15 серпня 2018 року
місто Київ
справа № 2-1954/08
провадження №22-ц/796/5004/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.,
суддів - Лапчевської О.Ф., Вербової І.М.
за участю секретаря - Осінчук Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Вест», Закрите акціонерне товариство «МЖК «Академмістечко»
третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
розглянув у судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Святошинського районного суду міста Києва в складі судді Чалої А.П. від 8 травня 2008 року у справі про визнання права власності на частку в об'єкті інвестування,-
встановив:
У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ Науково-виробнича фірма «Вест», ЗАТ «МЖК «Академмістечко», третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на частку в об'єкті інвестування.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 15.11.2004 р. між нею та ТОВ Науково-виробнича фірма «Вест» було укладено договір № 456Г інвестування будівництва, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_2.
Вказувала на те, що вона виконала в повному обсязі зобов'язання згідно договору інвестування і повністю внесла кошти на будівництво об'єкта інвестування з урахуванням ПДВ в сумі 314 190,00 грн.
Посилаючись на те, що житловий будинок АДРЕСА_2 на час подання позову до суду в експлуатацію не зданий, знаходиться на стадії незавершеного будівництва, будівельні роботи на вказаному об'єкті призупинені, що порушує її права як інвестора щодо строків здачі та введення в експлуатацію житлового будинку в порушення умов інвестиційного договору, просила суд на підставі ст.ст. 4,7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 16, 526, 530 ЦК України, визнати за нею майнові права на об'єкт інвестування трикімнатної квартири АДРЕСА_2; визнати право власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва трикімнатної квартири АДРЕСА_2; зобов'язати ТОВ Науково-виробничу фірму «Вест» виконати інвестиційний договір та після введення житлового будинку АДРЕСА_2 в експлуатацію передати у власність ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 8 травня 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, майнові права на об'єкт інвестування - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Зобов'язано ТОВ Науково-виробничу фірму «Вест» виконати договір ¹ 456-Г інвестування будівництва, укладений 15.11.2004 року між ТОВ Науково-виробничу фірму «Вест» і ОСОБА_1 та після введення житлового будинку АДРЕСА_2 до експлуатації, передати їй у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не брала участі у розгляді справи, просила рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також просиласкасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.04.2008 року.
Зазначала, що суд не надав оцінки договору інвестування будівництва від 15.11.2004 року, не з'ясував, чи виконали відповідачі у справі зобов'язання за вказаним договором, чи приймався житловий будинок в експлуатацію, чи складався сторонами вказаного договору акт прийому-передачі спірної квартири та чи надавалися необхідні документи для оформлення права власності ОСОБА_1 на квартиру, як це передбачено умовами зазначеного договору.
Вказувала на те, що у неї виникли майнові права на об'єкт інвестування на підставі попереднього договору від 11.07.2005 року, укладеного з ТОВ «Лісагробуд», а пізніше і право власності, що підтверджується рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.10.2009 року, яке набрало законної сили, за яким визнано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, визнано право на отримання квартири АДРЕСА_2 в натурі та визнано майнове право на частку житлового будинку за нею.
ОСОБА_1 та її представник просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно.
Представники ТОВ Науково-виробнича фірма «Вест» та ЗАТ «МЖК «Академмістечко» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені за останніми відомими суду адресами.
Представник третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи зазначена юридична особа повідомлена належно.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.11.2004 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «НВФ «Вест» договір ¹ 456-Г інвестування будівництва, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_2.
Згідно пункту 2.1. вказаного договору, загальна вартість інвестиційного внеску складає - 314 190,00 грн., яку позивачка повністю внесла 18.11.2004 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка виконала усі умови інвестиційного договору, у зв'язку з чим вона набула права власності на новостворене майно, а відповідач ТОВ «НВФ «Вест» не виконує умови інвестиційного договору, порушує строки здачі в експлуатацію об'єкта інвестування, чим порушує її інвестиційні, майнові та житлові права.
З таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.
За змістом ст. 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Таким чином, майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
Доказів невизнання відповідачами права позивача на набуття майна у власність після введення будинку в експлуатацію матеріали справи не містять.
