справа № 205/4042/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.
15 серпня 2018 року м. Дніпро
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Джерелейко О.Є., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 30 травня 2018 року о 19 годині 10 хвилин водій ОСОБА_2 керував моторолером марки «Honda Gesta», без реєстраційного номера, в районі будинку № 233 по вул. Ю. Кондратюка в м. Дніпрі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (млява мова, зіниці очей не реагують на світло), на законну вимогу працівників поліції в присутності двох свідків відмовився пройти обстеження на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 352 гривні 40 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі щодо нього.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова була винесена помічником судді Калініченко Г.П. без розгляду справи у судовому засіданні, що є грубим порушенням норм процесуального права та принципу законності судді.
Посилається на те, що приймаючи рішення про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, помічник судді послався лише на письмові докази.
Також помічником судді, при підготовці справи до розгляду, не було вирішено питання про виклик свідків, що є грубим порушенням його права на захист.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом відмови від проходження медичного огляду для встановлення стану сп»яніння.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини його вчинення, також засвідчено підписом особи факт отримання ним тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом; письмовими поясненнями свідків, відеозаписом події.
Судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, якими спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_2
Доводи ОСОБА_2 про те, що матеріали справи розглядав помічник судді не підтверджуються будь-якими доказами, а тому не приймаються до уваги. Прийнята постанова підписана суддею, а тому відсутні підстави ставити її під сумнів. Про те, що зазначені обставини він не може підтвердити будь-якими доказами, ОСОБА_2 пояснив в суді апеляційної інстанції.
Пояснення ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції про те, що він мопедом не керував, спростовуються його ж доводами апеляційної скарги, в якій він зазначає про те, що керував мопедом. Крім того, переглядом відеозапису в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 будь-яких заперечень щодо того, що він не керував мопедом, не висловлював, а тому таку позицію захисту, яка виникла на стадії апеляційного перегляду, суд вважає не підтвердженою будь-якими доказами.
Свідок ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 30.05.2018 він взяв скутер у дочки ОСОБА_2, поїхав до магазину, був сам, там зустрів ОСОБА_5, ОСОБА_2 повинен був підійти з роботи, він його не дочекався, бо відійшов, коли повернувся- нікого не було, а також транспорту не було, працівників поліції також не було.
Свідок ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду пояснив, що в кінці травня стояв біля магазину, під» їхав на мопеді ОСОБА_4, йому треба було піти, він попросив постояти біля мопеду та пішов, підійшов ОСОБА_2, під»їхали патрульні, попросили документи, їм не сподобалось, що пили пиво, чекали на ОСОБА_4, що складали поліцейські- не знає, запрошували свідками хлопців, які проходили поруч, мопед стояв біля магазину, був заглушений, ОСОБА_2 не просив посвідчити те, що він мопедом не керував.
Клопотання щодо допиту інших свідків в суді апеляційної інстанції стороною захисту не було підтримане.
Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що останній чекав на ОСОБА_2 не підтверджуються відеозаписом події, а тому не приймаються до уваги. За таких обставин, свідки не спростували встановлені судом першої інстанції обставини, а тому та обставина, що їх не було допитано в суді першої інстанції, не свідчить про неповноту судового розгляду.
Твердження в суді апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 не було відсторонено від керування мопедом, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про вилучення посвідчення водія та видачу тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що він зобов»язується не керувати в цей день транспортним засобом.
Заперечення щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу спростовуються рапортом, в якому вказано, що водія було зупинено у зв»язку з керуванням ним моторолером без шолома. Не зафіксовано наявність шолома і на відеозапису події.
Посилання захисника на те, що один із свідків не підтвердив перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп»яніння, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені ознаки алкогольного сп»яніння ОСОБА_2 та який підписаний двома свідками.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції вважається законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_6