справа № 754/12170/16-ц
апеляційне провадження № 06.71/796/122/2018
16 серпня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва в складі судді Саліхова В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Українець Людмилі Дмитрівні, Шебуєвій Вікторії Андріївні, Оніщуку Максиму Івановичу в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та скасування рішення приватного нотаріуса,
Під час розгляду вищезгаданої справи ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід колегії суддів: Українець Л.Д., Шебуєвій В.А., Оніщуку М.І.
Заявлений відвід обґрунтував тим, що колегія суддів прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.
15.08.2018 ухвалою Апеляційного сулу міста Києва у складі головуючого - Українець Л.Д., суддів: Оніщуку М.І., Шебуєвої В.А., заява позивача про відвід колегії суддів визнана необґрунтованою.
Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується суддею Апеляційного суду міста КиєваСаліховим В.В.без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та прослухавши звукозапис судового засідання щодо доводів завника про відвід колегії суддів, підстав для задоволення заяви не встановлено.
Стаття 36 ЦПК передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо . Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді . Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі , участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.
При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час іншої або конкретної справи не може бути підставою для відводу судді.
Підставами для відводу колегії суддів, ОСОБА_1 зазначив: безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_5 суддею Українець Л.Д.; відмова позивачу у прийняті апеляційної скарги в іншій справі суддею Шебуєвою В.А. та Оніщуку М.І., у зв'язку з тим, що він входить до складу даної колегії.
Таким чином, ОСОБА_1 фактично не погоджується з процесуальними рішеннями, які виносили судді по даній та іншій справі (поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачу, відмова в прийнятті апеляційної скарги).
Разом з тим, як зазначалося вище, вказана обставина не може бути підставою для відводу судді.
Крім того, заявником не доведено, на підставі належних та допустимих доказів, фактів зацікавленості судді Оніщука М.І. у розгляді справи, який входить до складу колегії.
Отже, вимоги заяви про відвід не можуть свідчити про упередженість колегії суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.
Таким чином у задоволенні заяви про відвід колегії суддів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Українець Людмилі Дмитрівні, Шебуєвій Вікторії Андріївні, Оніщуку Максиму Івановичу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: В.В. Саліхов