Крім цього, визнання за позивачем майнових прав та права власносності на частку в обєкті незавершенного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 істотно вплинуло на права ОСОБА_2, яка не брала участі у справі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення ТОВ «Лісагробуд» не мало майнових прав на спірну квартиру, є необґрунтованими.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.07.2005 року (тобто до ухвалення оскаржуваного судового рішення) між ТОВ «Лісагробуд» та ОСОБА_2 укладено попередній договір, згідно п. 2 якого, ТОВ «Лісагробуд» належать майнові права на квартиру АДРЕСА_2, і складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 104,73 кв.м., жилою 59,88 кв.м., на 17 поверсі, блоку № 2 і підземний гараж, на підставі інвестиційного договору № 03/9, укладеного між ЗАТ «Спіка» та ТОВ «Лісагробуд» від 03 вересня 2002 року та договору гарантії та взаємної відповідальності № 08/9, укладленого між ЗАТ МЖК «Академгородок» і ЗАТ «Спіка» та ТОВ «Лісагробуд» від 08 вересня 2002 року.
Відповідно до п. 3 попереднього договору від 11.07.2005 року з моменту отримання ТОВ «Лісагробуд» свідоцтва про право власності на об'єкт сторони зобов'язуються підписати та укласти в нотаріальній формі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, і складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 104,73 кв.м., жилою 59,88 кв.м., на 17 поверсі, блоку № 2 і підземного гаража, але не пізніше 01 вересня 2006 року.
Відповідно до п. 5 зазначеного договору ТОВ «Лісагробуд» стверджує, що майнові права на вказану квартиру не продані, не подаровані, в спорі та під арештом не знаходяться, претензій з боку третіх осіб щодо квартири немає.
Згідно п. 7 попереднього договору, підтверджуєчи свої наміри укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, і складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 104,73 кв.м., жилою 59,88 кв.м., на 17 поверсі, блоку № 2 і підземного гаража, з метою забезпечення умов попереднього договору ОСОБА_2 сплатила на момент підписання цього договору ТОВ «Лісагробуд», 263 000,00 грн.
Як вбачається з листа Арбітражного керуючого Тарасенка Т.П. від 25.01.2018 року № 39476/18, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 квітня 2017 р. в справі №50/297 затверджений Додаток №1 до Плану санації ЗАТ &q?хв;МЖК &qu;&;Академмістечко&q?о&; в новій редакції, який містить перелік всіх інвесторів ЗАТ &qu&n;МЖК &qu;р;Академмістечко&q?ав;. Згідно Додатку № 1 квартира АДРЕСА_2 обліковується за іншою особою, право власності якої на згадану квартиру підтверджується рішенням Святошинського районного суду міста Києва.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенням норм процесуального права, що полягає в ухваленні рішення про права та інтереси особи, що не була залучена до участі у справі, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 8 травня 2008 року підлягає скасуванню,а у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Науково-виробнича фірма «Вест», ЗАТ «МЖК «Академмістечко», третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на частку в об'єкті інвестування необхідно відмовити.
При цьому ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом свого майнового права на частку в об'єкті незавершеного будівництва, залучивши до участі у справі ОСОБА_2
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.04.2008 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України (у редакції від 3 жовтня 2017 року) у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.04.2008 року підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 8 травня 2008 року -скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Вест», Закрите акціонерне товариство «МЖК «Академмістечко», третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на частку в об'єкті інвестування - відмовити.
Клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2008 року у справі № 2-1954 щодо скасування арешту, який накладено на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 104,73 кв.м. - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 7 квітня 2008 року, якою було накладено арешт на об'єкт інвестування в незавершеному будівництві - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 104,73 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_2, інвестором якої згідно договору ¹ 456-Г інвестування будівництва від 15.11.2004 року, укладеного між ТОВ НВФ «Вест» і ОСОБА_1, - є ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 45 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 16 серпня 2018 року.
Головуючий: С.В. Кулікова
Судді І.М. Вербова
О.Ф. Лапчевська