Ухвала
10 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 639/5044/17
провадження № 61-41421ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А.О. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості визначеного об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання,
У серпні 2017 року ПАТ «Харківміськгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості визначеного об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання у розмірі 17 140,80 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
26 липня 2018 року (відповідно до відмітки на конверті) ПАТ «Харківміськгаз» направив касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року визначено в розмірі 1 762,00 грн.
Ціна позову у даній справі становить 17 140,80 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн Х 100=176 200,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ «Харківміськгаз» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої та частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості визначеного об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Лесько