13 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 755/5790/17
провадження № 61-41158ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права на відшкодування майнової та моральної шкоди,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (далі - ПАТ «Укргазпромбанк»), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання факту невиконання ПАТ «Укргазпромбанк» зобов'язань за договором банківського вкладу (депозиту) «Прибуткова осінь» від 29 жовтня 2014 року № F-USD-1916/14 з ПАТ «Укргазпромбанк» станом на момент вирішення справи, визнання ОСОБА_2 та асоційованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є власниками істотної участі у банку у розмірі 66,4136%, винними у віднесені ПАТ «Укргазпромбанк» до категорії неплатоспроможних та у тому, що було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укргазпромбанк», визнання за нею право на відшкодування збитків, зокрема залишку коштів за договором банківського вкладу, у сумі 101 437,22 грн, які відповідно до статті 611 ЦК України підлягають стягненню з власників істотної участі ОСОБА_2 та асоційованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є власниками істотної участі в банку у розмірі 66,4136% за порушення ПАТ «Укргазпромбанк» зобов'язань за договором банківського вкладу (депозиту) «Прибуткова осінь» від 29 жовтня 2014 року № F-USD-1916/14 та право на відшкодування майнової і моральної шкоди за рахунок власників істотної участі в ПАТ « Укргазпромбанк».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2018 року, разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, проте відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вона є звільненоювід сплати судового збору.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору майнового характеру є визнання за ОСОБА_1 права на відшкодування збитків, зокрема залишку коштів за договором банківського вкладу, у сумі 101 437,22 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору немайнового характеру є визнання факту невиконання зобов'язань за договором банківського вкладу, визнання власників істотної участі в банку у розмірі 66,4136%, та винними у віднесені ПАТ «Укргазпромбанк» до категорії неплатоспроможних і у тому, що було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укргазпромбанк», визнання права на відшкодування моральної шкоди за рахунок власників істотної участі в ПАТ «Укргазпромбанк».
Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подалакасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун