03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Шевчук О.П.
№22-ц/796/6250/2018 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №754/827/17
15 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:
судді-доповідача Українець Л.Д.
суддів Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.,
за участю секретаря Майданець К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,-
У січні 2017 року ПАТ «Київенерго» звернулося в суд з позовомдо ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Позовні вимоги мотивувало тим, що 14.03.2014 року при проведенні перевірки працівниками ПАТ «Київенерго» за адресою проживання відповідача виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої внаслідок порушення Правил, нарахована сума склала 23 025 грн. 18 коп.
Враховуючи наведене просило суд стягнути з ОСОБА_3 23 025 грн. 18 коп.вартості необлікованої використаної електроенергії.
Заочним рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року позов ПАТ «Київенерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Київенерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення в розмірі 23 025 грн. 18 коп. та судові витрати в розмірі 1 378 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Зазначає, що від підпису акту вона не відмовлялася, їй не пропонували його підписати, про час та місце засідання комісії ніхто не повідомляв.
Зауважує, що до щитової, де розташований лічильник є вільний доступ, оскільки квартира розташована на першому поверсі й навіть відбувалися випадки розкрадання кабелів.
Її повідомили, що 10 березня 2014 року працівники позивача проводили огляд щитової, проте акт склали лише 14 березня 2014 року.
Також звертає увагу на те, що вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з&q? д;явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ «Київенерго», за адресою: АДРЕСА_1.
Встановлено, що лічильник електричної енергії споживача ОСОБА_3 розташований не в квартирі позивача, а на сходовій клітці.
Звертаючись в суд з даним позовом ПАТ «Київенерго» посилалося на те, що за адресою проживання відповідача виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку та проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої внаслідок порушення Правил, нарахована сума склала 23 025 грн. 18 коп., яку й просив суд стягнути з відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується в повному обсязі виходячи з наступного.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами та Методикою.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачу) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 37 Правил, енергопостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку.
Згідно з пунктом 42 вказаних Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
У пункті 48 Правил зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил користування електричною енергією, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
14 березня 2014 року електромонтером ОСОБА_4, контролером ОСОБА_5 та інженером ОСОБА_6 за участю споживача ОСОБА_7 (ХТО ТАКИЙ??) та головного інженера ЖЕК 305 Селезньової Т.С. складено Акт про порушення №38529, яким встановлено, що порушення споживачем п.9,18,32 Правил користування електричною енергією для населення, а саме допущеносамовільне підключення електроустановок до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.(а.с.9)
У даному Акті було повідомлено про те, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 28 квітня 2014 року за адресою: вул. Мельникова, 31, кім.505.
На засідання запрошено споживача або уповноважену ним особу та роз'яснено, що у разі неявки його на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.
З Акту про порушення вбачається, що він підписаний трьома представниками постачальника електроенергії та головним інженером ЖЕК 305 Селезньовою Т.С. Споживач ОСОБА_7 від підпису відмовився.
Порядок складання актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією передбачений пунктом 53 Правил, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Позивачем було вжило усі заходи щодо повідомлення відповідача про засідання комісії 28 квітня 2014 року, а саме: 25.03.2014 р. відправлено лист №030/31/7-2469 з рекомендованим повідомленням за адресою: АДРЕСА_1 про засідання комісії по розгляду акта про порушення № 38529 від 14.03.2014 року. (а.с.23)
Також позивачем були направлені працівники ПАТ «Київенерго» для вручення попередження власноруч, проте відповідач відмовилась від підпису, пакет документів було вручено.
Отже, відповідач була повідомлена про засідання комісії.
28 квітня 2014 року відбулося засідання комісії по розгляду акта порушення №38529 від 14.03.2014 року, за результатами якого складено Протокол №2567 від 28.04.2014 року, та прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом №3.5. та за формулою №2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН). Визначено період нарахування з 15.04.2011 року по 14.03.2014 року та суму яка підлягає до сплати за недораховану електроенергію в розмірі 23025 грн. 18 коп.(а.с.25,26-27)
З Протоколу вбачається, що споживач на засідання комісії не з'явився.
29 квітня 2014 року ОСОБА_3 надіслано листа-вимогу за вих.№030/31/7-4049 в якому запропоновано протягом 30 календарних днів сплатити вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 23025,18 грн. (а.с.17)
Оскільки ОСОБА_3 в добровільному порядку заборгованість не сплатила, ПАТ «Київенерго» звернулося до суду з позовом про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що її вини у порушенні, зафіксованому в Акті від 14 березня 2014 року, не має, оскільки позивачем на спростування зазначеного надано таблицю споживання електричної енергії з 2009 року до 2017 року, з якої вбачається, що з моменту виявленого порушення споживання електричної енергії збільшилося майже вдвічі.
Відповідач не змогла пояснити цієї обставини та доказів на її спростування не надала.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що її повнолітній син, який зареєстрований та проживає в квартирі був свідком того, що комісія оглядала їх лічильник і встановила порушення, проте він не побажав приймати участі в огляді. Підтвердила, що при цьому був присутній працівник житлово-експлуатаційної контори, яка обслуговує їх будинок і підписав акт. До ЖЕКу вона не зверталася з цього питання, не цікавилася, що було встановлено комісією.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сам факт того, що лічильник знаходиться в загальному коридорі не є підставою для відмови в задоволені позову, оскільки лічильник був опломбований, втручання в лічильник не було зафіксовано.
Згідно доданої до акта про порушення схеми електропостачання споживача (а.с.10) вбачається, що електропостачання в квартиру позивача відбувалося поза розрахунковим засобом електричної енергії і цю обставину позивач не спростувала.
Також не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_3 на те, що вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки дані доводи спростовуються зворотнім повідомленням про вручення ОСОБА_3 22.06.2017 року судової повістки на 10 жовтня 2017 року. (а.с.39)
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини відповідача у порушенні ПКЕЕН та стягненні вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 23025 грн. 18 коп.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку і в колегії суддів відсутні правові підстави для їх переоцінки.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити беззадоволення.
Заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.
Суддя-доповідач Л.Д. Українець
Судді М.І. Оніщук
В.А. Шебуєва