16 серпня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю особи, яка притягнута до
до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_2 28 квітня 2018 року в 03 год. 10 хв. керував автомобілем «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 біля будинку № 6 по проспекту Героїв Сталінграду в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
ОСОБА_2 зазначає, що 28 квітня 2018 року він дійсно керував автомобілем «БМВ», після чого був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер», на що він відмовився, оскільки не довіряв приладу. Він звертає увагу на те, що він був не проти проїхати до медичного закладу для проходження там огляду, проте працівники поліції не пропонували йому цього зробити.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження щодо нього закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Судове рішення є мотивованим. Суд вказав, які докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП він приймає, а тому доводи апелянта про те, що судом не дотримано положень ст. 245 КУпАП є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 стверджує, що постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження щодо нього, оскільки процедура проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції грубо порушена.
Проте з такими доводами апелянта не погоджується апеляційний суд.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) регламентований порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Як зазначив сам апелянт, він відмовився від проходження огляду, тому його доводи про порушення процедури огляду на стан сп'яніння є необґрунтованими, оскільки він фактично не проводився.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Відмова від такої вимоги є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував автомобілем «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно до яких ОСОБА_2 від проходження огляду в установленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_2 не заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та пояснює це тим, що не довіряв приладу «Драгер».
Проте, відповідно до письмових пояснень, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 пояснив свою відмову від проходження огляду тим, що він поспішав.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння як за допомогою технічного приладу «Драгер» на місці, так і не бажав їхати до медичного закладу. Більше того, вищевказаний відеозапис не містить даних про те, що ОСОБА_2 мотивував свою відмову від проходження огляду на стан сп'яніння тим, що не довіряв приладу «Драгер».
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він містить підпис правопорушника про те, що ОСОБА_2 ознайомлений з правами та обов'язками. Будь - яких зауважень стосовно того, що поліцейський на його прохання не запропонував їхати до медичної установи для проведення огляду він не зазначив.
З огляду на викладене,апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун